2. Бухгалтерський облік у системі економічних наук

Виникнення науки як сфери людської діяльності тісно пов'язано з природним процесом розподілу суспільної праці, зростанням інтелекту людей. Це однаковою мірою сто­сується і бухгалтерського обліку, коли з маленьких бухгал­терій з двома-трьома працівниками було створено великі централізовані бухгалтерії, у структурі яких є обчислювальні установки з новітніми ЕОМ, діє мережа автоматизованих робочих місць (АРМ).

Головна функція науки - пізнання об'єктивного світу для вивчення і вдосконалення його. У розвинутому суспільст­ві важливою функцією науки є розвиток системи знань, які сприяють найраціональнішій організації виробничих відносин та використанню продуктивних сил в інтересах усіх членів суспільства. Вона включає в себе ряд конкретних функцій:

• пізнавальну - задоволення потреб людей у пізнанні законів природи і суспільства;

• культурно-виховну - розвиток культури, гуманізація виховання та формування нової людини;

• практично-діючу - удосконалення виробництва і системи суспільних відносин, тобто безпосередньої вироб­ничої сили матеріального виробництва.

Останній функції цілком відповідає бухгалтерський облік господарської діяльності колективу людей та окремих індивідуумів.

Поняття науки слід розглядати з таких основних позицій. По-перше, з теоретичної як системи знань, як форми суспільної свідомості; по-друге, як певний вид суспільного розподілу праці, як діяльність, пов'язану з усією системою відносин між ученими і науковими установами; по-третє, з позиції практичного застосування висновків науки, тобто її суспільної ролі. Усі ці позиції повністю стосуються сучасного бухгалтерського обліку, який завдяки об'єктивному відобра­женню економічних процесів впливає на формування суспільної свідомості учасників господарського процесу, від­биває суспільний розподіл праці у бухгалтерських колек­тивах, а також між науковцями, які досліджують цю галузь знань. Із позицій практичного застосування бухгалтерський облік виконує важливу суспільну роль у розподілі національ­ного суспільного продукту.

Наука є основною формою пізнання світу, вона безпо­середньо виявляє найважливіші сторони усіх явищ природи, суспільства і мислення. Кожна галузь науки передбачає ство­рення єдиної логічно чіткої системи знань про ті чи інші яви­ща навколишнього світу, знань, зведених у систему. Систематизація наукових знань є адекватним відображен­ням, відтворенням структури об'єкта у системі наукових знань про нього. Отже, наука - це знання, зведені у систему.

Бухгалтерський облік - це чітка система економічних знань про діяльність суб'єктів господарювання, які узагаль­нюються у єдиній зведеній системі показників, у формі звітності, що використовується у вивченні найважливіших сторін діяльності у сфері виробництва суспільно необхідного продукту, його споживання.

Спираючись на глибинні знання об'єктивних істотних зв'язків дійсності, наука виявляє об'єктивні тенденції розвитку природничих і суспільних процесів. Завдяки цьому вона стає способом передбачення результатів людської діяльності, розкриває методику прийняття рішень у цій діяльності. Тому найважливішим завданням науки є передбачення майбутніх змін у природі і суспільстві.

Виходячи із завдань науки у передбаченні людської діяльності у господарських відносинах, бухгалтерський облік є основою інформаційної системи про результати роботи суб'єктів мікроекономіки (підприємств, корпорацій, концернів). Ця інформація обробляється за певною методологією у мережі ЕОМ для потреб статистики та узагальнення розвитку економіки держави.

