І. Загальні положення
Курсова робота є одним із видів навчально-дослідної, наукової роботи студентів, складовою частиною начального процесу підготовки фахівців за спеціальністю «Правознавство».
Виконання курсової роботи є необхідним та важливим етапом поглиблення і закріплення теоретичних та практичних знань, отриманих в процесі навчання, а також формує та розвиває дослідницькі вміння та здібності. Підготовка до написання курсової роботи вирішує одночасно навчальне (студент виявляє рівень засвоєння поточного навчального матеріалу ознайомлення з відповідною юридичною літературою) і дослідницьке (засвідчує уміння студента аналізувати, узагальнювати, робити правильні висновки) завдання.
Курсова робота з навчальної дисципліни «Цивільне та сімейне право» виконується на ІV курсі денної форми навчання та на V курсі заочної форми навчання спеціальності «Правознавство».
Головною метою написання курсової роботи є:
систематизація і закріплення знань шляхом вивчення та аналізу змісту нормативно-правових актів, загальної і спеціальної літератури та світового і вітчизняного досвіду в сфері досліджуваної проблеми;
розвиток уміння застосовувати на практиці набуті теоретичні знання;
розвиток навиків здійснення самостійного наукового дослідження і оволодіння відповідною методикою.
Курсова робота повинна ґрунтуватись на сучасних досягненнях
юридичної науки, чинному законодавстві, конкретних справах та ситуаційних теоретико-практичних проблемах, матеріалах юридичної практики.
У процесі виконання курсової роботи студент повинен показати:
вміння працювати з науково – моногорафічними , правовими джерелами з досліджуваної проблеми;
навики чітко і логічно формулювати свої думки, робити узагальнення і висновки, пропозиції щодо вдосконалення законодавства та практики його застосування;
вміння вірно застосовувати теоретико-правові положення юридичної науки при вирішенні конкретних ситуаційних завдань.
Кожен студент виконує курсову роботу під консультаційним і методичним керівництвом наукового керівника.
ІІ. ВИБІР ТЕМИ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Вибір теми курсової роботи з навчальної дисципліни «Цивільне та сімейне право» здійснюється студентом самостійно із запропонованої тематики курсових робіт, яка затверджується на засіданні циклової комісії галузей права. Студент має право запропонувати свою тему з обґрунтуванням доцільності її дослідження.
Обрання студентом теми курсової роботи затверджується розпорядженням зав. відділенням спеціальності «Правознавство».
Закріплена за студентом тема курсової роботи погоджується з науковим керівником, який допомагає студентові у складанні її структури (плану), підборі матеріалів, надає різноманітні консультації щодо її змісту та оформлення, контролює регламент підготовки роботи, її науковий рівень, дає попередню оцінку та рекомендації щодо її вдосконалення.
ІІІ. СТРУКТУРА, ЗМІСТ І ОБСЯГ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Курсова робота має бути логічно побудованою, послідовною, структурно систематизованою, самостійною та завершеною. Робота виконується українською мовою.
Курсова робота повинна містити:
Титульний аркуш
Зміст (план) курсової роботи
Вступ
Основну частину
Висновки
Список використаних джерел і літератури.
Додатки (не є обов’язковою складовою роботи)
У змісті (плані) роботи, який подається у розгорнутому вигляді, вказується назви всіх розділів і підрозділів із зазначенням початкової сторінки кожного. План курсової роботи може бути простим і складним, що залежить від теми роботи. (Див.: Додаток 2)
План роботи має відображати суть проблеми, логіку і методологію дослідження. Назви розділів і підрозділів мають бути лаконічними й зрозумілими, грамотно сформульованими, відображати назву теми, але не повторювати її, відповідати предмету дослідження та змісту роботи. Рекомендованою і найбільш доцільною є структура , що включає три розділи, перший з яких вводить в наукову проблему та визначає цілі її вирішення, містить огляд наукової літератури, другий (основний) – аналізує суть проблеми, третій – визначає шляхи іі вирішення.
У вступі ( за обсягом рекомендується – 2-3 сторінки) обґрунтовується вибір дослідження, актуальність, теоретичне і практичне значення теми курсової роботи; розкривається ступінь дослідженості проблеми; наводиться перелік застосованих методів наукового дослідження; формулюються мета, предмет і об'єкт дослідження та основні завдання, які ставить перед собою автор курсової роботи.
