2. Об'єкти бухгалтерського обліку

       Фінансові ресурси господарюючого суб'єкта - це кошти, що є у його розпорядженні і використовуються на розвиток виробництва, невиробничої сфери, споживання, а також можуть залишатися у резерві. Фінансові ресурси, що використовуються на розвиток виробничо-торговельного комплексу, - це капітал у грошовій формі. Суб'єкт господарювання розпочинає свою діяльність у сфері виробництва чи бізнесу тільки при первісному нагромадженні фінансових ресурсів, які використовуються у формі капіталу.

        Капітал - це сукупність матеріальних ресурсів і коштів, фінансових вкладень і витрат на придбання прав, необхідних для суб'єкта господарювання У фінансовому менеджменті капітал умовно поді­ляють на капітал в обігу, який функціонує у вигляді майна і зобов'язань, та капітал за джерелами формування.

Суб'єкт господарювання в процесі своєї діяльності постійно змінює грошову форму капіталу на матеріа­лізовану, яка, в свою чергу, змінюється, набуваючи різних форм (сировина, продукція, товар, послуги та ін.). Таким чином відбувається обіг капіталу, тобтокапітал, первісно включений у сферу підприємницької діяльності у вигляді коштів, у процесі виробництва чи бізнесу матеріалізується у продукт, який минув стадію реалізації і повернувся власникові у формі коштів.

       Отже, з використанням капіталу створюється додаткова вартість у процесі господарської діяль­ності, тобто інвестування капіталу дає прибуток.

       Загальна формула капіталу така:

Г-Т-Г1,

де: Г- кошти, авансовані інвестором;

Т - товар (придбані засоби виробництва, робоча сила, яка стала товаром);

     Г1- кошти, одержані інвестором від продажу продукції, яка включає реалізовану додаткову вартість.

       Чим більше за рік було здійснено раціональних оборотів капіталу, тим більше в інвестора буде прибутку.

        Завдання обліку капіталу визначаються його влас­ником із метою сприяння раціональному використанню капіталу на всіх стадіях обігу для його примноження. Обліку підлягає, насамперед, структура капіталу господарюючого суб'єкта за джерелами його утворення . Джерела утворення капіталу суб'єкта господарювання складаються із власних і позичкових.

        Власний капітал суб'єкта господарювання як юри­дичної особи визначається вартістю його майна, тобто чистими активами, що обчислюється як різниця між вар­тістю майна і позичковим капіталом.

        Позичковий капітал - це частка вартості майна суб'єкта господарювання, придбаного за рахунок зобов'я­зання повернути постачальникові, банку або іншому пози­кодавцю гроші або цінності, еквівалентні вартості його майна. До складу позичковогокапіталу включають коротко-і довгострокові позичкові кошти.

       Довгострокові позичкові кошти - це кредити і по­зички, отримані суб'єктом господарювання на період понад один рік, строк погашення яких настане не раніше, ніж через рік.

       Короткострокові позичкові кошти - це зобов'язан­ня, строк погашення яких не перевищує одного року. Серед цих коштів виділяють поточну кредиторську заборгованість, яка виникає в результаті бізнесу та поточних розрахункових операцій. До короткострокових позичкових коштів відносять:

заборгованість персоналу з оплати праці; заборгованість бюджету і позабюджетним фондам за обов'язковими плате­жами; аванси отримані; попередню оплату замовлень і про­дукції; заборгованість постачальникам та ін.

       Капітал в обороті складається з майна і зобов'язань власника, тобто всіх суб'єктів, у які вкладений капітал. Щодо тривалості обігу розрізняють майно тривалого користуван­ня, яке більш як один рік перебуває в обороті, та майно, що використовується протягом одного циклу обороту і пере­носить свою вартість на знову створений продукт повністю (перебуває в обігу не більш як один рік). Отже,капітал власника поділяють на основний (довгостроковий) капітал і оборотний (поточний) капітал.

       Основний капітал складається з основних засобів, нематеріальних активів, довгострокових фінансових інвестицій.

Основні засоби - вартість сукупного рухомого майна, яке перебуває в експлуатації тривалий період (більш як один рік) і переносить свою вартість у знову створений продукт протягом кількох циклів обігу у формі зносу (амор­тизації).

Нематеріальні активи - витрати довгострокові на придбання права користування земельними ділянками, при­родними ресурсами, інтелектуальною власністю, авторсь­кими правами тощо.

Довгострокові фінансові вкладення - витрати на часткову участь у статутному капіталі інших суб'єктів госпо­дарювання, на придбання акцій і облігацій на довгостро­кових умовах. Сюди також відносять довгострокові позички, які було передано іншим суб'єктам господарювання під боргові зобов'язання.

       Оборотний капітал складається з матеріальних оборотних засобів, коштів у поточних розрахунках, коротко­строкових фінансових вкладень. Усі зазначені складові елементи здатні здійснити цикл обігу і перетворитися у кош­ти, тобто є ліквідними. Певні складності є з перетворенням у гроші матеріальних ресурсів, оскільки з реалізацією їх виникають не завжди сприятливі умови (інфляція, перена­сичення ринку та ін.). Це зумовлено труднощами, пов'яза­ними з ліквідністю дебіторів, які мають повернути заборго­вані кошти або адекватні цінності. Короткострокові фінансові вкладення швидше, ніж інші елементи оборотного капі­талу, перетворюються на кошти.

       Отже, бухгалтерський облік капіталу господарю­вання є надійним гарантом його збереження, раціо­нального використання та примноження на всіх ста­діях його обігу.