1.4.1 Повітрообмін за санітарними нормами

Визначаємо повітрообмін за мінімальною кількістю зовнішнього повітря на одну людину, м³/год, за формулою

Linсан = qсан n

(Б.6)

де q_сан – кількість зовнішнього повітря на одну людину за санітарними нормами, м³/год·люд. За [10] g_сан = 20 м³/год·люд.

n – кількість людей у приміщенні, люд; n = 300 люд.

L_inсан = 20·300 = 6000 м³/год.

1.4.2 Повітрообмін на розбавлення вуглекислого газу до гдк

Визначаємо повітрообмін на розбавлення вуглекислого газу до ГДК, м³/год, за формулою

LСО2 = mСО2 /(СГДК СО2wz- ССО2ext)

(Б.6)

де

С_{ГДК СО2wz} – ГДК CO₂ у приміщенні, г/м³, С_{ГДК СО2wz} = 3,7 г/м³;

С_СО2ext – концентрація CO₂ у зовнішньому повітрі, г/м³, С_СО2ext =0,91 г/м³.

L_СО2 = 12000 /(3,7- 0,91) = 4300 м³/год.

1.4.3 Повітрообмін на асиміляцію теплонадлишків

Повна кількість теплоти, яка надходить у приміщення, становить

Q_hf = 54300 Вт.

Загальні надходження вологи до залу становлять

W = 38700 г/год.

Визначаємо тепловологісне відношення

 = Q_hf / W = 54300·3,6/ 38700 = 5,1 кДж/кг вологи.

Будуємо процес асиміляції тепловологонадлишків у приміщенні на I-d діаграмі (рис. А.2)

Температура припливного повітря для теплого періоду (за І-d діаграмою рис. А.2)

t_in = 23,7°C.

Ентальпія припливного повітря для теплого періоду (за І-d діаграмою рис. А.2)

I_in = 53,6 кДж/кг,

Влаговміст припливного повітря для теплого періоду (за І-d діаграмою рис. А.2)

d_in = 12,2 г/кг.

Рис. А.2. Побудова процесів на I-d діаграмі

Температуру витяжного повітря з верхньої зони для теплого періоду, °C, приймаємо

t_l = t_wz + k_t (Н – Н_wz),

де

k_t - градієнт температури, k_t = 0,5°C/м,

Н - висота залу, Н = 6,5 м.

Тоді

t_l = 26,7 + 0,5 · (6,5 – 1,5) = 29°C.

Ентальпію витяжного повітря маємо (за І-d діаграмою)

I^тп_l = 63,5 кДж/кг.

Влаговміст витяжного повітря для теплого періоду становить (за І-d діаграмою рис. А.2)

d^тп_l = 14,2 г/кг.

Витрата припливного повітря для теплого періоду L, м³/год, становить за [5] (прилож. 17 формула 4)

L_Q = L_wz + (3,6 Q_hf – 1,2 L_wz (I_wz – I_in)) / 1,2 (I_l – I_in),

де

L_wz - витрата повітря, що видаляється з робочої зони місцевими відсмоктувачами,

I_wz - питома ентальпія повітря, що видаляється з робочої зони місцевими

відсмоктувачами,

I_in - питома ентальпія припливного повітря, за I-d діаграмою

I_in = 53,6 кДж/кг.

I_l -питома ентальпія видаляємого повітря, за I-d діаграмою

I_l = 63,5 Дж/кг.

Тоді (з заокругленням у більший бік)

L_Q = 0 + (3,6 · 54300 – 1,2 ·0) / 1,2 (63,5 – 53,6) = 16460 м³/год.

1.4.4 Повітрообмін на асиміляцію вологонадлишків

Загальні надходження вологи до залу становлять

W_hf = 38700 г/год.

Повітрообмін з умови асиміляції вологонадлишків визначаємо за формулою [5] (прилож. 17 формула 3)

L_W = L_wz + (W– 1,2 L_wz (d_wz – d_in)) / 1,2 (d_l – d_in),

де

W - вологонадлишки, W = 38700 г/год,

d_w,z - вологовміст повітря, що видаляється з робочої зони місцевими

відсмоктувачами,

d_l - вологовміст повітря, що видаляється, за I-d діаграмою (рис. А.2) d_l = 14,1 г/кг,

d_in - вологовміст припливного повітря, за I-d діаграмою (рис. А.2) d_l = 12,2 г/кг.

Тоді (з заокругленням у більший бік)

L_W = 0 + (38700– 1,2 ·0) / 1,2 (14,1 – 12,2) = 16980 м³/год.

Нев’язка між повітрообмінами за асиміляцією теплоти і вологи:

100·(16980 – 16460)/16980 = 3,06% ≤ 5%

Отже, похибка розрахунку не перевищує допустимої – 5%.

Результати розрахунку наведені у табл. Б.2.

Таблиця Б.2.