Бухгалтерський облік, незважаючи на наявність елементів науки, не є цілком динамічною системою знань, які розкривають нові явища у діяльності суб'єктів господа­рювання для виявлення факторів, що негативно впливають на результати цієї діяльності та запобігання недолікам у подальші періоди. Виходячи з вимог до конкретної еко­номічної науки, Вища атестаційна комісія (ВАК) України затвердила економічну науку під кодом 08.06.04 «Бухгал­терський облік, аналіз та аудит». У такому комплексі знань бухгалтерський облік є системою інформації про діяльність підприємств;  аналіз,  використовуючи цю інформацію, встановлює зв'язок факторів, що впливають на результати діяльності суб'єктів господарювання; аудит - як функція управління, контролює використання ресурсів цими суб'єк­тами з метою оптимізації результатів господарської діяль­ності. Цю науку затверджено ВАК України у розділі класифікації економічних наук під кодом 08.06.00 «Економіка підприємств та управління виробництвом».

Бухгалтерський облік у поєднанні з аналізом і контро­лем господарської діяльності є засобом передбачення ре­зультатів діяльності суб'єкта господарювання, її регулювання та оптимізації.

Важливою рисою науки є також її активний пошуковий характер. Наука повинна постійно змінюватися і розвиватися, знаходити нові рішення. Якщо наука не виявляє раціо­нальних шляхів вирішення практичних завдань, то вона не може відповідати потребам, якими зумовлений її розвиток. Ось чому наука є не тільки системою знань, що пояснюють світ, а одночасно і засобом, методом його зміни і перет­ворення. Будь-яка наука є діалектичною єдністю теорп і методу. Без методу наука немислима так, як і без теорії. Бухгалтерський облік має свій предмет і метод, що становить його теорію.

Не існує абсолютної науки, тобто науки, відірваної від потреб матеріальних відносин і виробництва. Є єдина наука, яка виникла на основі практичної діяльності людей і засто­совується у процесі цієї діяльності.

Поділ наук на дослідницькі (теоретичні) і прикладні досить відносний. Теоретичні науки більш віддалені від без­посереднього застосування їхніх результатів на практиці, оскільки вони спрямовані на пошуки і відкриття нових закономірностей (наприклад, економічна теорія). Прикладні науки більше пов'язані з виробництвом, оскільки їх метою є розробка економічно вигідних способів впровадження вис­новків теоретичної науки (наприклад, бухгалтерський облік, аналіз та аудит).

Пізнання характерних властивостей науки у суспільстві дає підстави визначити науку як форму суспільної свідомості.

       Отже, наука - це динамічна система знань, які розкривають нові явища у суспільстві і природі з ме­тою використання 'їх у практичній діяльності людей.

Наука як система знань має свою специфічну струк­туру. Головним складовим елементом науки, її системоутво­рюючою ланкою єнаукові закони, які мають відповідати законам об'єктивного світу, бути більш-менш точним його відображенням. Тому наукова думка розвивається не випад­ковими стрибками, а підпорядкована певним законам логіки. Окремі закони розкриваються через узагальнення історії науки, аналізу особливостей її поєднувального руху і відоб­ражають відносну самостійність науки, її особливу якість, тоді як загальні закони пов'язують науку з практикою та іншими науками і явищами. Якщо закони філософії відображають найбільш загальні риси економічних відносин, то закони економіки - їхні специфічні риси. При цьому останні вклю­чають категорії філософії та специфічні риси економічної дієвості. Розглядаючи закони і категорії філософії і еконо­мічної теорії, можна стверджувати, що вони становлять цілісну систему розвитку суспільства.

Поєднання законів природи із законами економіки проявляється у підприємницькій діяльності в умовах рин­кових відносин. Так, виконання довгострокової аграрної про­грами в Україні залежить не лише від дії економічних законів, а й від законів природи, які впливають на ефективність землеробства і рослинництва.

Усі науки проходять в своєму розвитку ряд етапів.

Описовий - пов'язаний із збиранням фактів та їх первинним групуванням. Так, бухгалтерський облік на почат­ковій стадії виник із лічби предметів, що використовуються в житті людини.

