Вертикалізатор похилий сн-38.01.00
Вертикалізатор призначений для навчання функції вертикального стояння у дітей з мозжечковими і вестибулярними розладами, при паралічах і парезах нижніх кінцівок, ДЦП, постінсультних станах, травмах спинного мозку, а також для усунення контрактур кульшових, колінних і гомілковостопних суглобів.
Даний похилий дитячий вертикалізатор також може допомогти при гіперкінезах (насильницьких рухах). Крім того, такий вертикалізатор можна рекомендувати хворим при нижньому спастичному парапарезі після перенесеної спінальної травми.
Бічні упори, притискач для спини і страхувальний пояс, наявні в вертикалізаторі, допомагають надійно закріпити і зафіксувати дитину (пацієнта). Столик з регулюванням нахилу дає можливість нормально приймати їжу, робити письмові завдання, малювати і грати.
За допомогою зміни кута нахилу поверхні можна змінювати навантаження на ноги. Даний похилий вертикалізатор допомагає тренувати процес «стояння» і утримання вертикальної пози в правильному положенні.
В ортопедичному похилому дитячому вертикалізаторі СН-38.01 можна виконувати активні і пасивні вправи у вихідному положенні - стоячи, а також для виконання певного коригуючого укладання пацієнта стоячи з метою усунення контрактур (деконтрактурація) великих суглобів нижніх кінцівок (гомілковостопних, колінних, тазостегнових) як з використанням ортопедичних пристосувань (тутора, взуття), так і без них.
Комплектність поставки дитячого ортопедичного похилого вертикалізатора СН-38.01.03: вертикалізатор, матрац, ремінь, абдуктор, упор боковий, упор колінний.
Використання опор
Більшу кількість природних рухів не може бути отримано, якщо дитина залишається тільки в декількох положеннях і обмежена у рухах або рухається неправильно.
Використання опор викликано необхідністю допомогти дитині змінити свої аномальні пози і стереотипи руху так, щоб він зміг комфортно адаптуватися до навколишнього оточення і вдосконалювати свої життєві навички.
Постуральний (м'язовий) тонус кожної дитини мінливий не тільки по відношенню до виду діяльності і настрою, але так само мінливий у відповідь на те, як правильно ведуть дитину. Першою сходинкою досягнення функціональної активності є завдання зниження спастики дитини, а у дітей з атетоїдною формою набути деякий контроль над своїм положенням і рухом.
Здорова дитина рухається у всіх напрямках і досліджує навколишнє оточення.На ранній стадії він досліджує самого себе. Він штовхає, бере пальці ніг в рот, грає ручками та пальчиками, тикає пальцями в свою їжу, бере в рот всі предмети підряд. Без великої допомоги з боку і цілком природньо він просувається від одного ступеня розвитку до іншої. Кожен новий навик готує дитину до подолання нового, який буде складніше по завданню, але необхідний.
Дитина з ДЦП також росте і розвивається, але його патерни росту і розвитку затримуються або припиняються на певному етапі. Мозок контролює всі рухи, тому, коли пошкоджена одна частина головного мозку, як при ДЦП, контроль порушується, що призводить до рухових дисфункцій. У кожному окремому випадку дитина проходить свій індивідуальний курс, який підбирається по його потребам. Дитина, наприклад, може легше рухати нижніми кінцівками, ніж верхніми, або навпаки. Це впливає на його розвиток.
Іноді кілька етапів розвитку пропущені. Якщо, наприклад, дитина не може лежати на животі, піднімати голову, спиратися на руки, він не навчиться застосовувати роботу потрібних м'язів шиї і спини для положення сидячи або навіть стоячи. Прогалини також можуть впливати на управління диханням або промовою. Для початкового етапу роботи з дитиною з такою патологією буде потрібно пронаційна опора у вигляді похилої подушки, напівжорстка, що має абдукціонний блок і кріпильні ремені. Звикання відчувати перенесення центру ваги до ніг може бути спочатку лякаючим для дитини. Тому рекомендується поступово збільшувати висоту бортика від грудей до підлоги, починаючи від опори на лікті (Лисичка), а потім піднімаючись до витягнутих рук (регульований кут нахилу Дзига).