16. Клінічні прояви фіброміоми матки.
Клінічна картина залежить від віку хворої, часу захворювання, локалізації міоматозних вузлів, преморбідного фону, супутньої патології. Основні скарги: маткові кровотечі, ознаки стиснення, порушення функцій сусідніх органів, біль в нижніх відділах живота, білі, рідше дизурічні розлади, неплідність, анемія і явища недостатньої серцево-судинної діяльності, закрепи. У 50% хворих менструації значні, зі згустками, довше 5 днів, кровотечі можуть мати ациклічний характер.
Розрізняють вузлову та дифузну форми фіброміом матки. Найбільш частими є вузлові форми.
17. Методи діагностики фіброміоми матки.
1. бімануальне дослідження
2.Мазок на цитологію
3. УЗД
4. гістероскопія з прицільною біопсією
5. гістеросальпінгографія
6. зондування порожнини матки з роздільним вишкрібанням
7. цервікального каналу та порожнини матки
8. лапароскопія
18. Диференційна діагностика фіброміоми матки.
Для проведення диференційної діагностики між міомою матки, кістами яєчників, пухлинами яєчників, сечового міхура та кишечнику виконують додаткові методи обстеження: УЗД, гістероскопія з прицільною біопсією, гістеросальпінгографія, зондування порожнини матки з роздільним вишкрібанням цервікального каналу та порожнини матки, в складних випадках можлива
лапароскопія та кульдоскопія.
19. Консервативне лікування фіброміоми матки.
Консервативна терапія включає гормонотерапію, гемостатичну терапію, променеву терапію.
Гормонотерапія препаратами прогестерону.
прогестерон 1% (або 2,5%) 1мл в-м 8-10днів в-м
Гормонотерапія препаратами андрогенів.
тестостерон 5% 1мл в-м 2 рази на тиждень
тестенат 10% 1мл 1 раз в-м на тиждень 3 місяці
сустанон-250 1мл в-м 1 раз в місяць 3 місяці
омнадрен-250 1мл в-м 1 раз в місяць 3 місяці
метиландростендіол 20мг на добу сублінгвально 3 місяці.
Гемостатична терапія.
О
кситоцин
5 ОдПітуїтрин 5 Од препарати, що викликають
Гіфотоцин 5 Од скрочення матки
Мамофізин 1мл
р
-н
кальція хлорида 10% в-в
препарати, що
вікасол 10% в-м підвищують згортання крові
а
мінокапронова
к-та 10% 100мл в-в
контрикал 20 000 Од в-в препарати, що підвищують фібринол. активність крові
етамзилат 2мл 2 рази на добу
20. Показання до хірургічного лікування фіброміоми.
1. Сильні та подовжені менструації або ациклічні кровотечі, які призводять до анемізації хворої;
2. Розміри пухлини 12 і більше тижнів, навіть за відсутності скарг;
3. Розміри пухлини, при яких виникають симптоми порушення функції суміжних органів (порушення функції нирок, часте сечовиділення, порушення акту дефекації);
4. Швидкий ріст пухлини (4—5 тижнів за рік).
5. Субсерозні вузли на ніжці. Такий вузол може призвести до перекручення, що потребує термінового оперативного втручання;
6. Некроз міоматозного вузла;
7. Субмукозна міома матки. Такі фіброміоми призводять до сильних маткових кровотеч. Незалежно від розмірів фіброміоми, такі хворі потребують оперативного лікування;
8. Інтралігаментарні вузли, які призводять до появи болю в результаті здавлення нервових сплетінь і порушення функції нирок при здавленні сечових шляхів;
9. Вузли, які ростуть з піхвової частини шийки матки;
10. Поєднання фіброміоми з іншими патологічними станами статевих органів: пухлини яєчників, випадіння матки, гіперпластичні стани ендометрія, які нечутливі до гормонального лікування;
11. Поєднання фіброміоми матки та безпліддя.
21. Методи діагностики пухлин яєчників.
1. Загальний і спеціальний анамнез
2. Зовнішній огляд і пальпація живота
3. Піхвове обстеження
4. Оглядова рентгенографія
5. Лапароскопія
6. Кульдоскопія
7. Зондування порожнини матки
8. Цитодіагностика пухлини
9. УЗД
10. Біологічні реакції на вміст в сечі ХГЛ
11. Визначення рівня гормонів в крові
22. Визначення кісти та кістоми.
Кіста – це утворення ретенційного характеру, збільшується в розмірах пасивно, за рахунок накопичення в ній рідкого вмісту.
Кістома – це пухлина, що активно росте, збільшується за рахунок проліферації клітин епітелію і накопичення транссудату або ексудату в середині камер, рідкий вміст виробляється циліндричним або кубічним епітелієм, який вистилає стінку камер кістоми.
23. Показання до хірургічного лікування пухлин яєчників
Внаслідок високого ризику малігнізації пухлин яєчника (в середньому45—50%) діагноз пухлини яєчника є показанням до оперативного втручання.
24. Види оперативних втручань при пухлинах яєчників
Кіста фолікулярна - резекція чи видалення яєчників.
Параоваріальна кіста - видалення кісти (бажано зберегти яєчник), в окремих випадках - прицільна пункція кісти з відсмоктуванням серозного вмісту.
Кістома серозна (ціліоепітеліальна).
Кістоми папілярні - об'єм операції залежить від віку — у молодому віці видаляють придатки на ураженому боці і субтотальна резекція другого яєчника. Після 40 видаляють і другий яєчник.
Кістома муцинозна (псевдомуцинозна) - видалення придатків матки, після 45 років - ампутацію матки, а при супутній патології шийки — екстирпацію матки з придатками.
Фіброма - видалення пухлини.