Перший розділ ( за обсягом рекомендується -5-7сторінок) структурно може складатися з 2-3 підрозділів. В ньому слід розкрити наукову сутність обраної для дослідження проблеми, доцільно викласти зміст методологічних та методичних підходів до вирішення досліджуваної проблеми та зробити аналіз відповідних літературних джерел. У цьому розділі рекомендується розглядати питання, пов’язані з історичним розвитком тих чи інших правових інститутів чи галузей права, суть основних категорій, понять і т.ін., поставити проблемні питання, що стосуються даної тематики.
У другому розділі (за обсягом рекомендується – 5-7 сторінок), який також може складатися з кількох підрозділів, необхідно дати детальну характеристику об’єкта дослідження, аналіз і оцінку конкретних правових проблем. Розділ має бути максимально насиченим фактичною інформацією: прикладами та узагальненнями судової практики, статистичними даними, результатами соціологічних досліджень та діяльності загальних, господарських третейських судів, правоохоронних органів тощо.
Третій розділ, (за обсягом рекомендується – 5-7 сторінок) має бути безпосередньо пов'язаний з попереднім (основним) і повинен містити аналіз проектів нового законодавства, перспектив розвитку того чи іншого правового інституту, певної сфери (виду) правовідносин; а також пропозиції студента щодо шляхів вирішення конкретної правової проблеми, які ґрунтується на результатах аналізу, проведеного в другому розділі курсової роботи.
Кожен розділ курсової роботи слід завершувати стислим викладом результатів дослідження та короткими висновками.
У загальних висновках (за обсягом рекомендується – 3-4 сторінки) викладаються основні результати роботи, констатується загальний сучасний стан об’єкта дослідження, його оцінка, основні проблеми, формулюються практичні рекомендації стосовно підвищення якості й ефективності правового забезпечення того чи іншого інституту; пропозиції щодо вдосконалення структури, функції та діяльності органів державної влади, окремих юридичних осіб, розвитку і вдосконалення правових норм, що регулюють відповідну групу суспільних відносин, заповнення прогалин у законодавстві, усунення колізій, вдосконалення правозастосовної практики і т.ін. Висновки повинні логічно випливати зі змісту викладеного матеріалу і поставлених завдань, бути самостійними і конструктивними.
В курсовій роботі повинні розглядатися питання по суті наукової проблеми, в межах об’єкта і предмету дослідження та безпосередньо пов’язані з ним, у чіткій відповідності зі структурою. Слід проаналізувати чинне законодавство, що регулює сферу суспільних відносин, які розглядаються в роботі, проекти нового законодавства України, юридичну літературу; виділити основні думки, течії, концепції, теорії, що існують в юридичній науці щодо досліджуваної проблеми. Рекомендується дати порівняльний аналіз законодавства України та зарубіжних країн. Загалом робота має бути самостійною науковою працею та відповідати змісту навчальної програми з дисципліни «Цивільне та сімейне право».
Матеріал повинен викладатися в логічній послідовності; думки і пропозиції слід сформулювати чітко і зрозуміло. Проблема повинна розглядатися з наукової точки зору, разом з тим слід уникати надмірної описовості, зайвої інформації, не пов’язаної з темою дослідження, необґрунтованих думок і висловів. Висновки і пропозиції повинні бути аргументованими і базуватися на аналізі законодавства, юридичної практики та наукових джерел.
В курсовій роботі слід зазначати джерела походження використаної при аналізі інформації ( законодавча база, юридична література, архів державного органу, установи, бази практики і т.ін.)
Список використаних джерел і літератури вміщує перелік нормативно-правових актів та літератури, що були використанні при підготовці та написанні роботи і відображає ступінь дослідженості студентом даної проблеми.
Відомості, статистичні та інші емпіричні матеріали, що були зібрані, систематизовані і використані при дослідженні, які розміщуються у вигляді схем, таблиць і т.п. виносяться в кінець роботи у вигляді додатків.
