2. Структурна схема збуджувача во-71.

Принцип побудови збуджувача

Збуджувач побудований по схемі діапазонно-кварцової стабілізації частоти з використанням генератора плавного діапазону з компенсацією його нестабільності і з перетворенням напруги частоти ГПД до робочого діапазону частот за допомогою високочастотних підставок. Структурна схема збуджувача приведена на мал.

Принцип формування вихідних напруг робочого діапазону частот збуджувача

Перекриття всього робочого діапазону частот збуджувача забезпечується перетворенням частот генератора плавного діапазону 56,222—66,222 МГц блоку 2-4 і високочастотних підставок 36,222, 46,222, 56,222 МГц блоків 2-2, 2-3, 2-6 відповідно до робочого діапазону частот збуджувача в змішувачі блоку 2-7 при відповідних положеннях перемикачів В1—В6 приладу 1-ОВ.

При включенні збуджувача або зміні його частоти відбувається плавна зміна частоти ГПД. Напруга цієї частоти через блоки посилення напруги частот ГПД 2-11 й 2-12 безперервно подається на вхід приладу 1-ОВ (блок 1-7М), де відбувається низка послідовних перетворень частоти 56,222—66,222 МГц з частотами селекторів гармонік БОЧ у бік пониження частоти.

Кожний з чотирьох селекторів гармонік виділяє одну з десяти фіксованих частот (сітка з 10 частот) “свого” діапазону:

1-й селектор 49—58 МГц через 1 МГц;

2-й селектор 5,5—6,4 МГц через 100 кГц;

3-й селектор 600—690 кГц через 10 кГц;

4-й селектор 28—37,9 кГц через 100 Гц (сітка на 100 частот).

Компенсаційна частота f Комп. = 94 кГц ± дfгпд формується в блоці 1-7М приладу 1-ОВ послідовним відніманням з частоти ГПД частот (fгпд ±Дfгпд) селекторів гармонік з, де ±Дfгпд — нестабільність генератора.

Підставляючи цифрові значення частот, отримаємо:

fкомп.= (56,2224-66,2219) ±Дfгпд — (49 - 58) — (5,5- 6,4) — (0,6 - 0,69) — fс4 = (56,222 -66,2219) — (56,128 - 66,1279) = 94 кГц ± Дfгпд.

Примітки: 1. Частота fc4 формується в змішувачі блоку 1-7М з частоти четвертого селектор а (28—37,9) кГц і частоти кварцового генератора 1 МГц. fс4=( 1,028—1,0379) МГц.

2. Для зручності читання частота ГПД 66,2219 МГц, за винятком окремих випадків, округляється до величини 66,222 МГц.

Напруга різницевої частоти 94 кГц± ±Дfгпд блоку 1-7М подається на вузькосмуговий фільтр, налаштований на частоту 94 кГц із смугою 2Дf = 5 кГц. Ця напруга є керівником для автопошуку блоку ПБ2-1, а також служить для компенсації динамічної нестабільності частоти ГПД (спектра частот).

Смуга пропускання фільтра 5 кГц вибрана з умови оптимальної компенсації спектра частот і оптимального придушення паразитних продуктів перетворення.

Частоти селекторів фіксовані і міняються при перебудові частоти збуджувача, а частота ГПД плавно змінюється до тих пір, поки різницева частота не попадає до смуги пропускання фільтра вихідного підсилювача блоку 1-7М і фільтра із смугою пропускання 5 кГц блоку 1-8М.

При появі сигналу в смузі фільтра блоку 1-8М починає працювати автоматичне підстроювання частоти (з дискримінатора блоку 1-8М подається напруга на елемент частотного автопідстроювання ГПД), яка практично миттєво підстроює частоту ГПД. При цьому залишковий розлад ГПД не перевищує смуги пропускання фільтра 94 ±2,5 кГц. Напруга з виходу фільтра 6 через прилад В-3 подається на вхід схеми автопошуку блоку ПБ2-1, і пошук припиняється. Напруга частотою 94 кГц ± Дfгпд з фільтра подається до блоку ПБЗ-1 приладу В-3-для формування сигналу ОМ.

Крім того, для утворення сигналу ОМ до приладу В-3 з приладу 1-ОВ подається напруга кварцованої частоти 128 кГц і опорна напруга частотою 1 МГц.

Частота 128 кГц утворюється шляхом розподілу на 250 в блоці 1-6М частоти 1 МГц опорного генератора і множень результату в блоці 1-9М на 32 (1 МГц : 250) Х32= 128 кГц. Частота 128 кГц фільтрується кварцовим фільтром.