Логіко-аналітичний - кількісний аналіз фактів і потім - поєднання якісних і кількісних (математичних) методів наукового пізнання. Перехід від лічби предметів до обліку знарядь праці та виробництва і розподіл створених продуктів харчування, нарешті - поява перших друкованих праць з бухгалтерського обліку (Луки Пачолі, Бенедетто Катрулі та ін.), де знайшли відображення логіко-аналітичні риси розвитку бухгалтерського обліку, застосування математики.

.   Так, праця Луки Пачолі «Трактат про розрахунки і записи» починається із заголовка на титульній сторінці «Сума арифметики, геометрії, вчення про пропорції і відношення», а розділ 1 має заголовок - «Про умови, котрі необхідно знати справжньому купцю, та про порядок, у якому ведеться головна книга з журналом до неї як у Венеції, так і в інших містах». Очевидною є наявність у цій праці узагальнення (систематизації) багатовікового досвіду бухгалтерського обліку при різних соціально-економічних формаціях.

Отже, кожна наука разом із законами включає в себе, з одного боку, факти і дані досвіду, а з другого, - певну систематизацію знань - теорію.

Факти становлять реальну основу всіх висновків і узагальнень учених. Без систематизації та узагальнення, без логічного осмислення не може існувати жодна наука. Факти стають складовою частиною наукових знань лише тоді, коли вони виступають у систематизованому, узагальненому виг­ляді, є основою для підтвердження законів дійсності. Закони і факти набувають певної інтеграції і служать базою для більш широких наукових узагальнень за умови, що вони відобра­жені у теоріях. Відповідно до цих вимог бухгалтерський облік систематизує і узагальнює факти господарської діяльності, а застосування методичних прийомів аналізу і контролю господарської діяльності дає змогу виявити відхилення в дії економічних законів, дати їм кількісну і вартісну оцінку, скласти висновки щодо запобіганню конфліктних ситуацій у господарюванні. Таким чином, закони і факти у бухгалтер­ському обліку, аналізі і контролі господарської діяльності набувають інтеграції, що сприяє створенню нових знань і використанню у практичній діяльності людей теорії цієї науки.

Важливим структурним елементом будь-якої науки є специфічні категорії - найбільш загальні поняття, що відоб­ражають особливості її предмета, змісту і методу. Вони є незмінним засобом дослідження і систематизації матеріалу (категорії товару і вартості, володіння і власності в еконо­мічній теорії, двоїстості відображення і балансового узагаль­нення господарських процесів у бухгалтерському обліку, індексів у статистиці).

У науці - розрізняють також такі елементи, як принципи, постулати, тобто правила.

Принципи тісно пов'язані із законами. Вони спе­ціально створюються у процесі систематизації знань, але на відміну від законів об'єктивно у природі не існують. Принципи можуть виступати у формі постулатів, тобто попередніх прин­ципів, які є основою теоретичних узагальнень. У бухгалтер­ському обліку принципами є балансове узагальнення фактів господарської діяльності, документальна достовірність та ін.

 Основним постулатом бухгалтерського обліку є двоїстість відображення руху капіталу в процесі госпо­дарської діяльності підприємства. Значення цього пос­тулату є визначальним для бухгалтерського обліку - як галузі економічної науки.

Вища атестаційна комісія України у класифікації економічних наук у розділі 08.06.00 «Економіка підприємства та управління виробництвом» визначила як самостійну науку 08.06.04 «Бухгалтерський облік, аналіз та аудит». Це зумовлено тим, що бухгалтерський облік нагромаджує, групує і систематизує факти господарської діяльності, що е досконалою інформаційною базою управління мікроеконо-мікою. Застосування методичних прийомів аналізу та аудиту дає змогу за даними бухгалтерського обліку розкрити причинно-наслідкові результати господарської діяльності, активізувати та прогнозувати цю діяльність.

Отже, «Бухгалтерський облік, аналіз та аудит» є окремою економічною наукою, яка розкриває нові яви­ща у господарській діяльності, що здійснюється в мікроекономіці, з метою оптимізації їх у суспільстві з соціальне орієнтованою економікою для підвищення добробуту людей.