- •Затверджено науково-методичною радою
- •Розділ 2. Елементи векторної алгебри..........................................21
- •§2.5. Дії над векторами, заданими своїми координатами..............................26
- •§1.1. Визначники. Визначники другого і третього порядків та їх властивості
- •§1.2. Розв’язування системи трьох лінійних рівнянь. Правило Крамера
- •§1.3. Матриці. Основні дії над матрицями. Ранг матриці
- •Будь-якій квадратній матриці
- •§1.4. Обернена матриця
- •§1.5. Системи лінійних рівнянь
- •§1.6. Матричний запис системи лінійних рівнянь і її розв’язування
- •§1.7. Розв’язування систем лінійних рівнянь за методом Гаусса
- •§1.8. Однорідна система лінійних рівнянь
- •§1.9. Критерій сумісності системи лінійних рівнянь. Теорема Кронекера–Капеллі
- •Завдання для самоконтролю
- •Розділ 2. Елементи векторної алгебри
- •§2.1. Скалярні і векторні величини
- •§2.2. Лінійні дії з векторами
- •§2.3. Проекції вектора на вісь
- •§2.4. Розкладання вектора на складові
- •Рівність (2.2) дає розкладання вектора за базисними одиничними векторами, або за ортами і
- •§2.5. Дії над векторами, заданими своїми координатами
- •§2.6. Розкладання вектора за базисом. Лінійна незалежність векторів
- •§2.7. Скалярний добуток векторів
- •§2.8. Вираження скалярного добутку через координати. Кут між векторами
- •§2.9. Векторний добуток двох векторів
- •§2.10. Векторний добуток двох векторів, заданих координатами
- •§2.11. Мішаний добуток векторів
- •Якщо вектори , і задані координатами
- •Завдання для самоконтролю
- •Розділ 3. Аналітична геометрія на площині
- •§3.1. Координати точки на прямій і на площині. Відстань між двома точками
- •§3.2. Полярна система координат
- •§3.3. Різні види рівнянь прямої на площині
- •Нормальне рівняння має вигляд:
- •§3.4. Кут між двома прямими. Умови паралельності і перпендикулярності двох прямих. Відстань від точки до прямої
- •§3.5. Коло
- •Властивості еліпса, заданого канонічним рівнянням (3.19) ( ):
- •§3.7. Гіпербола
- •§3.8. Парабола
- •Завдання для самоконтролю
- •Розділ 4. Аналітична геометрія в просторі
- •§4.1. Площина
- •§4.2. Пряма лінія у просторі
- •Нехай пряма задана загальними рівняннями
- •§4.3. Пряма і площина
- •Кут між прямою
- •Завдання для самоконтролю
- •Розділ 5. Застосування аналітичної геометрії в економіці § 5.1. Лінійна модель амортизації
- •§ 5.2. Лінійна модель витрат. Точка незбитковості Під час виробництва х одиниць продукції сукупність витрат с (х) складається з двох доданків – фіксованих (сталих) і змінних витрат:
- •§ 5.3. Закони попиту і пропозицій
- •Вектори утворюють базис, якщо вони лінійно незалежні, звідси їх лінійна комбінація дорівнює 0 тоді, коли , тобто .
- •Знаходимо :
- •Підставимо координати вершин :
- •Варіанти розрахункового завдання № 1
- •VIII. Розв’язати задачу.
- •Іх. Закони попиту та пропозицій на деякий товар задані рівняннями
- •Література
Завдання для самоконтролю
Дати визначення матриці.
Які матриці називаються рівними?
Навести приклади матриці-рядка і матриці-стовпця.
Дати визначення діагональної матриці.
Записати одиничну матрицю 4-го порядку.
Навести приклад симетричної матриці 3-го порядку.
Для матриць якого розміру існує визначник?
Яка матриця називається невиродженою?
Які матриці будуть переставними?
10. Задані матриці:
і
.
Знайти матрицю С, якщо:
а) С = А + 3В; б) С = -2А + В.
11. Задані матриці:
;
;
.
Обчислити добуток матриць:
а)
; б)
.
12. Знайти матрицю Х із рівняння:
а)
;
б)
.