ІV. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Курсова робота має бути виконана і оформлена з додержанням усіх вимог, ставляться до наукових робіт подібного виду. Текст роботи має бути надрукованим на комп’ютері з одного боку стандартного аркуша білого паперу формату А-4. Робота має бути написана від руки, чітким розбірливим почерком, без виправлень, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольору, тоді її обсяг збільшується на 20 сторінок. Обсяг курсової роботи повинен становити 25-30 сторінок.
Сторінки обмежуються полями: ліве – 30 мм, праве – 15 мм, верхнє та нижнє – 20 мм. Відстань між заголовком і текстом передбачається в межах 15-20 мм. На машинописній сторінці текст друкується шрифтом «Times New Roman», кегль – 14, інтервал – 1,5 до 30 рядків на сторінці, по 60-70 знаків у кожному.
Кожна структурна частина курсової роботи починається з нової сторінки. Крапка в кінці заголовка не ставиться. Якщо заголовок складається з двох або більше речень їх розділяють крапкою.
Першою сторінкою роботи є титульний аркуш (Див.: Додаток 1). За ним послідовно розміщують зміст, вступ, розділи у порядку подання, висновки, список використаних джерел та літератури, додатки.
Зміст курсової роботи розташовується безпосередньо за титульним аркушем, за обсягом не повинен перевищувати 1-2 стандартні машинописні сторінки. Назви розділів і підрозділів у тексті роботи мають бути тотожними наведеним у змісті роботи. Вступ, кожен розділ, висновки та список використаних джерел і літератури слід починати з нової сторінки; підрозділи продовжують сторінки безпосередньо після закінчення попереднього підрозділу з відступом в 2-3 інтервали. У змісті зазначається початкова сторінка кожного елементу курсової роботи.
Вступ слідує за змістом роботи; заголовок «Вступ» на сторінці роботи зазначається. Вступ оформляється за встановленою структурою, а не довільно. Основними елементами вступу є (кожен елемент виділяється):
актуальність теми наукового дослідження (3-4 абзаци тексту) – автором обґрунтовується важливість теми з позиції сьогодення, її актуальність, проблематичність, адже ці обставини в значній мірі зумовили вибір її в якості наукового дослідження;
ступінь дослідженості теми курсової роботи – автором вказується вчені, які працювали над розробкою теми обраного дослідження, та їх основні роботи;
об’єкт і предмет дослідження – об’єкт завжди має загальний характер і випливає із назви роботи, а предмет – це власне те, що буде досліджуватись, тобто ті питання, які включені в назви розділів та підрозділів;
мета і завдання дослідження - метою дослідження завжди є здійснення комплексного теоретичного аналізу певного явища ( розкриття теми дослідження), а завдання випливають із мети дослідження і логічно пов’язані із назвами розділів і підрозділів і формулюються за допомогою наступних слів: проаналізувати, з'ясувати, розкрити, дослідити, систематизувати, пояснити, обґрунтувати, вивчити, визначити тощо.
методи дослідження – слід називати метод (формально-юридичний, системний, порівняльно-правовий, історичний, логічний, аналізу та ін..) і сферу його застосування в роботі.
структура роботи – спрямована на досягнення мети і завдань, що поставлені і включає вступ, …розділів, …підрозділів, висновки, список використаних джерел і літератури.
Основна частина складається з розділів. Перша сторінка кожного розділу починається заголовком, що складається з його номеру та назви. Номери розділів позначаються однією арабською цифрою (1,2,3), а підрозділів – двома арабськими, перша з яких відповідає номеру розділу, друга – номеру підрозділу (1.1 – перший підрозділ першого розділу; 2.2. –другий підрозділ другого розділу і т.д)
Цифровий матеріал, що визначає пов’язані між собою показники, наводиться в роботі, як правило, у вигляді таблиць. Кожна таблиця повинна мати тематичний заголовок, що відображає її зміст і подається з прописної літери по центру сторінки, та номер, що позначається арабською цифрою. У тексті таблиць згадуються із зазначенням їх номеру.
Аналітична цифрова інформація може бути проілюстрована в малюнках, схемах (стовпчикових чи секторних діаграмах, графіках тощо). Номери та назви розташовують під кожним малюнком (за аналогією з номером таблиці).
