- •1. Підвишуючий апарат матки.
- •2. Підтримуючий апарат матки.
- •3. Закріплюючий апарат матки.
- •4. Нормальне положення внутрішніх статевих органів
- •5. Основні види аномалій розвитку жіночих статевих органів.
- •6. Спеціальні методи дослідження, що використовуються в гінекології.
- •7. Методика визначення базальної температури.
- •8. Гормональна регуляція менструального циклу.
- •9. Класифікація порушень менструальної функції.
- •10. Класифікація аменореї.
- •11.Диференційна діагностика нейроендокринних синдромів
- •12. Клініка та діагностика ювенільних кровотеч.
- •13. Клініка та діагностика овуляторних кровотеч.
- •14. Клініка та діагностика дисфункціональних маткових кровотеч у жінок репродуктивного віку.
- •15.Методи лікування дисфункціональних маткових кровотеч у жінок різного віку
- •16. Клінічні прояви фіброміоми матки.
- •17. Методи діагностики фіброміоми матки.
- •18. Диференційна діагностика фіброміоми матки.
- •19. Консервативне лікування фіброміоми матки.
- •20. Показання до хірургічного лікування фіброміоми.
- •25. Ускладнення пухлин яєчників.
- •27. Профілактика передраку та раку шийки матки.
- •28. Фонові захворювання шийки матки (визначення, перелік).
- •29.Методи діагностики фонових та передракових захворювань шийки матки
- •30. Передракові стани шийки матки(визначення, класифікація).
- •31. Класифікація раку шийки матки в залежності від стадії.
- •32.Назвати фонові та передракові стани ендометрію
- •33. Класифікація раку тіла матки в залежно від стадії
- •34. Методи лікування раку тіла матки
- •35. Клінічні прояви та діагностика раку яєчників.
- •36.Клініка, діагностика, лікування вульвовагініту
- •37. Клініка, діагностика та лікавуння бартолініту.
- •38. Основні принципи лікування гострих запальних захворювань верхніх відділів жіночих статевих органів.
- •39. Клініка та діагностика гострого аднекситу.
- •40. Клініка та діагностика гострого параметриту.
- •41. Клініка та діагностика гострого ендометриту.
- •42. Пельвіоперитоніт, його клініка і діагностика.
- •43. Хірургічне лікування при гострих запальних захворюваннях жіночих статевих органів
- •44. Методи лікування запалення жіночих статевих органів у хронічній стадії.
- •47.48. Основні і додаткові методи обстеження при неплідному шлюбі
- •49. Методи стимуляції овуляції.
- •50. Хірургічні методи відновлення жіночої репродуктивної функції.
1. Підвишуючий апарат матки.
1. Широкі зв 'язки матки (lig.latum uteri) — подвійні листки очеревини, що йдуть від ребер матки до бокових стінок таза, де переходять в парієтальну очеревину. У верхніх відділах широких зв'язок проходять маткові труби, у задніх — яєчники. Між листками широких зв'язок міститься навколоматкова клітковина, де проходять кровоносні, лімфатичні судини та нерви.
2. Круглі зв'язки матки (lig. teres uteri) мають довжину 10-15 см, діаметр 3-5 мм. Ідуть від кутів матки, відходячи наперед і нижче від місця прикріплення маткових труб, до внутрішніх отворів пахвинних каналів, пройшовши через пахвинний канал, розгалужуються в товщі лобкового горба та великих статевих губ. Функція: забезпечують нахил матки допереду (anteflexio).
3. Власні зв 'язки яєчників (lig. ovarii proprium) ідуть від ребра матки, нижче маткових труб, до яєчників. У товщі цієї зв'язки проходять яєчникові судини.
4. Підвішуюча зв'язка яєчника, або лійково-тазова зв'язка (lig. infun-dibulo-pelvicum), — дистальна частина широкої зв'язки матки, що переходить в очеревину бокової стінки таза. Вона утримує ампулярний кінець труби у підвішеному стані, до яєчника нею підходять судини (a. et v. ovaricae).
2. Підтримуючий апарат матки.
М'язово-фасціальна система тазового дна. Складається з 3 поверхів:
1. передній зовнішній шар – сіднично-печеристий (m. ischiocavernosus), цибулинно-губчастий (m. bulbospongiosus), зовнішній (m. externus), поверхневий поперечний м’яз промежини (m. transversus perinei superficialis).
2. середній шар – сечостатева діафрагма, утворена м’язом, що здавлює сечівник (m. sphinter uretrae internum) і глибоким поперечним м’язом промежини (m. transversus perinei profundus).
3. внутрішній шар – діафрагма таза – м’яз, що піднімає задній прохід (m. levator ani), утворений лобково-куприковим (m. pubococcygeus) і клубово-куприковим (m. iliococcygeus).
3. Закріплюючий апарат матки.
1. Кардинальна, або поперечна, зв 'язка матки (lig. transversum s. cardi-nale), яка складається з віялоподібне розміщених сполучнотканинних та гладеньком'язових елементів, що йдуть від нижнього відділу матки на рівні її внутрішнього вічка до стінок таза.
2. Крижово-маткові зв 'язки (lig. sacro-uterinum) складаються з гладких м'язових та фіброзних волокон. Вони ідуть від задньої поверхні шийки матки приблизно на рівні внутрішнього вічка, охоплюють з боків пряму кишку і прикріплюються до передньої поверхні крижової кістки. Функція: утримують шийку матки на місці при фізичному навантаженні та під час пологів.
4. Нормальне положення внутрішніх статевих органів
Матка розміщується в центрі малого таза,на однаковй відстані від лобкового симфізу і крижів та від лівої і правої стінок таза.Дно матки знаходиться на рівні площини входу в малий таз,піхвова частина шийки матки і отвір матки-на рівні верхніх передніх сідничних остей.Дно матки обернене вперед-вгору,піхвова частина шийки матки вниз і трохи назад. Поздовжня вісь матки нахилена допереду (anteversio). Між тілом та шийкою матки існує тупий кут близько 120°, в нормі він відкритий допереду (anteflexio). Піхва (vagina, colpos) —трубчастий м'язово-еластичний орган завдовжки 8-10 см, що починається від дівочої пліви і закінчується біля місця прикріплення до шийки маткиПередня стінка піхви у верхньому відділі межує із сечовим міхуром, у нижньому — з уретрою. Задня стінка піхви прилягає до прямої кишки. Маткові труби (tubae uterinae) відходять від матки в ділянці її кутів і йдуть у верхніх відділах широкої зв'язки матки у напрямку бокових стінок таза Яєчники розміщені на задньому листку широкої зв'язки матки так, що його ворота (hylus ovarii), через які проходять судини і нерви, вкриті широкою зв'язкою, а більша частина поверхні не вкрита очеревиною. Яєчник підтримується в черевній порожнині широкою матковою зв ' язкою, власною зв ' язкою яєчника та лійково-тазовою зв ' язкою. Між яєчником та трубою міститься надяєчниковий придаток (еро-ophoron), нижче прикріплення брижі яєчника розташований прияєчник (paroophoron)