Порівняння орієнтованих значень норми дисконту у зарубіжній та вітчизняній практиці фінансового прогнозування.
Визначення сутності професійної оціночної діяльності.
Професійна оціночна діяльність - діяльність оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності, визнаних такими відповідно до положень цього Закону, яка полягає в організаційному, методичному та практичному забезпеченні проведення оцінки майна, розгляді та підготовці висновків щодо вартості майна.
Оціночна діяльність може здійснюватися у таких формах:
практична діяльність з оцінки майна, яка полягає у практичному виконанні оцінки майна та всіх процедур, пов'язаних з нею, відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами з оцінки майна;
консультаційна діяльність, яка полягає в наданні консультацій з оцінки майна суб'єктам оціночної діяльності, замовникам оцінки та (або) іншим особам в усній або письмовій формі;
рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке полягає в їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна;
методичне забезпечення оцінки майна, яке полягає в розробленні методичних документів з оцінки майна та наданні роз'яснень щодо їх застосування;
навчальна діяльність оцінювачів, яка полягає в участі у навчальному процесі з професійної підготовки оцінювачів.
Практична діяльність з оцінки майна може здійснюватися виключно суб'єктами оціночної діяльності
Суб'єктами оціночної діяльності є:
суб'єкти господарювання – зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності,а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності,які здійснюють господарську діяльність,у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону;
органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном,що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі.
Коефіцієнт β та його роль в оцінці систематичного ризику активів портфеля.
Аналіз та оцінка співвідношення ризику та доходу відіграють ключову роль під час прийняття рішень щодо інвестицій (у цінні папери тощо). Одним із основних показників, використовуваних під час аналізу фінансових ризиків, є показник систематичного ризику — чи коефіцієнт чутливості «бета» (β) [75, 112]. Цей коефіцієнт називають також показником недиверсифіковуваного ризику.
Показник β характеризує змінюваність доходів певного активу відносно доходів «середньозваженого», повністю диверсифікованого портфеля, котрим, в ідеальному випадку, є весь ринок цінних паперів.
Уважають, що показник систематичного ризику для «середньої» акції, динаміка доходів якої збігається з динамікою ризику ринку цінних паперів у цілому (вимірюється за будь-яким фондовим індексом I), дорівнює одиниці (βср = βП = 1).
Розрахунком показників систематичного ризику для акціонерних фірм займаються консалтингові та інвестиційні компанії, фінансово-кредитні заклади тощо. Значення цих показників регулярно публікуються у фінансовій періодиці (західній) і широко використовуються для аналізу якості інвестиційних проектів.
NPV – метод ті його значення в оцінці ефективності інвестицій.
Чиста поточна (приведена/ дисконтована/ теперішня) вартість (Net Present Value (NPV)) - Метод оцінки інвестицій, за яким розраховується приведена (дисконтована) вартість прогнозованих в майбутньому надходжень від основної діяльності підприємства (прибутків) і відповідних видатків коштів (наприклад, вартості інвестицій) з застосуванням вибраного коефіцієнту дисконтування (завжди рівного необхідній нормі прибутку). Приведена (поточна) вартість всіх передбачених надходжень коштів (прибутку) мінус приведена вартість очікуваних наявних затрат. Якщо їх різниця позитивна, тобто одержана позитивна чиста приведена вартість, даний проект прийнятний.
Згідно міжнародних стандартів бізнес-планування є одним із основних показників економічної ефективности інвестиційних проектів
Метод розрахунку чистої приведеної вартості проекту (Net Present Value - NPV). Це метод аналізу інвестицій, який базується на визначені значення, одержаної шляхом дисконтування різниці між усіма річними відтоками та притоками реальних грошей, які накопичуються протягом всього життя проекту.
Чиста приведена вартість (NPV) - це грошова вартість майбутніх надходжень чи доходів, яку визначають як суму поточних ефектів за весь розрахунковий період, приведених до початку першого року шляхом дисконтування окремо за кожен рік різниці всіх витрат і надходжень коштів за період функціонування проекту за фіксованої попередньо визначеної норми дисконту. Якщо впродовж розрахункового періоду немає інфляційних змін у цінах, або розрахунки проводять у базових цінах, то значення NPV для постійної норми дисконту г вираховують за формулою:
(6.11)
де CF1, CF2, CFk, ..., CFn - річні грошові надходження протягом п років;
1С - стартові інвестиції;
r - ставка дисконту;
n - тривалість періоду надходження чистих доходів.
У випадку, коли NPV > 0, проект варто приймати до реалізації; якщо NPV < 0, проект варто відхилити, бо він збитковий; NPV = 0 - проект не прибутковий і не збитковий.
Якщо за проектом передбачається інвестування коштів протягом m періодів, то попередня формула модифікується таким чином:
(6.12)
де ICj - інвестиції, здійснені в кінці j-гo періоду.
Часто виникає ситуація, наприклад, вплив інфляції, коли при дисконтуванні грошових потоків за проектом необхідно використовувати різні дисконтні ставки r.