МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ЗАПОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра госпітальної хірургії

ЗАХВОРЮВАННЯ СЕРЕДОСТІННЯ

Методичні рекомендації

для студентів медичних вузів

Запоріжжя, 2006

Методичні рекомендації затверджені на цикловій методичній комісії 3 жовтня 2006 р.

Рецензенти: завідувач кафедри загальної хірургії Запорізького державного медичного університету, професор І.Ф.Сирбу

Методичні рекомендації склали: Никоненко О.С., Грушка В.А., Губка О.В., Головко М.Г., Охріменко Г.І., Матерухін А.М., Губка В.О., Клименко А.В., Никоненко А.О., Русанов І.В.

Гайдаржи Є.І.

В методичних рекомендаціях висвітлені питання діагностики та лікування різних захворювань середостіння.

Приведена класифікація патологічних утворень переднього і заднього середостінь та описані основні клінічні прояви цієї патології. Охарактеризовані можливості таких методів діагностики як томографія, пнемомедіастенографія, трансторакальна пункція з біопсією та ін.

Підкреслюється, що основним методом лікування доброякісних новоутворень середостіння є хірургічне втручання.

Методичні рекомендації призначені для підготовки студентів до практичних занять.

Захворювання середостіння

Середостіння -|уявляти| складне анатомічне утворення, розташоване|схильний| у грудній порожнині, обмежене парієнтальною плеврою, грудиною, хребетним|хребцевий| стовпом, знизу - діафрагмою. У торакальній| хірургії найчастіше використовують схему поділу|поділка,розподіл,поділ| середостіння на два відділи (передній і задній) та два поверхи (верхній і нижній|). Межею|кордон| між переднім і заднім середостінням є|з'являтися,являтися| фронтальна площина|плоскість|, яка проходить|минати,спливати| задньою стінкою трахеї; між верхнім та нижнім середостінням – горизонтальна лінія від нижнього краю Т₅ хребця через біфуркацію| трахеї і грудинно|–ключичне зчленування.

У проекції середостіння може локалізуватися чимала кількість патологічних утворень. У передньому середостінні найчастіше виявляють пухлини вилочкової| залози, внутрішньогрудинний зоб, пухлини мезенхімального| походження, тератому, уражені лімфатичні вузли при гематосаркомі|. У задньому середостінні частіше розташовуються| неврогенні пухлини.

Класифікація

I Пухлини системного характеру|вдача| (гемобластоз|).

• Ходжкинська лімфома (лімфогрануломатоз|).

• Неходжкинськая лімфома.

• Мієломна хвороба.

• Лейкоз.

II Органні пухлини.

• Вилочкової залози (тимоми).

• Щитовидної залози (загрудинний або внутрішньогрудинний зоб).

• Серця і перикарду.

III Заорганні пухлини середостіння.

• Мезенхімального| походження (ліпоми, фіброми, гамартоми| і т.п.).

• Неврогенні.

• Тератоїдні.

• Змішаного та неясного генезу.

IV Кісти.

V Стравохідні і трахеобронхіальні свищі.

VI Медіастиніт.

• Гострий.

• Хронічний.

VII Парастернальні грижі.

При ураженні|ураження| середостіння симптоми практично відсутні протягом тривалого часу (82% хворих). Зростання|зріст| пухлини або кісти дуже повільно |п призводить|призводити,наводити| до здавлення і зсуву|зміщення| органів середостіння, останнє виявляється відчуттям повноти за грудиною, появою тупого болю в області серця. Тільки|лише| при дуже великих пухлинах можуть з'являтися|появлятися| ознаки здавлення трахеї, стравоходу, верхньої порожнистої вени, деформації грудної клітини.

При злоякісних пухлинах (окрім|крім| тимоми) початок захворювання частіше гострий, клінічна картина розвивається швидко, більш різноманітно|різноманітно|; разом з|поряд з,поряд із| симптомами, обумовленими здавленням і проростанням трахеї, головних бронхів, верхньої порожнистої вени, мають місце симптоми загального|спільний| характеру|вдача| (загальна|спільний| слабкість, відсутність апетиту, схуднення, втрата маси тіла).

Загальні|спільний| синдроми, що характерні|вдача| для захворювань середостіння.

Синдром здавлення нижньої порожнистої вени (кава|-синдром 60,9% хворих) характеризується цианотичністю| видимих слизових оболонок і шкіри обличчя|обличчя,лице|, набряклістю обличчя|обличчя,лице| і верхніх кінцівок|скінченність|, розширенням підшкірних вен на шиї і передній грудній стінці. Венозна мережа|сіть| нагадує «голову медузи». Цей симптом характерний|вдача| для пухлин переднього середостіння.

