Соціально – економічний аспект працевлаштування незайнятих трудовою діяльністю громадян

Дохід країни складає продуктивна праця робочої сили країни, яка включае в себе працездатне та тимчасово не працездатне населення. Якщо в країні нараховуеться значна частина непрацездатного населення то це призводить до циклічного коливання виробництва, та існування проблеми безробіття і інфляції, що не гативно відображуеться на національному доході держави. Це означає, що ці два явища об'єктивні та неминучі, і тому перед кожним урядом періодично постає гостра проблема боротьби з безробіттям та інфляцією.Безробіття означає прямі економічні витрати суспільства. Коли збільшується кількість людей, які не мають роботи, це означає, що скоротилось виробництво, знизився добробут, посилилися соціально-економічні суперечності. Економічні втрати періоду безробіття значно більші, ніж втрати, пов'язані з монополізацією, тарифами або квотами. Вимушене безробіття негативно впливає на моральність людини, на її психіку. Втрата роботи, життєве незадоволення часто призводять до морального спаду, до посилення криміногенної ситуації в суспільстві. Безробіття також поглиблює проблему нерівномірності доходів. Це загострює соціальну напруженість у суспільстві, що часто призводить до руйнування демократичних підвалин та становлення тоталітарних режимів.Безробіття визначають як різницю між кількістю працездатних, які перебувають у складі робочої сили, та кількістю зайнятих.

1.2. Фактори впливу на рівні працевлаштування незайнятих трудовою діяльністю.

Вільна економіка, яка обумовлює свободу вибору, ставить перед молоддю досить гострі проблеми (пов'язані зі структурною перебудовою, станом приватизації тощо), вирішення яких залежить від державного регулювання стану економіки країни. Саме ці фактори насамперед впливають на розвиток ринку праці України.

Проблеми молоді на ринку праці обумовлені певними особливостями соціального стану і трудової поведінки: досить високим освітнім рівнем; наявністю професії або кваліфікації; низькою адаптованістю та вразливістю щодо навколишнього економічного й соціального середовища; підвищеними вимогами щодо працевлаштування, до змісту, характеру і умов праці; високою професійною і територіальною мобільністю, що зумовлена неусталеністю та слабкістю економічних і соціальних зв’язків молодої людини. 

Серед громадян у віці 15-70 років, які шукали основну або додаткову роботу у 2010 році, кожен третій був молодою особою у віці 15-28 років. Основними мотивами, що спонукали молодь змінити роботу або знайти додатковий заробіток, були (за даними спеціального соціологічного дослідження):

• низький рівень оплати праці (36%);

• кар’єрний ріст (15%);

• незадоволеність умовами праці (14%);

• майбутнє вивільнення або закінчення строку контракту (13%)

• невиплата заробітної плати (8%);

• невідповідність роботи отриманій кваліфікації (7%);

• інші особисті причини (7%).

Розділ 2. Аналіз працевлаштування незайнятих трудовою діяльністю громадян у Вінницькій області.

2.1 Аналіз працевлаштування незайнятих трудовою діяльністю.

Розглядаючи таблицю 1 «Працевлаштування не зайнятих трудовою діяльністю громадян за видами економічної діяльності у 2012 році» можна зазначити провідні види діяльності, такі як сільське господарство, мисливство та лісове  господарство, також виробництво та розподілення електроенергії, газу та води, будівництво, діяльність готелів та ресторанів, діяльність транспорту та зв’язку, освіта, охорона здоров’я та надання  соціальної допомоги, саме ці види діяльностей за останніми поточними показниками становлять найбільші відсотоки працевлаштованих незайнятих в трудовій діяльності.

Працевлаштування відбувається в державі не завжди так як має бути. Розглядаючи показники таблиці 2 за 2007-2011 роки можна зазначити що тільки кількість незайнятих до 1-го року коливається від більшого до меншого у проміжку двох років, далі знову відбувається збільшення та зменшення, на даний час за минулий рік за статистичними показниками відбувся спад кількості працевлаштованих за причинами незайнятості.

Якщо розглядати наступну категорію звільнених за власним бажанням то тут відбувається значний спад працевлаштованих від 2007-2011 роки, також такий спад простежується і в категорії показника «незайнятих з інших причин», порівняно з іншими категоріями де відбувається коливаня в збільшенні та зменшенні працевлаштованих, а на даний час відбувся значний спад у всіх показниках щодо працевлаштованих за причинами незайнятості трудової діяльності.