Сигнал інформації ЛР подається до приладу В-3 від зовнішнього формувача.

Після трьох послідовних перетворень в блоках 3-6, ПБЗ-1, 3-2 сигнал частотою

6,222 МГц ± ДF ± Дfгпд, який утримує в собі корисну інформацію ДР і нестабільність генератора плавного діапазону ± Дfгпд, з виходу приладу В-3 подається до приладу В-2 для утворення вихідних частот збуджувача.

В приладі В-2 з частот 6,222 МГц ±ДF±Дfгпд і 10 МГц, що поступають з приладу В-3, формуються частоти високочастотних підставок ({вч під).

В блоці 2-2 — частота (36,222 ± ДF± ±Дfгпд) МГц; (10ХЗ + 6,222±ДF±Дf гпд).

В блоці 2-3 — частота (46,222 ± ДF ± ±Дfгпд) МГц; (10Х4 + 6,222±ДF±Дfгпд).

В блоці 2-6 — частота (56,222 ±ДF± ±Дfгпд) МГц; (10х5 + 6,222±ДF±Дfгпд).

Частота 10 МГц утворюється в блоці ПБЗ-7 шляхом множення частоти опорного генератора 1 МГц на п'ять і на два.

Остаточно вихідні частоти збуджувача формуються в блоці 2-7, куди подається напруга ГПД і напруга однієї з високочастотних підставок залежно від робочого піддіапазону збуджувача.

Напруга різницевої частоти fгпд — fвч під. подається на вихід збуджувача.

Робочі піддіапазони частот на виході збуджувача утворюються:

1-й (56,222—66,222) - 56,222 = (0 - 10)МГц;

2-й (56,222—66,222) - 46,222 = (10 - 20)МГц;

3-й (56,222—66,222) - 36,222 = (20 - 30) МГц;

Примітка. Область частот;_; від 0 до 1,5 МГц першого піддіапазону не використовується.

Вихідний широкосмуговий підсилювач блоку 2-7 працює в смузі частот 1,5—30 МГц. При утворенні вихідної частоти збуджувача нестабільність ГПД компенсується т. т. стабільність частоти збуджувача визначається стабільністю опорного кварцового генератора.

Вихідна частота збуджувача визначається формулою:

Fвых = fгпд ± Дfгпд—fвх під.

Підставляючи значення частоти високочастотної підставки

fвч під. = n*10fог + 6,222± ±Дfгпд±ДF, отримаємо:

fвых.= fгпд ± Дfгпд — (n*10fог + 6,222±Дfгпд±ДF)

де n =3,4 або 5 залежно від робочого піддіапазону.

Сигнал частотою (6222±Дfгпд±ДF) кГц формується в приладі В-3 послідовним перетворенням компенсаційної частоти (1комп. = 94 кГц ± Дfгпд), частоти інформації (АР) і трьох піднесучих частот (fn1, = 128 кГц, fn2 = 500 кГц і fn3 = 5000 кГц).

Частоти формуються в приладі В-3 методом множення, розподілу і підсумовування частот опорного кварцового генератора у відповідних блоках.

Таким чином, частота (6222±Дfгпд± ДF) кГц є сумарною наступних частот:

6222±Дfгпд = (94±Дfгпд + fn1 + fn2 + fn3±ДF) кГц.

Підставляючи цей вираз до формули вихідної частоти, отримаємо:

Fвых. = fгпд ± Д fгпд— (n*10fог + 94 ± Дfгпд+ fn1 + fn2 + fn3±ДF)

Fвых. = Fгпд — n*10fог - 94 - fn1 - fn2 - fn3 ± ДF.

З цього виразу видно, що вихідна частота збуджувача не утримує нестабільності частоти ГПД.

Примітка. Зміна знака перед частотою інформації + ќ на «—ќ в останньому вираженні для вихідної частоти збуджувача означає, що в змішувачі блоку 2-7 приладу В-2 напруга інформації зазнає інверсію, т. е., якщо в приладі В-3 спектр інформації розташовується у ВБ щодо пілот-сигнала (для сигналу ОМ), то на виході збуджувача спектр цього сигналу виявляється в НБ.

Всі позначення телефонних каналів ВБ і НБ в збуджувачу відповідають дійсному розташуванню спектра сигналу щодо несучої частоти (пілот-сигналу) на виході збуджувача.