- •21. Основні стратифікаційні в українському суспільстві на сучасному етапі.
- •22.Соціальні зміни і модернізація.
- •23. Поняття соціальної взаємодії.
- •24.Соціальні норми як регулятори соціальної поведінки.
- •25.Соціальний статус та соціальна роль.
- •26.Поняття особистості у соціології. Соціологічні теорії особистості.
- •27.Структура особистості.
- •28.Роль і значення соціалізації для суспільства.
- •29.Поняття культури у соціології.
- •30.Форми та види культури. Функції культури.
- •31.Освіта як соціальний інститут.
- •32.Соціологічні теорії навчання.
- •33.Система освіти в Україні та її реформування.
- •34.Поняття соціологічного дослідження, його характеристика, різновиди та етапи проведення.
- •35.Програма соціологічного дослідження та її елементи.
- •36. Методи збору соціологічної інформації (анкетування, інтерв’ю, опитування, спостереження, експреримент) та їх характеристика.
- •37.Сутність поняття сімя. Функції сімї
- •39.Причини розпаду сімей, їх характеристика
- •40.Перспективи розвитку шлюбно-сімейних відносин
- •41.Електоральна поведінка, її сутність, характеристика методологічних підходів до її вивчення.
- •42.Емпіричні методи дослідження електоральної поведінки.
- •43.Фактор впливу на електоральний вибір: методологія аналізу.
- •44.Поняття девіантна поведінки людини. Позитивна і негативна девіантна поведінка.
- •45.Концепція девіантної поведінки е.Дюркгейма. Аномія.
- •46.Основні причини девіантної поведінки: біологічний, психологічний та соціокультурний підходи.
- •47.Типологізація девіантної поведінки. Р.Мертон про критерії і типи девіантної поведінки.
- •48.Девіантна поведінка і злочинність. Типи злочинів. Злочинність серед чоловіків і жінок.
- •49.Соціологія гендерної нерівності.
- •50.Гендерний порядок та гендерні відносини.
- •51.Соціологічна теорія бюрократії (м.Вебер, м.Фуко).
- •52.Соціологія релігії.
- •53.Теорії урбанізації.
- •54.Тенденції розвитку урбанізації.
23. Поняття соціальної взаємодії.
Соціальна взаємодія — це форма соціальних зв'язків, що реалізуються в обміні діяльністю, інформацією, досвідом, здібностями, уміннями, навичками та у взаємному впливі людей, соціальних спільнот; система взаємообумовлених соціальних дій, зв'язаних циклічною залежністю, при якій дія одного суб'єкта є одночасно причиною і наслідком у відповідь дій інших суб'єктів.
Об’єктивною основою соціальної взаємодії є спільність чи розбіжність інтересів, близьких чи віддалених цілей, поглядів. Її посередниками, проміжними її ланками, наприклад у сфері праці, є знаряддя і предмети праці, матеріальні й духовні блага та досвід.
Для позначення соціальної взаємодії в соціології використовується спеціальний термін «інтеракція».
Інтеракція — динамічна взаємодія і співвідношення між двома чи більше перемінними, коли величина однієї перемінної впливає на величину інших змінних. Головна особливість соціальної взаємодії полягає в тім, що вона є процесом впливу індивідів один на одного. Інакше кажучи, у процесі взаємодії має місце вплив свідомості, інтересів, потреб, поведінкових установок однієї людини на іншу та навпаки. Соціальні взаємодії за формами прояву є складнішими, ніж соціальні дії. До складу соціальних взаємодій входять окремі соціальні дії, статуси, ролі, відносини, символи тощо.
24.Соціальні норми як регулятори соціальної поведінки.
Соціальні норми, подібно іншим цінностям виконують функції оцінки й орієнтації особистості, спільності. Разом з тим вони не обмежуються цими функціями. Норми здійснюють регулювання поведінки і соціальний контроль за поведінкою. Вони носять яскраво виражений вольовий характер. Це не тільки вираження думки, але і вираження волі. При цьому, на відміну від індивідуального волевиявлення, норма виражає типові соціальні зв'язки, дає типовий масштаб поведінки. Норма не тільки оцінює й орієнтує подібно ідеям, ідеалам, але і наказує. її характерною рисою є імперативність. Це єдність оцінки і розпорядження.
Соціальні норми — це правила, що виражають вимоги суспільства, соціальної групи до поведінки особистості, групи в їхніх взаєминах один з одним, соціальними інститутами, суспільством у цілому. Регулюючий вплив норм полягає в тому, що вони встановлюють межі, умови, форми поводження, характер відносин, цілі і способи їхнього досягнення.
25.Соціальний статус та соціальна роль.
Соціальний статус — це положення соціального суб'єкта в суспільстві, що передбачає для нього певні специфічні права і обов'язки, правила поведінки.
Таким чином, соціальний статус визначає становище індивіда або соціальної групи стосовно інших індивідів і груп, яке визначається за соціально значущими для даної соціальної системи критеріями (економічними, політичними, соціально-правовими, професійно-кваліфікаційними тощо).
Соціальний статус не є поняттям статичним, оскільки виступає як елемент співвідношення з іншими соціальними суб'єктами. Тобто позиція керівника виробничого підрозділу проявляється лише у співвідношенні його статусу з позиціями робітників даного підприємства або його директора.
Соціальна роль — це певна модель, зразок поведінки соціального суб'єкта відповідно до його соціального статусу.
