- •Початок Української революції.1917-1920рр.
- •Робота з таблицею
- •Викладач
- •Робота зі схемою
- •Початок українізації армії
- •Робота з таблицею
- •Заповнення таблиці
- •Іі Універсал Центральної Ради
- •Збройний виступ самостійників
- •Ііі Універсал цр
- •Боротьба більшовиків з уцр
- •Робота з таблицею
- •Захоплення Києва більшовиками
- •Повідомлення учня «Бій під Крутами» та його обговорення за методом «Мікрофон»
Робота з таблицею
Українські політичні партії |
||
Назва |
Лідери |
Програмові засади |
Українська партія соціалістів- революціонерів (українські есери) — УПСР |
М. Грушевський, В. Голубович, М. Ковалеський, П. Христюк
|
• Аграрні перетворення; • ліквідація поміщицького землеволодіння; • автономія України у складі Російської держави |
Українська соціал- демократична робітнича партія (українські есдеки) — УСДРП |
В. Винниченко, І. Мазепа, С. Петлюра, М. Порш
|
• Демократичні перетворення; • соціалістичні перетворення; • автономія України у складі Російської федерації |
Українська партія соціалістів- федералістів (українські есефи) — УПСФ
|
Д. Дорошенко, С. Єфремов, О. Лотоцький, А. Ніковський
|
• Реформування господарства; • аграрна реформа; • збереження приватної власності; • республіканська форма правління; • автономія України у складі федеративної Росії |
Українська демократично- хліборобська партія — УДХП
|
В. Липинський, брати Шемети
|
• Збереження приватної власності і хуторянського селянського господарства; • автономія України; • не відкидали й питання про незалежну Українську державу |
Українська народна партія — УНП
|
М. Міхновський, брати Макаренки, І. Липа, О. Андрієвський |
• Незалежність Української держави
|
Утворення Центральної Ради
Робота з таблицею
Причини і передумови Української революції |
|||||
Залежне і пригноблене становище України. Великодер- жавницька політика щодо неї панівних кіл як Росії, так і Австро- Угорщини
|
Важке соціальне становище переважної частини населення
|
Нерозв’язаність аграрного питан- ня і питання соціального захисту робітництва
|
Піднесення українського національно- визвольного руху, організаційне та ідеологічне його оформлення
|
Порушення стабільності Російської та Австро- Угорської імперій, загострення їхніх внутрішніх проблем унаслідок Першої сві- тової війни |
|
Привід |
|||||
Революція в Росії (початок 8 березня (23 лютого) 1917 р.) Повалення монархії Зречення Миколою ІІ престолу (15 (2) березня 1917 р.) |
|||||
Мета |
Рушійна сила |
||||
Здобуття автономії як першого кроку до незалежності |
Українська національна інтеліґенція, селянство, військові, робітництво |
||||
Викладач
Національно-демократична революція в Україні розпочалася в березневі дні 1917 р. 25 березня 1917 р. у Петрограді відбулася 20-тисячна маніфестація з нагоди роковин смерті Т. Шевченка. Її учасники несли портрети поета, транспаранти з гаслом «Хай живе вільна Україна у вільній Росії!», десятки національних синьо-жовтих прапорів. Ця перша після повалення самодержавства демонстрація сили національного руху стала значною подією у політичному житті.
Через тиждень після петроградської маніфестації в Києві відбулися багатолюдні демонстрації під гаслами «Автономія України», «Вільна Україна у вільній Росії» тощо.
На Софійській площі біля пам’ятника Б. Хмельницькому відбулося віче. На ньому пролунали вимоги скликати найближчим часом Український національний конгрес з метою підготовки запровадження автономії.
Майже одразу після Лютневої революції питання про подальшу долю України опинилось в епіцентрі політичної боротьби. Кадети, які домінували в Тимчасовому уряді, та есеро-меншовицький блок, що визначав політичну лінію Рад, здебільшого мали однакові погляди щодо розв’язання національного питання. Обстоюючи унітарну форму російської держави, ці політичні сили визнавали за Україною тільки право на національно-культурну автономію.
В Україні сформувався ще одна альтернативна центру влада — Центральна Рада — громадсько-політичне об’єднання, що утворилося 4 березня 1917 р.
Ініціаторами її створення виступили українські самостійники на чолі з М. Міхновським. У цей же час власний національний центр починає створювати Товариство Українських Поступовців (ТУП). Щоб уникнути розколу, лідери обох центрів 4 березня погодились на створення об’єднаної організації з назвою Українська Центральна Рада. Самостійники об’єдналися з федералістами, сподіваючись, що революція приведе усіх до визнання незалежності.
У надзвичайно короткий час Центральна Рада переросла у впливовий представницький орган народної влади.