- •1. Підвишуючий апарат матки.
- •2. Підтримуючий апарат матки.
- •3. Закріплюючий апарат матки.
- •4. Нормальне положення внутрішніх статевих органів
- •5. Основні види аномалій розвитку жіночих статевих органів.
- •6. Спеціальні методи дослідження, що використовуються в гінекології.
- •7. Методика визначення базальної температури.
- •8. Гормональна регуляція менструального циклу.
- •9. Класифікація порушень менструальної функції.
- •10. Класифікація аменореї.
- •11.Диференційна діагностика нейроендокринних синдромів
- •12. Клініка та діагностика ювенільних кровотеч.
- •13. Клініка та діагностика овуляторних кровотеч.
- •14. Клініка та діагностика дисфункціональних маткових кровотеч у жінок репродуктивного віку.
- •15.Методи лікування дисфункціональних маткових кровотеч у жінок різного віку
- •16. Клінічні прояви фіброміоми матки.
- •17. Методи діагностики фіброміоми матки.
- •18. Диференційна діагностика фіброміоми матки.
- •19. Консервативне лікування фіброміоми матки.
- •20. Показання до хірургічного лікування фіброміоми.
- •25. Ускладнення пухлин яєчників.
- •27. Профілактика передраку та раку шийки матки.
- •28. Фонові захворювання шийки матки (визначення, перелік).
- •29.Методи діагностики фонових та передракових захворювань шийки матки
- •30. Передракові стани шийки матки(визначення, класифікація).
- •31. Класифікація раку шийки матки в залежності від стадії.
- •32.Назвати фонові та передракові стани ендометрію
- •33. Класифікація раку тіла матки в залежно від стадії
- •34. Методи лікування раку тіла матки
- •35. Клінічні прояви та діагностика раку яєчників.
- •36.Клініка, діагностика, лікування вульвовагініту
- •37. Клініка, діагностика та лікавуння бартолініту.
- •38. Основні принципи лікування гострих запальних захворювань верхніх відділів жіночих статевих органів.
- •39. Клініка та діагностика гострого аднекситу.
- •40. Клініка та діагностика гострого параметриту.
- •41. Клініка та діагностика гострого ендометриту.
- •42. Пельвіоперитоніт, його клініка і діагностика.
- •43. Хірургічне лікування при гострих запальних захворюваннях жіночих статевих органів
- •44. Методи лікування запалення жіночих статевих органів у хронічній стадії.
- •47.48. Основні і додаткові методи обстеження при неплідному шлюбі
- •49. Методи стимуляції овуляції.
- •50. Хірургічні методи відновлення жіночої репродуктивної функції.
37. Клініка, діагностика та лікавуння бартолініту.
Запалення великої залози присінка піхви. Стафілококи, ешерихії, гонококи. Незалежно від виду збудника, процес починається у вивідній протоці залози — виникає каналікуліт, може поширитися і на саму паренхіму залози, при цьому з'являється серозне, серозно-гнійне або гнійне запалення.
Клініка. Загальна слабість, нездужання, неприємні відчуття в ділянці зовнішніх статевих органів. t˚ тіла ↑ . Набряк і гіперемія в ділянці бартолінової залози, при пальпації — різка її болючість, місцеве ↑ t˚ і набряк м'яких тканин. Якщо гнійний ексудат заповнює всі часточки залози — утворюється псевдоабсцес. Стан жінки різко погіршується: t˚ тіла стає гектичною, виникають озноб, сильний головний біль. При обстеженні виявляють різко болючий пухлиноподібний утвір. Після прориву гнійника стан хворої поліпшується: ↓ t˚ тіла, ↓ набряк і гіперемія в ділянці бартолінової залози. Якщо лікування недостатнє і вивідна протока перекривається знову — рецидиви і формування ретенційної кісти, яку помилково можна вважати за доброякісну або навіть злоякісну пухлину зовнішніх статевих органів.
Лікування. Антибіотики, відповідно до чутливості мікроорганізмів, сульфаніламідні препарати. Показані теплі сидячі ванночки з розчином калію перманганату (1:6000), теплові процедури (грілка, солюкс) у поєднанні з мазевими аплікаціями (іхтіол, лінімент бальзамічний (за Вишневським)) до появи флюктуації, симптоматичні засоби. При утворенні псевдоабсцесу чи ретенційної кісти — хірургічний розтин, при рецидивному бартолініті — екстирпація залози. Опромінення зони рани інфрачервоним напівпровідниковим лазером у поєднанні з магнітним полем у терапевтичних дозах. Курс лікування — 5-6 процедур. При гонорейній етіології — специфічне лікування.
38. Основні принципи лікування гострих запальних захворювань верхніх відділів жіночих статевих органів.
I. Лікування проводиться обов'язково в стаціонарі.
II. Антибактеріальна терапія.
1. Монотерапія. Орієнтуючись на передбачувану етіологію захворювання.
Бета-лактомні антибіотики (напівсинтетичні пеніциліни)
Цефалоспорини
Аміноглікозиди
Карбапенеми
2. Комбінації: цефалоспорини І генерації, нітроімідазоли, аміноглікозиди:
3. Цефалоспорини II генерації, нітроімідазоли, аміноглікозиди:
4. Протигрбкові - ністатин , натаміцин (пімафуцин), флуканазол.
5. профілактика та лікування вагінального дисбіозу (бактеріального вагінозу) - біфідо- та лактобактерій: ацилак, біфідумбактерин, вагілак .
III. Дезинтоксикаційна терапія (неогемодез, неокомпенсан, сольові розчини, реополіглюкін, реоглюман, плазмастерил, волекам). Також застосовується гепарин, аспірин, курантил.
IV. Для підвищення імунітету застосовують препарати плазми (суха, нативна, гіперімунізована антистафілококова, антиколі-плазма, антиешеріхії-плазма, гамма-ідобулін).
V. Обезболюючий ефект досягається призначенням аналгетиків, спазмолітиків, дозованою гіпотермією.
VI. При стабілізації запального процесу та відсутності ознак нагнивання через 10—12 днів можна призначити фізіотерапевтичні методи лікування: ультрафіолетову еритемотерапію, магнітотерапію, діадинамічні струми.
Курс лікування гострого запалення або загострення хронічного процесу в стаціонарі повинен бути не менше 3 тижнів. Потім хвора продовжує почате в стаціонарі фізіотерапевтичне лікування в жіночій консультації. Реабілітаці функції уражених систем через 4—6 місяців після гострої стадії захворювання показано санаторно-курортне лікування.