
- •Лекція 5 нейромережі
- •Двохшаровий персептрон
- •Лекція 4 нейромережі
- •Особливість
- •Області застосування нпс:
- •Керування
- •Машина фон Неймана в порівнянні з біологічною нейронною системою
- •Нейроподібна мережа
- •Мозок - 100 мільярдів нейронів, кожний з який має в середньому 10 000 зв'язків. Задача визначення статі студентів за їхніми зовнішніми ознаками
- •Лекція 3 Прийняття рішень, як реалізація мети
- •Прийняття рішень, як зняття невизначеності (інформаційний підхід)
- •Багатокритеріальні задачі
- •Сховища даних для прийняття рішень:
- •Лекція 2
- •Варіанти постановки задачі розпізнавання клавіатурного почерку
- •Характеристики клавіатурного почерку
- •Математичні методи розпізнавання клавіатурного почерку
- •Критерії реальності при різних формах свідомості і їхнє застосування у віртуальній реальностi
- •Принципи еквівалентності (відносності) Галілея і Эйнштейна і критерії віртуальної реальності:
- •Ознаки й образи конкретних об'єктів, метафора фазового простору:
- •Навчальна вибірка і її репрезентативність стосовно генеральної сукупності. Зважування даних
- •Основні операції: узагальнення і розпізнавання
- •Проблема розпізнавання образів
- •Класифікація методів розпізнавання образів
- •Узагальнена структура системи управління
- •Лекція 1 Інтелектуальні інформаційні системи,як закономірний і неминучий етап розвитку засобів праці Закон перерозподілу функцій між людиною і засобами праці
- •Закон підвищення якості базису
- •Нформація, як сировина і як товар: абсолютна, відносна й аналітична інформація. Дані, інформація, знання
- •Вартість і амортизація систем штучного інтелекту і баз знань
- •Визначення і критерії ідентифікації систем штучного інтелекту
- •Традиційні шляхи вирішення проблеми. Класифікація і характеристика концепцій змісту
- •Поняття когнітивного конфігуратора і необхідність природничо-наукової когнітивної концепції:
- •Когнітивні концепції й операції.
- •Дані, інформація, знання
- •Моніторинг, аналіз, прогнозування, управління
- •Факт, зміст, думка
- •Базова когнітивна концепція у формальному викладі:
- •Оняття:"Система штучного інтелекту", місце сші в класифікації інформаційних систем
- •Визначення і класифікація систем штучного інтелекту, мета і шляхи їхнього створення
- •Класифікація систем штучного інтелекту:
Критерії реальності при різних формах свідомості і їхнє застосування у віртуальній реальностi
узгодженість реальності самої із собою в часі;
узгодженість і взаємне підтвердження інформації від різних органів сприйняття, що звичайно реагують на різні форми матерії і часто є парними (зір, слух, нюх) і розташованими в різних точках простору.
Принципи еквівалентності (відносності) Галілея і Эйнштейна і критерії віртуальної реальності:
Ніякими експериментами усередині замкнутої системи неможливо відрізнити стан спокою від стану рівномірного і прямолінійного руху (Галілей).
Ніякими експериментами усередині обмеженої по розмірах замкнутої системи неможливо установити, рухається вона під дією сил гравітації чи по інерції (Эйнштейн).
Віртуальна система відліку, локалізована в повнофункціональній віртуальній реальності цілком фізично еквівалентна фізичній системі відліку, локалізованії в "дійсній реальності".
Системою розпізнавання образів будемо називати клас систем штучного інтелекту, що забезпечують:
формування конкретних образів об'єктів і узагальнених образів класів;
навчання, тобто формування узагальнених образів класів на основі ряду прикладів об'єктів, класифікованих (тобто віднесених до тих чи інших категорій – класів) ;
самонавчання, тобто формування кластерів об'єктів на основі аналізу некласифікованої навчальної вибірки;
розпізнавання, тобто ідентифікацію (і прогнозування) станів об'єктів, описаних ознаками, один з одним і з узагальненими образами класів;
вимір ступеня адекватності моделі;
рішення зворотної задачі ідентифікації і прогнозування (забезпечується не всіма моделями).
Ознаки й образи конкретних об'єктів, метафора фазового простору:
Всі осі координат фазового простору є шкалами відносин.
Всі осі координат взаємо-перпендикулярні чи дуже близькі до цього.
Навчальна вибірка і її репрезентативність стосовно генеральної сукупності. Зважування даних
Зважування даних навчальної вибірки – це операція, у результаті якої розподіл об'єктів по класах у навчальній вибірці максимально, на скільки це можливо, наближається або до частотного розподілу генеральної сукупності (якщо вона відома з незалежних джерел), або до рівномірного.
Основні операції: узагальнення і розпізнавання
Узагальнення – це операція формування узагальнених образів класів на основі описів конкретних об'єктів, що входять у навчальну вибірку. Розпізнавання – це операція порівняння і визначення ступеня подібності образу даного конкретного об'єкта з образами інших конкретних об'єктів чи з узагальненими образами класів, у результаті якої формується рейтинг об'єктів чи класів по зниженню подібності з об'єктом, що розпізнється.
Навчання з учителем – це процес формування узагальнених образів класів, на основі навчальної вибірки, що містить характеристики конкретних об'єктів як в описових, так і в класифікаційних шкалах і градаціях. Навчання без вчителя чи самонавчання – це процес формування узагальнених образів класів, на основі навчальної вибірки, що містить характеристики конкретних об'єктів, причому тільки в описових шкалах і градаціях.
Кластерний аналіз об'єктів навчальної вибірки, у результаті якого визначаються групи найбільш подібних по їхніх ознаках (кластери).
Присвоєння кластерам статусу узагальнених класів, для формування узагальнених образів яких використовуються конкретні об'єкти, що входять саме в ці кластери.
Формування узагальнених образів класів, аналогічно тому, як це робилося при навчанні з учителем.
Верифікація моделі – це операція встановлення ступеня її адекватності (валідності) шляхом порівняння результатів ідентифікації конкретних об'єктів з їхньою фактичною приналежністю до узагальнених образів класів. Внутрішня валідність – це здатність моделі вірно ідентифікувати об'єкти навчальної вибірки. Зовнішня валідність – це здатність моделі вірно ідентифікувати об'єкти, що не входять у навчальну вибірку. Інтегральна валідність – це середньозважена вірогідність ідентифікації по всіх класах і об'єктах, що розпізнаються. Диференціальна валідність – це здатність моделі вірно ідентифікувати об'єкти в розрізі по класах. Адаптація моделі– це врахування у моделі об'єктів, що не входять у навчальну вибірку, але входять у генеральну сукупність, стосовно якої дана навчальна вибірка репрезентативна. Синтез (пересинтез) моделі – це врахування у моделі об'єктів, що не входять ні в навчальну вибірку, ні в генеральну сукупність, стосовно якої дана навчальна вибірка репрезентативна.