1.2. Функції фінансового менеджменту.
Фінансовий менеджмент спирається на ринкове законодавство, що формується в державі.
Щоб розкрити сутність фінансового менеджменту, варто зупинитися на його функціях.
Відзначимо, що функції фінансового менеджменту є загальними і для фінансів підприємств. Разом з тим, функції фінансового менеджменту несуть у своєму змісті управлінський аспект. Доцільно виділити такі функції фінансового менеджменту: відтворювальну, розподільну, контрольну.
Відтворювальна функція фінансового менеджменту передбачає визначення збалансованого співвідношення між динамікою матеріальних і фінансових ресурсів на всіх стадіях розширеного відтворення капіталу підприємств.
Реалізація цієї функції фінансового менеджменту вимагає ефективного управління фінансовими ресурсами, забезпечення прибутковості підприємства й оптимізації управління нею, активної інвестиційної політики. Відтворювальна функція менеджменту сприяє зміцненню фінансів підприємства на довгострокову перспективу
Розподільна функція фінансового менеджменту полягає у формуванні та використанні грошових фондів, оптимальному структуруванні капіталу, розробці і реалізації політики підприємства у галузі формування прибутку, його розподілу з метою забезпечення розширеного відтворення капіталу.
Контрольна функція фінансового менеджменту полягає у систематичному контролі за динамікою фінансових показників, становищем платіжної і розрахункової дисциплін.
Рис. 1.2. Характеристика основних функцій фінансового менеджменту.
Реалізація цієї функції здійснюється за допомогою системи санкцій і заохочень. Реалізація контрольної функції фінансів вимагає наявності нормативів на підприємстві, що визначають розміри фондів коштів і джерел їх формування, а також кошторисів, бізнес-планів.
Практичну реалізацію основних функцій фінансового менеджменту можна представити таким чином (рис.1.2).
Ці основні функції фінансового менеджменту розглянуті в найбільш агрегованому вигляді, і кожна з них може бути конкретизована більш цілеспрямовано з урахуванням її специфіки.
1.3. Фінансовий менеджмент як система управління процесами на підприємстві.
Фінансовий менеджмент впливає на економічні перетворення шляхом забезпечення стабілізації фінансового стану, адаптації до ринкових умов господарювання, стимулювання інвестиційної активності.
Практична реалізація фінансового менеджменту може здійснюватися за трьома напрямками:
- фінансово-кредитне планування;
- оперативна фінансова робота;
- контрольно-аналітична робота.
Результатом фінансової роботи в зазначених напрямках є забезпечення рішення таких задач:
1. Розробка оптимальних фінансових показників, постійний контроль за їх виконанням;
2. Формування фінансових ресурсів для безперебійного здійснення господарської діяльності, її росту й удосконалення;
3. Виконання фінансових зобов'язань перед робітниками та службовцями, фінансово-кредитною системою, бюджетом, банком, постачальниками і покупцями;
4. Розрахунки найбільш ефективного використання виробничих фондів і капітальних вкладень;
5. Контроль за збереженням і прискоренням оборотності оборотних коштів;
6. Мобілізація внутрішніх резервів;
7. Всебічний аналіз фінансово-господарської діяльності і розробка рекомендацій щодо ефективної роботи підприємства.
Фінансовий менеджмент на підприємстві будується на основі сполучення прав власника господарського використання свого майна і принципів самоврядування трудового колективу. При цьому повинні забезпечуватися такі економічні умови:
1. Рівні правові умови для діяльності підприємств незалежно від форм власності на майно й організаційної форми підприємства;
2. Оперативно-господарська самостійність підприємств;
3. Матеріальна зацікавленість і відповідальність окремих працівників і колективів за результати своєї праці;
4. Сполучення внутрішньогосподарського фінансового контролю з державним регулюванням діяльності підприємств.
Перша умова рівних правових умов для діяльності підприємств незалежно від форм власності на майно й організаційної форми підприємства забезпечується і гарантується дією нормативних актів України, що передбачають приватизацію і різноманітність форм власності.
