Кореспонденція рахунків з обліку загальновиробничих витрат

Зміст господарської операції	Дебет	Кредит
Віднесено на загальновиробничівитрати спожиті матеріали, сировину, комплектуючі, паливо	91 «Загальновиробничівитрати»	20 «Виробничі запаси»
Нараховано заробітну плату працівникам загальновиробничого призначення	91 «Загальновиробничівитрати»	66 «Розрахунки з оплати праці»
Віднесено на загальновиробничівитрати відрахування до фондів соціального страхування	91 «Загальновиробничівитрати»	65 «Розрахунки зі страхування»
Нараховано амортизацію основних засобів і нематеріальних активів загальновиробничого призначення	91 «Загальновиробничівитрати»	13 «Знос необоротних активів»
Віднесено на загальновиробничівитрати спожиті послуги, надані іншими підприємствами чи організаціями	91 «Загальновиробничівитрати»	68 «Розрахунки за іншими операціями»
Розподілено та списано загальновиробничі витрати	23 «Виробництво»	91 «Загальновиробничівитрати»

Коефіцієнти розподілу загальновиробничих витрат між видами продукції (К_Р) обчислюють як відношення суми прямих матеріальних витрат на окремі види продукції ( ) до загальної суми прямих матеріальних витрат цеху (М_Ц) за формулою:

                                                            (11.2)

Коефіцієнти розподілу загальновиробничих витрат ПП «Ватра» становлять:

              для столів – 14250 / 57000 = 0,25;

              для ліжок – 17100 / 57000 = 0,3;

              для шаф – 25650 / 57000 = 0,45.

Між видами продукції загальновиробничі витрати розподіляють за формулою:

                                                          (11.3)

де В_Р – сума загальновиробничих витрат, що їх відносять до певного виду продукції, В_З – загальна сума загальновиробничих витрат.

На ПП «Ватра» до витрат виробництва столів необхідно віднести загальновиробничі витрати в сумі 725 грн. (2900 · 0,25), до витрат виробництва ліжок – 870 грн. (2900 · 0,3), а до витрат виробництва шаф – 1305 грн. (2900 · 0,45).

Кореспонденція рахунків з обліку загальновиробничих витрат ПП «Ватра» представлена в таблиці 11.8.

Таблиця 11.8

Кореспонденція рахунків з обліку загальновиробничих витрат пп «Ватра»

Зміст господарської операції	Дебет	Кредит	Сума, грн.
Віднесено на загальновиробничі витратиспожиті матеріали на обслуговування виробничих процесів	91 «Загальновиробничівитрати»	20 «Виробничі запаси»	1000
Нараховано заробітну платню начальнику цеху	91 «Загальновиробничівитрати»	66 «Розрахунки з оплати праці»	1200
Віднесено на загальновиробничі витративідрахування до фондів соціального страхування	91 «Загальновиробничівитрати»	65 «Розрахунки зі страхування»	400
Нараховано амортизацію приміщення цеху	91 «Загальновиробничівитрати»	13 «Знос необоротних активів»	200
Віднесено на загальновиробничі витративартість спожитої електроенергії для освітлення цеху	91 «Загальновиробничівитрати»	68 «Розрахунки за іншими операціями»	100
Віднесено частину загальновиробничих витрат на витрати виробництва столів	231 «Виробництво столів»	91 «Загальновиробничівитрати»	725
Віднесено частину загальновиробничих витрат на витрати виробництва ліжок	232 «Виробництво ліжок»	91 «Загальновиробничівитрати»	870
Віднесено частину загальновиробничих витрат на витрати виробництва шаф	233 «Виробництво шаф»	91 «Загальновиробничівитрати»	1305

 

Сума витрат підприємства за певний час (місяць, квартал, рік) залежить як від натуральних обсягів спожитих ресурсів, так і відметодів їх оцінювання.

Вартість витрачених запасів в бухгалтерському обліку можна визначати за такими методами:

              ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;

              середньозваженої собівартості;

              собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);

              собівартості останніх за часом надходження запасів (ЛІФО);

              нормативних витрат;

              ціни продажу.

Запаси, що їх використовують для виконання спеціальних замовлень і проектів, а також такі, які неможливо замінити іншими видами запасів, оцінюють за ідентифікованою собівартістю.

Оцінювання запасів за середньозваженою собівартістю проводять за кожною одиницею запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості придбаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і запасів, придбаних у звітному місяці.

Оцінювання запасів за методом ФІФО ґрунтується на припущенні, що запаси використовують у тій же послідовності, у якій вони надходили на підприємство, тобто запаси, що їх першими відпускають у виробництво, оцінюють за собівартістю запасів, які першими надійшли на підприємство.

При оцінюванні запасів за методом ЛІФО припускають, що спочатку використовують запаси, які були придбані підприємством останніми, тобто запаси, які першими відпускають у виробництво, оцінюють за собівартістю запасів, які надійшли на підприємство останніми.

Оцінювання за нормативними витратами полягає у застосуванні норм витрат на одиницю продукції, робіт, послуг, які встановлені підприємством з урахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей і діючих цін.

Оцінювання витрачання запасів за цінами продажу ґрунтується на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі середнього проценту торгівельної націнки на товари.

Розглянемо на прикладі застосування різних методів оцінювання запасів при їх витрачанні.

Приклад 11.5. На початок травня місяця на складі ПП «Ватра» знаходилось 40 кубометрів дошки за ціною 300 грн. за кубометр. Протягом місяця підприємство придбало дошку в таких обсягах (див. табл.11.9):

Таблиця 11.9