Всі сторінки роботи нумеруються за загальними правилами: першою сторінкою вважається титульний аркуш, на якому колонцифра не проставляється; а також наступна сторінка «Зміст» не нумеруються. Нумерація починається з третьої сторінки «Вступ». Сторінки нумеруються арабськими цифрами у правому верхньому куті. Сторінки додатків нумеруються в кінці роботи за загальними правилами.
На запозичену з літературних, статистичних, нормативно-правових та інших джерел інформацію слід обов’язково робити посилання. Вони забезпечують фактичну вірогідність відомостей про документ, що цитується, дають можливість ознайомлення з ним, одержання уяви про його зміст, обсяг, стилістично-синтаксичні ознаки тексту. Посилання слід робити на останні видання. На попередні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли в них є потрібні матеріли, що не знаходяться в останніх виданнях.
Посилання на джерела можуть подаватися в один із таких способів за вибором автора курсової роботи:
у вигляді виносок, що наводяться в кінці сторінки під текстом, нумеруються в межах однієї сторінки, позначаються індексом (1,2,3), що проставляється безпосередньо за текстом, на який подається виноска. Наприклад: «деякі автори вважають, що… 1». Внизу сторінки, під текстом зазначається, наприклад: Див.: Цивільне право: підручник у 2 т./За ред. В.І.Борисової, І.В. Спасибо – Фатєєвої, В.Л.Яроцького. – Х.: Право. – 2011.-Т.2. – с.28; Безклубий І.А. Правова природа договору дарування//Право України. – 2011. – N8 – с.115;
у вигляді посилань, які подаються в кінці роботи до всього тексту з наскрізною нумерацією у порядку їх згадування; позначаються арабською цифрою в квадратній дужці, що слідує безпосередньо за текстом, якого стосується посилання. Наприклад: «деякі автори вважають, що ….[17]». В перелікові джерел і літератури, що дається в кінці роботи після висновків, посилання за номером 17 зазначає: Див.: Цивільне право: підручник у 2 т./За ред. В.І.Борисової, І.В. Спасибо – Фатєєвої, В.Л.Яроцького. – Х.: Право. – 2011. - Т.2. – с.28; Безклубий І.А. Правова природа договору дарування//Право України. – 2011. – N8 – с.115;
у вигляді посилань на поданий в кінці роботи список використаних джерел і літератури; безпосередньо за текстом, якого стосується посилання, у квадратних дужках вказується номер джерела за списком та номери сторінок в ньому, з яких взяті відомості. Наприклад: «деякі автори вважать…. [10, с.12-18: 56, с.23-25]»; числа «10» та «56» - в даному прикладі – це номери, під якими розміщені зазначені роботи у списку використаних джерел і літератури.
Висновки повинні давати відповіді на завдання, які ставились при написанні курсової роботи, та були лаконічними і конкретними. Як правило, висновки починаються з наступного речення: Вивчення та аналіз джерел і літератури в сфері …. та власні узагальнення дозволили сформулювати наступні висновки: (всі висновки нумеруються). Висновки повинні також містити пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання досліджуваного інституту та власну позицію автора.
Список використаних джерел і літератури подається у такій послідовності: насамперед розташовуються джерела (правові акти), а тоді – література. Джерела ґрунтуються за юридичною силою ( Конституція України, закони, підзаконні акти, матеріли правозастосовної практики: керівні роз’яснення Пленуму Верховного Суду України, Вищого господарського суду України, рішення Конституційного Суду України, матеріали судових справ тощо) і в хронологічному порядку (за датою прийнятий, починаючи від того, що прийнятий раніше). Література розміщується в алфавітному порядку за прізвищами авторів або назвами монографій, підручників, інших праць із зазначенням загальної кількості сторінок в підручнику, монографії (наприклад 623 с. ) або статті в періодичному виданні – журналі, газеті ( наприклад С. 11-20 ). Приклад оформлення списку використаних джерел і літератури – (Див.: Додаток 3 ).
Додатки до курсової роботи розміщуються після списку використаних джерел і літератури. Кожен додаток розпочинається з нової сторінки, у правому верхньому куті якої пишеться слово «Додаток» і його номер, розпочинаючи з першого. Додатки повинні мати заголовки. На них повинні бути посилання у тексті роботи.
Робота переплітається в тверду обкладинку і подається на перевірку науковому керівнику.