
Під час спостереження за факультативним завданням та його аналізу слід враховувати такі параметри:
• тип факультативного заняття та його специфіку;
• вибір та формулювання теми, постановки цілей і завдань заняття, мотивацію навчально-пізнавальної діяльності учнів;
• зміст факультативного заняття (вибір навчального матеріалу. реалізація дидактичних принципів, забезпечення зворотного зв'язку, коригування знань, розвиток самостійності й творчого мислення учнів, формування у них дослідницьких умінь та навичок);
• раціональний вибір форм організації факультативного заняття (лекція, семінар, практикум, екскурсія, лабораторна робота);
• педагогічна доцільність навчально-матеріального забезпечення факультативного заняття (наочні посібники, ТЗН, обладнання, роздавальний дидактичний матеріал, аудіовізуальні засоби);
• профорієнтаційна робота з учнями у процесі заняття з урахуванням специфіки факультативу;
• результативність факультативного заняття (поглиблення знань учнів з основного курсу навчального предмета, розширення світогляду та обізнаності учнів у питаннях сучасних наукових досягнень; засвоєння наукових ідей, принципів та алгоритмів, законів, закономірностей; формування навичок самостійної роботи; здобуття знань про навколишній світ; формування стійкого інтересу до науки, що вивчається на факультативі, активної життєвої позиції; реалізація комплексу аспектів виховання особистості — розумового, морального, естетичного, фізичного, трудового).
Факультативні заняття в школі проводяться з метою поглиблення знань учнів з окремих курсів, розділів чи тем навчального предмета з урахуванням бажань учнів. Мета факультативних занять:
на розвиток пізнавальних інтересів, здібностей;
формування професійної орієнтації учнів;
оволодіння методами наукових досліджень, проведення експерименту та теоретичного пошуку;
формування вмінь винахідництва і творчості, конструювання, прогнозування;
виконання прикладних завдань
Типи навчальних факультативів за змістом: |
Типи факультативів залежно від дидактичної мети: |
|
|
Теоретичні факультативи проводяться з метою поглибленого вивчення складних теоретичних проблем, узагальнення й систематизації основних розділів чи тем предмета. Головним при цьому є:
постановка, висунення гіпотез,
створення проблемних ситуацій,
розробка проблемних завдань,
самостійність розкриття проблем з використанням аналізу та синтезу,
усвідомлення головного, істотного.
Методи та прийоми при цьому можуть бути як традиційні (пояснення, розповідь, бесіда), так і частково-пошукові, дослідницькі (уявний експеримент, формуючий експеримент, порівняння, зіставлення). Ефективність факультативного заняття залежить від:
ступеня творчого управління вчителем цим процесом;
використання проблемного підходу;
раціонального поєднання форм і методів навчання;
індивідуального підходу;
здійснення професійної орієнтації учнів;
зв'язку навчання з досягненнями науки і практики.
Практичні факультативні заняття проводяться з метою формування навичок та вмінь дослідницького характеру на основі поглиблення теоретичних знань. Учні виконують лабораторні роботи, навчальні завдання практичної спрямованості, а вчитель:
розкриває практичну значущість проблеми, що спонукає учнів до пошуку шляхів її розв'язання;
здійснює керівництво, контроль і коригування навчально-пізнавальної діяльності учнів;
спільно з учнями обговорює результати заняття й підбиває підсумки.