Завдання 2. Політичні конфлікти та технологія їх врегулювання

План

1. Місце і роль політичних конфліктів у політику

   1. Сутність і значення конфліктів у політичних процесах.

   2. Джерела і причини політичних конфліктів.

   3. Типологія і функції політичних конфліктів.

2. Управління політичними конфліктами

   1. Основні суб'єкти політичних конфліктів і технологія їх врегулювання.

   2. Основні етапи розвитку політичного конфлікту.

   3. Методи дозволу політичних конфліктів.

Завдання 3.

Підберіть визначення, що відповідає кожному з перерахованих нижче ключових понять теми.

Поняття: пряма демократія, представницька демократія, елітарна демократія, поліархія, парламентська республіка, президентська республіка, Вестмінстерська (мажоритарна) модель демократії, консенсусна модель демократії.

1. Система, що передбачає обмежену участь народних мас в управлінні суспільством через низький рівень їхньої компетентності в політиці, а також через їхню схильність до ірраціоналізму та радикалізму. Водночас, правляча верхівка не лише ефективно управляє, але й сповідує демократичні цінності та перебуває під контролем народу.

2. Політичний устрій, що відрізняється «…поширенням громадянства на відносно велику частку дорослого населення та включенням до громадянських прав можливості бути в опозиції та голосувати проти найвищих посадових осіб в уряді» (за р. Далом)

3. Форма врядування, за якої президент обирається всенародно і є главою держави, формує та очолює уряд. Законодавча влада належить парламенту.

4. Політичний лад, що базується на принципі делегування громадянами своїх повноважень обраним на певний час представникам, які є виразниками інтересів різних груп громадян, приймають рішення від їх імені.

5. Форма врядування, за якої функції глави держави істотно обмежені парламентом. Парламент формує уряд та контролює його діяльність.

6. Притаманний гетерогенним суспільствам тип політичної системи, що передбачає надання меншинам права вето з питань, які зачіпають їхні інтереси.

7. Система врядування, за якої правом і обов’язком усіх громадян є участь у прийнятті важливих політичних рішень, управлінні державою.

8. Притаманний гомогенним суспільствам тип політичної системи, за якої усі важливі політичні питання вирішуються більшістю голосів.

ВАРІАНТ 13.

Завдання 1.

Розкрити змістовне навантаження наступних понять: “шовінізм”, “автократія”, “автаркія”, “автономія”, “орруелізм”, “патерналізм”, “нація”.

Завдання 2. Політична модернізація

План

1. Поняття "модернізації". Основні протиріччя й етапи модернізації (Ф.Шміттер, А.Пшеворський). Кризи участі, проникнення, легітимації, розподілу, ідентифікації.

2. Умови та чинники політичної модернізації і переходу до демократичного політичного режиму. Особливості політичної трансформації в країнах Азії, Африки, Латинської Америки, Східної Європи під час подолання деспотії, тоталітаризму й авторитаризму.

3. Політична модернізація в Україні, її передумови, специфіка й основні тенденції

Завдання 3.

Підберіть визначення, що відповідає кожному з перерахованих нижче ключових понять теми.

Поняття: нація, національна ідея, націоналізм, національне відродження, етнічна нація, політична нація, національна меншина, національне самовизначення, полі етнічна держава, національний суверенітет, національна держава, багатонаціональна держава.

1. Політично організоване суспільство, в межах якого нація здійснює суверенітет над своєю територією, що означена загальновизнаними кордонами.

2. Повновладдя нації, оволодіння нею усіма можливостями розпоряджатися власною долею.

3. Народ, джерелом національної ідентичності якого стала етнокультурна окремішність.

4. Ідеологізований рух нації до політичної незалежності, до власної державності, до забезпечення умов для збереження і розвитку своєї ідентичності і культури.

5. Самостійне вирішення нацією своєї долі шляхом утворення власної незалежної держави, здобуття автономії або іншим шляхом.

6. Держава, в якій, окрім заголовної нації, проживає певне число інших народів на своїй етнічній території.

7. Державний народ, національна ідентичність якого формується на підставі громадянства, належності до певної держави, схвалення її найголовніших політичних цінностей.

8. Сучасна політична і соціальна спільнота, що базується на культурі, яка поділяється усіма, має етнічні витоки і модерний зміст.

9. Багатоступеневий процес інтенсифікації етнополітичного життя, «пробудження народів», що може зазнавати спадів і піднесень і завершується, як правило, творенням національної держави.

10. Недомінантна національна або етнічна група, що виявляє почуття солідарності і не може захистити свої інтереси засобами мажоритарної демократії.

11. Концентрований вираз уявлень нації про спосіб і головний напрям власного самоствердження, про свою специфіку (унікальність), своє місце серед інших народів і цінність для людської цивілізації.

12. Держава, в якій, окрім заголовної нації, є значна кількість представників інших етнічних груп або національних меншин, територіально відірваних від основного «тіла» своїх націй.

ВАРІАНТ 14.