Друга умова оперативно-господарської самостійності підприємств не може бути здійснена без самостійності підприємств в галузі фінансів. Підприємство повинне бути забезпеченим фінансами і матеріальними ресурсами, достатніми для здійснення господарської діяльності.
Майно підприємств відповідно до законів України, статуту підприємства й діючих угод належить йому на праві власності чи повного господарського ведення.
Підприємство має право самостійно розпоряджатися майном, застосовуючи до нього будь-які дії, що не суперечать статуту.
Третя умова матеріальної зацікавленості та відповідальності реалізується за допомогою фінансів через:
- форми і системи оплати праці,
- розподіл доходів і прибутку,
- утворення і використання фондів економічного стимулювання,
- створення різних методів забезпечення відповідальності колективів і окремих працівників за результати своєї діяльності, зокрема: штрафи, пені та інші стягнення, які використовуються при порушенні трудової дисципліни, регламентування порядку та умов створення, використання фондів економічного стимулювання в залежності від наслідків невиконання завдань і зобов'язань.
Четверта умова - це сполучення внутрішньогосподарського контролю з державним регулюванням діяльності підприємств. Її практичне застосування забезпечується: контролем над дотриманням форм і порядку фінансових відносин підприємств із постачальниками, державою, банками; удосконаленням порядку оподатковування підприємств; визначенням порядку кредитування, веденням безготівкових розрахунків і платежів.
Дотримання перерахованих умов практичної реалізації фінансового менеджменту на підприємстві є гарантією високої ефективності господарсько-фінансової діяльності підприємств, зміцнення їх фінансового становища і платоспроможності.
Фінансовий менеджмент містить у собі стратегію і тактику управління.
Під стратегією розуміються загальний напрямок і спосіб використання засобів для досягнення поставленої мети. Цьому способу відповідає певна сукупність правил і обмежень для прийняття рішення. Стратегія дозволяє сконцентрувати зусилля на варіантах рішень, які не суперечать прийнятої стратегії, відкинувши всі інші варіанти. Після досягнення поставленої мети стратегія як напрямок і засіб її досягнення припиняє своє існування. Нові цілі ставлять задачу розробки нової стратегії.
До основних етапів формування фінансової стратегії підприємства належать:
визначення загального періоду формування фінансової стратегії;
формування стратегічних цілей фінансової діяльності;
розробка фінансової політики за окремими аспектами фінансової діяльності;
конкретизація показників фінансової стратегії за періодами її реалізації;
оцінка розробленої фінансової стратегії.
Тактика - це конкретні методи і прийоми для досягнення поставленої мети в конкретних умовах. Задачею тактики управління є вибір найоптимальнішого рішення і найприйнятніших у даній господарській ситуації методів і прийомів управління.
Фінансовий менеджмент як система управління процесами на підприємстві, спрямований на вирішення таких основних задач:
1. Забезпечення максимізації прибутку підприємства при визначеному рівні фінансового ризику.
2. Забезпечення формування достатнього обсягу фінансових ресурсів у відповідності з задачами розвитку підприємства в майбутньому періоді.
3. Управління оборотним капіталом підприємства, що передбачає управління товарними запасами, коштами, портфелем цінних паперів.
4. Рішення проблеми збільшення капіталу підприємства в довгостроковому періоді шляхом:
- визначення джерел і форм фінансування довгострокових вкладень;
- вибору часу використання кожного способу фінансування;
- оцінки впливу кожного способу фінансування на капітал підприємства.
5. Аналіз фінансового становища підприємства на основі фінансових звітів і показників.
6. Оцінка потоку коштів, вибір критеріїв прийняття рішень і оцінка їх ризикованості.
7. Визначення структури капіталу (коштів) підприємства і ступеня ризику в роботі підприємства, виходячи з того, яка частка капіталу переважає - власний чи позиковий.
8. Інші задачі (наприклад, оцінка погрози і наслідків банкрутства ).