Висновок:

1. Яке фізичне явище ви спостерігали? Описати, яким чином ви це робили.

2. Дати аналіз отриманим даним.

Контрольні запитання

1. В чому полягає явище інтерференції світла?

2. Які джерела хвиль називають когерентними?

3. Що таке оптична різниця ходу?

4. За яких умов спостерігається інтерференція світла?

5. Якими формулами визначаються умови інтерференційного максимуму та мінімуму?

6. Яка роль тонкої прозорої плівки у створені інтерференційної картини, яку можна спостерігати на її поверхні?

7. Яке явище називається дифракцією світла?

8. Що таке різниця ходу світових хвиль?

9. Написати умови виникнення дифракційного мінімуму та максимуму інтенсивності.

10. Як формулюється принцип Гюйгенса-Френеля?

11. Розв’яжіть задачі:

а) Екран освітлюють двома точковими когерентними джерелами, які коливаються в одній фазі а знаходяться на відстані 0,5 мм одне від одного. Джерела дають монохроматичне світло з довжиною хвилі 500 нм. Відстань від площини джерел світла до екрана 1,5 м. Визначить відстань між центральним максимумом та першим і другим інтерференційними максимумами, відстань між першим та другим інтерференційними максимумами.

б) На тонкий скляний клин нормально падає пучок монохроматичного світла з довжиною хвилі 698 нм. Знайти кут клину, якщо відстань між інтерференційними смугами 2 мм.

в) На щілину шириною 0,1 мм нормально падає монохроматичне світло з довжиною хвилі 500 нм. Дифракційна картина спостерігається на екрані, який розташовано паралельно до щілини. Визначити відстань від щілини до екрана, якщо ширина центрального дифракційного максимуму 1 см.

Лабораторна робота

Визначення показника заломлення скла

Мета роботи: переконатися, що для даної пари оптичних середовищ виконується співвідношення: ; з’ясувати, чи залежить показник заломлення від довжини хвилі падаючого світла.

Завдання:

1. Переконатися у справедливості співвідношення: .

2. Дослідити поведінку променя, який падає під кутом 0⁰.

3. Прослідити залежність показника заломлення від довжини хвилі падаючого світла.

Обладнання та інструменти: скляна пластинка з паралельними гранями, міліметровий папір, кольорові олівці, лінійка.

Вказівки на теоретичний матеріал:

1. Закони геометричної оптики.

2. Заломлення світла.

Теоретичні положення

Заломлення (рефракція) — зміна напряму поширення хвиль електромагнітного випромінювання, що виникає на кордоні розділу двох прозорих для цих хвиль середовищ або в товщі середовища з властивостями, що безперервно змінюються.

Заломлення спостерігається, коли фазові швидкості електромагнітних хвиль в контактуючих середовищах розрізняються. В цьому випадку повне значення швидкості хвилі має бути різним по різні сторони кордону розділу середовищ.

Показник заломлення речовини — величина, рівна відношенню фазових швидкостей світла (електромагнітних хвиль) у вакуумі і в даному середовищі

(1)

Або

(2)

де μ – магнітна проникливість речовини,

ε – діелектрична проникливість речовини

Закон заломлення світла:

Відношення синуса кута падіння (α) променя до синуса кута заломлення (γ) під час переходу променя з середовища A в середовище B є п остійною величиною для цієї пари середовищ.

(2)