Синдром здавлення і проростання нервових стовбурів|ствол| (44,8% хворих) характеризується болем за грудиною, у спині, парестезією, порушенням чутливості і потовиділення|випіт|.

Синдром здавлення нижньої порожнистої вени (2,9% хворих) обумовлений її здавленням у кардіодіафрагмальному| синусі. Виявляється набряками нижніх кінцівок|скінченність| і нижньої половини тулуба.

Характеристика захворювань середостіння.

У проекції кардіодіафрагмального| кута|ріг,куток| зустрічаються медіастинальні і абдоміномедіастинальні| ліпоми, целомічні кісти перикарду, парастернальні| грижі, лейоміоми стравохідно-шлункового співустя. Значно рідше знаходять|находити| гігантські пухлини вилочкової| залози, тератодермоїдні| кісти. Стимулювати пухлинні процеси кардіодіафрагмального| кута|ріг,куток| можуть кардіодіафрагмальні| грижі, обмежена релаксація діафрагми. З|із| найбільшою частотою зустрічається правостороння локалізація патологічного процесу в області переднього кардіодіафрагмального| кута|ріг,куток|.

Невриноми.

Розвиваються з|із| нервової тканини: з|із| елементів міжреберних нервів, симпатичних і парасимпатичних нервових стовбурів|ствол|, оболонок спинного мозку. Невринома круглої форми, іноді|інколи| часточкова, у капсулі, різного діаметру.

Ліпома.

Медіастинальні ліпоми частіше зустрічаються у проекції правого кардіодіафрагмального| кута|ріг,куток|. Вони мають грушоподібну форму, однорідну структуру, чіткі контури. Абдоміномедіастінальні ліпоми, проникаючи через щілину Ларрея, розташовуються у правому серцево-діафрагмальному синусі. Це найбільш поширена пухлина середостіння.

Рентгенологічна семіотика ліпом різноманітна|всілякий| і залежить від їх розмірів. При рентгенологічному обстеженні визначається тінь напівкруглої форми, середньої інтенсивності з|із| рівним і чітким краєм. У боковій|боковий| проекції тінь прилягає| до контура передньої грудної стінки. На пневмомедіастинограммах| газ розшаровує пухлину на часточки. Газ, введений|запроваджений| у середостіння, зміщує патологічне утворення|утворення| і дозволяє побачити його часточкову структуру, уточнити взаємовідношення з|із| навколишніми|довколишній| органами і тканинами. В|в,біля| окремих хворих можна побачити ніжку пухлини, яка сполучає|з'єднувати| медіастинальний і абдомінальний простори. При додатковому введенні|вступ| газу у черевну порожнину спостерігається симптом «занурення», коли розташована|схильний| вище медіастинальна частина|частка| ліпоми внаслідок|внаслідок| високого стояння куполу діафрагми мов би зміщується у черевну порожнину.

Злоякісні жирові пухлини цієї локалізації зустрічаються рідко, і їх симптоматика мало відрізняється від доброякісних ліпом.

Кісти.

Бронхогенні кісти – частіше розташовуються позаду трахеї або бронхів першого порядку|лад|. Вони можуть з'єднуватися з|із| трахеобронхіальним деревом, даючи картину рівня повітря/рідина, іноді|інколи| імітуючи абсцес. Лікування оперативне з|із| видаленням|віддалення| тканини.

Целомічні кісти перикарду — тонкостінні утворення, що розвинулися від | дивертикула, який відшнурувався. Змістом|вміст,утримання| кіст є|з'являтися,являтися| рідина, подібна до перикардіальної. Діаметр кіст коливається|вагатися| від 3 см до 10 см. Типовою ознакою є|з'являтися,являтися| тінь напівкруглої або напівовальної форми, пов'язана з куполом діафрагми, серцем або передньою грудною стінкою. При багатопроекційному дослідженні вони не відділяються|відокремлюватися| від тіні серця. Контури кіст завжди чіткі. Тільки|лише| наявність жирових включень|приєднання|, спайок призводить|призводити,наводити| до нерівності і незграбності контура. Для них характерна|вдача| передавальна пульсація серця. Вони часто міняють|змінювати,замінювати| форму при диханні: подовжуються|довшати| при вдиху, стають пласкими| при видиху. В умовах пневмомедіастинума| ці утворення виразно|чітко| відокремлюються|відокремлюватися| від усіх навколишніх|довколишній| органів і тканин смужкою газу. Серйозні диференційно-діагностичні труднощі виникають у випадках, коли кісти досягають великих розмірів. Їх диференціюють з|із| ліпомами, діафрагмальною грижею, осумкованим плевритом, релаксацією куполу діафрагми.