13. Дослідити систему та знайти розв’язок:
1) за формулами Крамера;
2) за допомогою оберненої матриці;
3) за методом Гаусса.
а)
2x1
+ x2
+ 3x3
= 1 б) 2x1
+ 3x2
+ x3
= 5
x1 – 2x2 – x3 = -2 3x1 + 2x2 + x3 = 4
-x1 – 3x2 + x3 = 2. 4x1 + 2x2 -3x3 = -4.
14. Визначити, за яких значень α і β система рівнянь має:
1) єдиний розв’язок;
2) не має розв’язків;
3) безліч розв’язків.
а)
3x – 4y = α б) αx – 3y = 2
6x – βy = 8. 4x – 6y = β.
Розділ 2. Елементи векторної алгебри
§2.1. Скалярні і векторні величини
Скалярними величинами, або скалярами, називаються величини, які визначаються тільки числовими значеннями, наприклад: час, маса, густина, довжина, площа, об’єм тощо.
Величини, які крім числового значення, мають ще й напрям (швидкість, сила, напруженість магнітного поля тощо), називаються векторними.
Будь-яка
упорядкована пара точок A
і
B простору
визначає напрямлений відрізок, або
вектор,
тобто відрізок, що має певну довжину і
певний напрям. Першу точку А
називають початком
вектора,
а другу В
– кінцем
вектора.
Напрямом
вектора вважають напрям від його початку
до кінця. Вектор, початок якого знаходиться
в точці А,
а
кінець – у точці В,
позначається символом
або
.
Відстань між початком вектора і його
кінцем називається довжиною
(або
модулем)
вектора
і позначається
або
.
Вектор,
довжина якого дорівнює одиниці,
називається одиничним.
Одиничний вектор, напрям якого збігається
з напрямом вектора
,
називають ортом
вектора
і позначають
.
Вектори
і
називаються колінеарними,
якщо
вони лежать на одній прямій або на
паралельних прямих. Вектори
і
називаються рівними,
якщо
вони колінеарні, однаково направлені
і мають рівні довжини.
Три вектори називаються компланарними, якщо вони лежать в одній або в паралельних площинах.
В аналітичній геометрії вектори називаються вільними і тому їх можна переносити паралельно самим собі.
§2.2. Лінійні дії з векторами
До лінійних дій з векторами належать додавання і віднімання векторів, множення вектора на число.
1) Додавання векторів. Вектори додаються геометрично за правилом паралелограма або за правилом трикутника.
За
правилом
паралелограма сумою
двох векторів
і
називають вектор
,
який виходить з їхнього спільного
початку і є діагоналлю паралелограма,
cторонами якого є ці самі вектори (рис.
2.1). Позначають це так:
.
Два
вектори можна додавати один до другого
також за правилом
трикутника:
сума
двох
векторів
і
є вектор
,
направлений з початку вектора
в кінець вектора
за умови, що початок вектора
збігається з кінцем вектора
(рис. 2.2).
Рис. 2.1 Рис. 2.2
2) Віднімання векторів. Віднімання двох векторів визначається як дія, обернена додаванню.
Різницею
двох
векторів
і
називають
такий вектор
який будучи додатний до вектора
,
дає вектор
тобто
якщо
Протилежними
називаються два вектори
і
,
які мають однакові довжини, але протилежні
напрями. Якщо вектор
протилежний вектору
,
то можна записати:
=
.
Тоді
різницю
можна тлумачити ще й так: відняти від
вектора
вектор
,
це все одно, що до вектора
додати вектор, протилежний вектору
,
тобто
.
3)
Множення
вектора на число.
При
множенні вектора
на число
отримаємо вектор
,
колінеарний до вектора
,
такий, що має довжину в
разів більшу, ніж
:
.
Цей
новий вектор
має
однаковий напрям з вектором
,
якщо
,
і протилежний до нього напрям, якщо
.
Лінійні операції над векторами мають такі властивості:
Комутативність відносно додавання векторів:
Асоціативність відносно додавання векторів:
Асоціативність відносно множення чисел:
Дистрибутивність відносно додавання чисел:
Дистрибутивність відносно додавання векторів:
.
