
- •1. Мета та завдання профілактики нещасних випадків на виробництві.
- •2. Причини і закономірності виникнення виробничого травматизму.
- •3. Технічні заходи щодо попередження та усунення причин виробничого травматизму.
- •4. Організаційні заходи щодо попередження та усунення причин виробничого травматизму. Основні причини виробничого травматизму і профзахворюваності та заходи щодо їх запобігання
- •Визначення збитків, пов'язаних з виробничим травматизмом і захворюваннями працівників
- •Висновок
- •Список літератури:
2. Причини і закономірності виникнення виробничого травматизму.
Причини і закономірності виникнення виробничого травматизму.
Травматизм – слово грецького походження (trauma – пошкодження, поранення). На виробництві травми (нещасні випадки) головним чином стаються внаслідок не передбаченої дії на робітника небезпечного виробничого фактору при виконанні своїх трудових обов’язків.
Травма – порушення анатомічної цілісності організму людини або його функцій в наслідок дії небезпечних виробничих факторів.
Аналіз причин виробничого травматизму свідчить, що від 33 до 47% нещасних випадків щорічно відбуваються внаслідок наявності небезпечних та шкідливих виробничих факторів.
Небезпечний виробничий фактор - це виробничий фактор, дія якого на працюючого в певних умовах приводить до травми або іншого погіршення здоров'я.
Шкідливий виробничий фактор - це виробничий фактор, дія якого на працюючого приводить до захворювання або зниження працездатності.
Небезпечні та шкідливі виробничі фактори поділяються на 4 класи: -Фізичні; -Хімічні; -Біологічні; -Психофізіологічні.
До фізичних факторів належать рухомі машини та механізми; невідповідність нормам мікроклімату в робочій зоні; підвищений рівень шуму, вібрацій, ультразвуку, електромагнітних та іонізуючих випромінювань; недостатня освітленість робочої зони тощо.
До хімічних факторів відносять шкідливі для організму людини речовини: загальнотоксичні, подразнюючі, канцерогенні (що викликають пухлини), сенсибілізуючі (що викликають алергічні захворювання), мутагенні (що впливають на статеві клітини організму). В цю групу входять шкідливі пари бензолу і толуолу, окисел вуглецю, сірчаний газ, окисел азоту, хлор, а також аерозолі плюмбуму (свинцю), сполуки хрому, токсичний пил при різанні бронзи та латуні тощо. Окрім того до них відносяться агресивні рідини, які можуть викликати гострі та хронічні захворювання шкіри: кислоти, луги, лаки, розчинники, епоксидні смоли тощо.
Хімічні фактори розділяють: 1) по характеру дії на організм людини (токсичні, викликаючи подразнення, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні); 2) по шляху проникнення в організм людини через: органи дихання, шлунково-кишковий тракт, шкіряний покров та слизисту оболонку.
До біологічних факторів відносять: патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, спірохети, гриби) та макроорганізми (рослини та тварини).
До психофізіологічних факторів відносять: а) фізичні перевантаження: статичні і динамічні; б) нервово-психічні перевантаження: розумова перенапруга, монотонність праці, емоційні перевантаження.
Найбільш небезпечними виробничими факторами є шкідливі речовини: Шкідливою називається речовина, яка при контакті з організмом людини у випадку порушення вимог ТБ викликає виробничі травми, професійні захворювання або відхилення в стані здоров'я, як в процесі праці, так і в наступні роки.
По ступеню впливу на організм шкідливі речовини поділяються на 4 ---- класи небезпеки: -надзвичайно небезпечні; -високонебезпечні (надтонебезпечні); -помірно небезпечні; -малонебезпечні.
Виробничо-технічні причини поділяють на такі:
-Організаційні;
-Технічні;
-Санітарно-гігієнічні.
Організаційні причини: відсутність або неякісне проведення навчання з питань охорони праці; відсутність контролю; порушення вимог інструкцій, правил, норм, стандартів; невиконання заходів щодо охорони праці; порушення технологічних регламентів, правил експлуатації устаткування, транспортних засобів, інструменту; порушення норм і правил планово-попереджувального ремонту устаткування; недостатній технічний нагляд за небезпечними роботами; використання устаткування, механізмів та інструменту не за призначенням.
Технічні причини: несправність виробничого устаткування, механізмів, інструменту; недосконалість технологічних процесів; конструктивні недоліки устаткування, недосконалість або відсутність захисних загороджень, запобіжних пристроїв, засобів сигналізації та блокування.
Санітарно-гігієнічні причини: підвищений (вище ГДК) вміст в повітрі робочих зон шкідливих речовин; недостатнє чи нераціональне освітлення; підвищені рівні шуму, вібрації; незадовільні мікрокліматичні умови; наявність різноманітних випромінювань вище допустимих значень; порушення правил особистої гігієни.
