
- •8. У період Нового часу багато вчених і філософів намагалися пояснити глибинні причини процесів, що відбувалися у світі, використовуючи:
- •1. Зміст проблеми „Схід-Захід" у сучасному суспільстві визначається:
- •2. Такі важливі філософські терміни, як „філософія", „космос", „гармонія" були запроваджені:
- •3. За Платоном, слід припустити, що в основі речей лежать вічні та незмінні ідеї, тому що:
- •1. Німецька класична філософія виділяється в окремий етап розвитку новоєвропейської філософії внаслідок того, що:
- •8. У період Нового часу багато вчених і філософів намагалися пояснити глибинні причини процесів, що відбувалися у світі, використовуючи:
- •1. Зміст проблеми „Схід-Захід" у сучасному суспільстві визначається:
- •2. Такі важливі філософські терміни, як „філософія", „космос", „гармонія" були запроваджені:
- •3. За Платоном, слід припустити, що в основі речей лежать вічні та незмінні ідеї, тому що:
- •1. Німецька класична філософія виділяється в окремий етап розвитку новоєвропейської філософії внаслідок того, що:
- •8. У період Нового часу багато вчених і філософів намагалися пояснити глибинні причини процесів, що відбувалися у світі, використовуючи:
- •1. Зміст проблеми „Схід-Захід" у сучасному суспільстві визначається:
- •2. Такі важливі філософські терміни, як „філософія", „космос", „гармонія" були запроваджені:
- •3. За Платоном, слід припустити, що в основі речей лежать вічні та незмінні ідеї, тому що:
- •1. Німецька класична філософія виділяється в окремий етап розвитку новоєвропейської філософії внаслідок того, що:
- •8. У період Нового часу багато вчених і філософів намагалися пояснити глибинні причини процесів, що відбувалися у світі, використовуючи:
1. Зміст проблеми „Схід-Захід" у сучасному суспільстві визначається:
а) відмінностями географічного та кліматичного характеру;
б) типами релігій;
в) відмінностями у вихідних ціннісних га світоглядних орієнтирах;
г) відмінностями у звичаях, церемоніях, святах;
о) типами політичних систем і систем господарювання.
2. Такі важливі філософські терміни, як „філософія", „космос", „гармонія" були запроваджені:
а) Піфагором;
б) Гераклітом;
в) Фомою Аквінським;
г) Арістотелем; с) Архімедом.
3. За Платоном, слід припустити, що в основі речей лежать вічні та незмінні ідеї, тому що:
а) у світі нічого не виникає із нічого і не зникає в нікуди;
б) тільки за такої умови ми можемо перейти від сприйняття речей до їх мислення;
в) справжнє буття є вічним і незмінним;
г) тільки за такої умови людина зможе мати надійні знання;
д) на поверхні речей все змінюється, але сутність речей залишається незмінною.
Спробуйте проаналізувати усі наведені варіанти відповідей та з'ясувати виправдані моменти в кожному із них; оберіть найбільш правильний варіант відповіді та обґрунтуйте його.
4. Оберіть варіант правильної відповіді:
а) патристика - це є пізній, зрілий стан розвитку християнської апологетики;
б) апологетика - це є ранній етап розвитку патристики.
5. Із наведених варіантів оберіть правильні. Характерними ознаками гуманізму слід вважати:
а) опору на факти та ясну логіку;
б) піднесення значущості земного життя людини та її самовдосконалення як особистості;
в) висування на перший план освіти та моральних засад людського життя;
г) наголос на тому, що людина є перш за все творчою істотою;
й) сповідування принципу співвідношення макрокосму та мікрокосму.
6. У період Нового часу багато вчених і філософів намагалися пояснити глибинні причини процесів, що відбувалися у світі, використовуючи:
а) механіку;
б) біологію;
в) соціологію;
г) хімію;
д) генетику.
7. Теза „я мислю, отже я існую" стає важливою вихідною тезою:
а) філософського монізму;
б) емпіризму;
в) раціоналізму;
г) для позиції визнання розуму „чистою душкою"; 0) для скептицизму.
8. Позицію сенсуалізму в теорії пізнання можна передати тезою:
а) бути - це значить бути сприйнятим;
б) немає нічого в інтелекті, чого б не було у відчуттях; тому, що є корисним;
г) кожна річ має достатні підстави для того, щоби бути саме такою;
у пізнання те, що не видається ясним, чітким і виразним.
9. Філософія доби Просвітництва та її представники.
10. Основні напрямки розвитку соціально-філософської думки на сучасному етапі.
ВАРІАНТ-XXII
1. Німецька класична філософія виділяється в окремий етап розвитку новоєвропейської філософії внаслідок того, що:
а) вона розвивалась в окремому європейському регіоні;
б) вона включала у свій зміст провідну проблематику всієї попередньої кнропейської філософії;
в) вона запровадила принципово нову парадигму філософування порівняно з попередньою європейською філософією;
г) вона першою запровадила у філософію системну форму виразу її змісту;
д) вона була найтеоретичнішою з усіх попередніх форм європейської філософії.
2. У діяльності І. Канта виділяють такі етапи:
а) доантропологічний та антропологічний;
б) демократичний та після демократичний;
в) етичний та після етичний;
г) докритичний та критичний;
д) природничий та антропологічний.
3. Складовими філософської системи Г. Гегеля постають:
а) логіка, філософія природи, філософія духу, науковчення;
б) критика чистого розуму, практичного розуму та здатності суджень;
в) феноменологія духу, логіка, філософія природи, філософія духу, етика та естетика;
г) етика, естетика, монадологія, феноменологія духу.
4. До загальних особливостей філософії ХХ ст. можна віднести:
а) її надзвичайну тематичну та методологічну строкатість;
б) її відданість традиціям класичної філософії;
в) тісне переплетення в ній класичних і некласичних традицій; . г) її негативне ставлення до історично попередньої філософії;
ґ) актуалізація нею попередніх форм і напрямів філософії.
5. Шпенглеру, засновнику філософської культурології, належить і твір:
а) „Новий Органон";
б) „Буття і час";
в) „Занепад Європи";
г) „Міф про Сізіфа";
г) „Міркування про історію".
6. Визначте, який з напрямів „наукової філософії" у XIX ст. наполягав и.і тому, що філософія повинна вивчати мову та логіку науки:
а) марксизм;
б) природничиий матеріалізм;
в) позитивізм, завданням філософії.
7. Представники філософської антропології закликали:
а) вивчати людину всебічно, засобами різних наук;
б) вивчати людину в контексті світового еволюційного процесу;
в) розглядати людське буття через його внутрішнє переживання;
г) розглядати людину як результат соціально-культурного процесу.