1. Зміст проблеми „Схід-Захід" у сучасному суспільстві визначається:

а) відмінностями географічного та кліматичного характеру;

б) типами релігій;

в) відмінностями у вихідних ціннісних га світоглядних орієнтирах;

г) відмінностями у звичаях, церемоніях, святах;

о) типами політичних систем і систем господарювання.

2. Такі важливі філософські терміни, як „філософія", „космос", „гармонія" були запроваджені:

а) Піфагором;

б) Гераклітом;

в) Фомою Аквінським;

г) Арістотелем; с) Архімедом.

3. За Платоном, слід припустити, що в основі речей лежать вічні та незмінні ідеї, тому що:

а) у світі нічого не виникає із нічого і не зникає в нікуди;

б) тільки за такої умови ми можемо перейти від сприйняття речей до їх мислення;

в) справжнє буття є вічним і незмінним;

г) тільки за такої умови людина зможе мати надійні знання;

д) на поверхні речей все змінюється, але сутність речей залишається незмінною.

Спробуйте проаналізувати усі наведені варіанти відповідей та з'ясувати виправдані моменти в кожному із них; оберіть найбільш правильний варіант відповіді та обґрунтуйте його.

4. Оберіть варіант правильної відповіді:

а) патристика - це є пізній, зрілий стан розвитку християнської апологетики;

б) апологетика - це є ранній етап розвитку патристики.

5. Із наведених варіантів оберіть правильні. Характерними ознаками гуманізму слід вважати:

а) опору на факти та ясну логіку;

б) піднесення значущості земного життя людини та її самовдосконалення як особистості;

в) висування на перший план освіти та моральних засад людського життя;

г) наголос на тому, що людина є перш за все творчою істотою;

й) сповідування принципу співвідношення макрокосму та мікрокосму.

6. У період Нового часу багато вчених і філософів намагалися пояснити глибинні причини процесів, що відбувалися у світі, використовуючи:

а) механіку;

б) біологію;

в) соціологію;

г) хімію;

д) генетику.

7. Теза „я мислю, отже я існую" стає важливою вихідною тезою:

а) філософського монізму;

б) емпіризму;

в) раціоналізму;

г) для позиції визнання розуму „чистою душкою"; 0) для скептицизму.

8. Позицію сенсуалізму в теорії пізнання можна передати тезою:

а) бути - це значить бути сприйнятим;

б) немає нічого в інтелекті, чого б не було у відчуттях; тому, що є корисним;

г) кожна річ має достатні підстави для того, щоби бути саме такою;

у пізнання те, що не видається ясним, чітким і виразним.

9. Філософія доби Просвітництва та її представники.

10. Основні напрямки розвитку соціально-філософської думки на сучасному етапі.

ВАРІАНТ-XXII

1. Німецька класична філософія виділяється в окремий етап розвитку новоєвропейської філософії внаслідок того, що:

а) вона розвивалась в окремому європейському регіоні;

б) вона включала у свій зміст провідну проблематику всієї попередньої кнропейської філософії;

в) вона запровадила принципово нову парадигму філософування порівняно з попередньою європейською філософією;

г) вона першою запровадила у філософію системну форму виразу її змісту;

д) вона була найтеоретичнішою з усіх попередніх форм європейської філософії.

2. У діяльності І. Канта виділяють такі етапи:

а) доантропологічний та антропологічний;

б) демократичний та після демократичний;

в) етичний та після етичний;

г) докритичний та критичний;

д) природничий та антропологічний.

3. Складовими філософської системи Г. Гегеля постають:

а) логіка, філософія природи, філософія духу, науковчення;

б) критика чистого розуму, практичного розуму та здатності суджень;

в) феноменологія духу, логіка, філософія природи, філософія духу, етика та естетика;

г) етика, естетика, монадологія, феноменологія духу.

4. До загальних особливостей філософії ХХ ст. можна віднести:

а) її надзвичайну тематичну та методологічну строкатість;

б) її відданість традиціям класичної філософії;

в) тісне переплетення в ній класичних і некласичних традицій; . г) її негативне ставлення до історично попередньої філософії;

ґ) актуалізація нею попередніх форм і напрямів філософії.

5. Шпенглеру, засновнику філософської культурології, належить і твір:

а) „Новий Органон";

б) „Буття і час";

в) „Занепад Європи";

г) „Міф про Сізіфа";

г) „Міркування про історію".

6. Визначте, який з напрямів „наукової філософії" у XIX ст. наполягав и.і тому, що філософія повинна вивчати мову та логіку науки:

а) марксизм;

б) природничиий матеріалізм;

в) позитивізм, завданням філософії.

7. Представники філософської антропології закликали:

а) вивчати людину всебічно, засобами різних наук;

б) вивчати людину в контексті світового еволюційного процесу;

в) розглядати людське буття через його внутрішнє переживання;

г) розглядати людину як результат соціально-культурного процесу.