Причини травматизму на підприємстві
№ з/п |
Чинник |
Кількість нещасних випадків |
|||
усього |
у відсотках |
||||
1 |
2 |
3 |
4 |
||
1 |
Дефект обладнання і його незадовільний стан |
306 |
14,49 |
||
2 |
Немає або недостатньо засобів захисту та безпеки |
58 |
2,75 |
||
3 |
Немає (неукомплектованість) або незадовільний стан засобів особистого захисту |
10 |
0,70 |
||
4 |
Незадовільний стан або неправильна організація робочого місця, комунікації |
54 |
2,66 |
||
5 |
Погане освітлення і видимість, шкідливий вплив шуму, вібрацій, кліматичних умов на робочому місці |
8 |
0,98 |
||
6 |
Погана організація праці |
39 |
1,86 |
||
7 |
Немає потрібних відомостей про умови безпеки праці та відповідної кваліфікації (теоретичної підготовки), професійних здібностей, навиків тощо |
27 |
1,28 |
||
8 |
Використання небезпечних методів і способів праці, у тому числі виконання роботи без дозволу, перебування на небезпечній ділянці |
1162 |
66,02 |
||
9 |
Ігнорування або невиконання інструкцій з безпечних методів праці та правил техніки безпеки |
48 |
2,27 |
||
10 |
Невикористання або неправильне використання засобів особистої безпеки та захисту (апаратів пристосування) |
71 |
8,86 |
||
11 |
Загрозливі дії сторонніх осіб (відволікання уваги під час роботи, жарти, особисті конфлікти та ін.) |
70 |
8,31 |
||
12 |
Недостатні особисті передумови для нормального виконання роботи (немає потрібних фізичних даних, розумова відсталість, несприятливі індивідуальні особливості, психічний стан у цей момент) |
211 |
9,39 |
||
13 |
Загрозлива поведінка тварин або вплив явищ природи |
5 |
0,24 |
||
14 |
Нез'ясовані чинники |
43 |
2,08 |
||
Разом: |
2112 |
100,00 |
Закономірність – це об’єктивно існуючий суттєвий зв’язок явищ природи і суспільного життя, що повторюється в часі.
За допомогою статистичного підходу можна проаналізувати обмеженішу кількість показників нещасного випадку, які чітко стандартизовані за видами, категоріями. Цей метод вимагає збору великого статистичного масиву даних за всіма необхідними показниками. За допомогою різних видів статистичного аналізу можна знайти деякі закономірності, які є між показниками, що аналізують, вивчаючи особливості виникнення нещасних випадків в окремих професіях, на окремих виробничих ділянках, у відповідних категорій працівників тощо.
Статистичні методи часто доповнюють психологічними методами збирання статистичних даних: інструментальні заміри психофізіологічних показників суб'єктів дослідження; використання бланкових тестових методик для оцінки їхніх відмінностей індивідуальних якостей; застосування методів анкет (запитальників), інтерв'ю і бесід зі збирання стандартизованих даних; збір відомостей методом спостереження.
Для цього підходу важливо, щоб будь-яка методика, яку використовують, давала змогу збирати однорідні відомості за кожним показником, який оцінюють. У таких випадках зібрану переліченими методами інформацію можна подати у вигляді таблиці, стовпці яких визначають відповідні замірювані ознаки, а в кожній лінійці записують оцінки всіх тих ознак, які одержали по окремих працівниках. Подібні таблиці з масивом отриманих даних опрацьовують ЕОМ і різні види статистичних аналізів: визначення середніх значень за окремими ознаками і їхні довірчі інтервали, проведення кореляційного, багатофакторного, дисперсійного, регресивного аналізів, процедури "розпізнавання образів".
Статистичний підхід спрямований на виявлення загальних закономірностей травматизму. Травматизм розглядають як функцію психологічних змінних. Він виявляє загальні закономірності виникнення травматизму і розробляє загальні шляхи боротьби з ним, з окремими його видами.
Важливе значення має моделювання нещасних випадків і їхніх закономірностей. Моделлю явища загалом прийнято називати його відображення, яке використовують як "замісник", а моделюванням — дослідження цього явища на моделі. Моделювання нещасних випадків полягає у відтворенні в натуральному експерименті ситуації, яка була в реальному нещасному випадку, вивчення поведінки працівників у такій ситуації
Міністерство аграрної політики та продовольства України
Миколаївський національний аграрний університет
Кафедра: Теорії і практики психолого – педагогічних
дисциплін
Індивідуальне контрольне завдання
На тему «Технічні заходи щодо попередження та усунення причин виробничого травматизму»
з дисципліни «Основи охорони праці»
Виконав студент:
Калуцький (???)
Група: М4/3
Керівник:
Курепін В.М.
Миколаїв 2012