Прототип

Стереотипи мають комплексну психокогнітивну і соціокультурну природу. Психологічні та когнітивні механізми формують детерміновані «картинки світу» в уявленні людини (В. Ліпман), які не лише економлять зусилля при сприйнятті об'єктів, а й керують усіма про­цесами сприйняття. Людина не може сприймати світ без опори на ті знання, досвід, який уже в неї є, тому нова інформація не просто нашаровується, а постійно порівнюється з набутими знаннями та уявленнями. На думку американського дослідника Теодора Ньюкомба, стереотипи не тільки зручні та економні з погляду збе­реження часу, — без них узагалі неможливо було б пояснити кожну нову ситуацію, якщо до цього людина не стикалася ні з чим подібним.

Психологи, когнітологи, психолінгвісти, нейролін-гвісти, інші фахівці традиційних і новітніх наук намага­ються зрозуміти, як саме знання людини зберігаються в людській свідомості; як працює пам'ять і в якому форма­ті існуєт. зв. ментальний лексикон — психолінгві­стична система вербальних зв'язків, що відображає мовну компетенцію та забезпечує мовленнєву діяльність людини; як мозок об'єднує і членує вербальні та інші інформаційні потоки; у який спосіб людська свідомість відбирає когнітивну інформацію, кодує та «упаковує» вже відібрані мозком порції знань. Одним із основних є припущення про те, що людська свідомість оперує уза­гальненими (типовими) для впізнавання образами пев­них предметів, явищ, якостей — прототипами, які ціл­ком забезпечують потреби абстрактного мислення.

Прототип (грец. protos — перший і typos — відбиток) — найбільш типовий, прийнятний чи навіть ідеальний для людини образ пев­ного класу предметів, який існує в пам'яті як віртуальний еталон / слугує основою для сприйняття і порівняння схожих предметів чи явищ світу.

Особливість прототипів полягає в тому, що вони не обов'язково мають відображати еталони певних класів об'єктів, проте саме вони формують «ідеальні» ментальні образи. Американська дослідниця Елеонора Рош довела на численних опитуваннях, що прототипний образ, наприклад, птаха найчастіше пов'язують не з орлом, страусом, пеліканом або якимось іншим благородним представником птахів, а зі звичайними горобцями та вільшанками. Для українців це може бути також ластів­ка, образ якої пронизує фольклорні та художні тексти.

Прототипні «картинки» свідомості — своєрідні орі­єнтири в житті, які непросто змінювати. Філософ Карл Раймунд Поппер (1902—1994) наводив приклад того, як важко європейцям змінити уявлення про лебедя як білого птаха. Та після відвідування Австралії, де є чорні лебеді, це переконання може похитнутися.

Сучасна українська дослідниця Ірина Голубовська описала різні прототипні образи аптеки для європейсь­кого та китайського сприйняття. У китайців аптекар є також знавцем китайської традиційної медицини, інди­відуально добирає ліки, трави покупцеві-пацієнтові; а в самій аптеці, крім ліків, можна придбати пральний порошок, рушники, ложки та багато інших побутових

дрібниць.

Прототипи — не вроджені, а набуті знання та уяв­лення. Наприклад, смак у людини формується змалку в межах своєї культури. Європейцям не подобається аме­риканська кава — у великих чашках, з молоком і цук­ром. Американці не завжди погоджуються пити справ­жню міцну каву, якою пригощають у Європі. Китайці не їдять сиру, який у західній культурі вважають смач­ним і корисним. А європейці відмовляються від азійсь­ких делікатесів — страв із собачого м'яса та комах, — які не вкладаються в західні гастрономічні стереотипи і прототипи.