2. Основні макроекономічні показники

М, 16

Валовий внутрішній продукт ВВП (Gross Domestic Product, GDP) – це ринкова вартість усіх кінцевих товарів і послуг, які вироблені в країні за певний період часу (один рік)

Розрізняють такі особливості підрахунку ВВП:

1. ВВП – грошовий показник. Обчислюють різнорідні за складом товари та послуги, вироблені в країні і зводять їх до єдиної грошової сукупної вартості.

2. Виключення подвійного рахунку. Для правильного розрахунку сукупного обсягу виробництва необхідно, щоб усі продукти та послуги, вироблені в поточному році, були враховані один раз.

3. Показник ВВП виключає невиробничі угоди. Розрізняють таки типи невиробничих угод: 1) фінансові угоди; 2) продаж утриманих товарів. Фінансові угоди: а) трансфертні видатки; б) приватні трансфертні платежі; в) купівля-продаж цінних паперів (акцій, облігацій, сертифікатів тощо).; 3) приватні трансфертні платежі. До трансфертних видатків державного бюджету належать видатки з соціального страхування, зокрема допомога безробітним, пенсія ветеранам тощо. Характерним є те, що трансферти не створюють поточного обсягу виробництва. Що до продажу утриманих товарів, то ці продажі виключаються з підрахунку ВВП, оскільки не відображають поточного виробництва і містять подвійний рахунок.

4. З розрахунку ВВП виключається тіньова економіка.

5. Циклічні сезонні коливання реального ВВП не впливають на сумарний показник виробництва. Обсяг виробництва в економіці країни зростає упродовж року і досягає найменшого значення на початку, а найбільшого – наприкінці року. Причини сезонних коливань пов’язані з природними умовами (наприклад, будівельні роботи найінтенсивніше проводять улітку), з періодом літніх відпусток (зростають платні послуги населенню), зі святами (зростає закупівля товарів)/

Показник ВВП розраховується трьома методами:

1. виробничим (за доданою вартістю)

2. методом кінцевого використання (за витратами)

3. розподільчим (за доходами)

І. Розрахунок ВВП виробничим методом підсумовує додану вартість, створену всіма галузями економіки під час виробництва товарів та послуг.

Стадія виробництва характеризується показниками:

1. випуску

2. проміжного споживання

3. доданої вартості

Випуск – вартість товарів і послуг, що є результатом виробничої діяльності одиниць резидентів у звітному періоді

Проміжне споживання – витрати на товари, матеріальні та нематеріальні послуги, використані економічними (інституційними) одиницями для виробничих потреб.

Додана вартість – ринкова ціна обсягу продукції, виробленої фірмою, мінус вартість спожитої сировини та матеріалів, які придбані у постачальників.

Приклад.

Додана вартість при випіканні хліба, коп.. За хлібину*

Стадія виробництва готової продукції	Виручка від продажу	Вартість проміжного матеріалу	Додана вартість (заробітна плата, прибуток)
Зерно	20	0	20
Борошно	35	20	15
Випечений хліб	60	35	25
Хліб, поставлений у роздрібну торгівлю	80	60	20
Разом	195	115	80

*Економічна теорія (Єщенко, 374)

Загальна вартість усіх проміжних продуктів 115. Якщо б ми включили цю суму в показник ВВП, то суттєво перевищили б його обсяг. Отже, в розрахунок ВВП включається тільки 80 – додана вартість, створена кожною фірмою.

СНР в Україні передбачає підрахунок ВВП виробничим методом (за доданою вартістю)за формулою:

ВВП = ВДВ усіх галузей + Податки на продукти – Субсидії на продукти

ІІ. Розрахунок ВВП методом кінцевого використання (витратний метод) здійснюється підсумовуванням всіх витрат усіх економічних одиниць, які використовують ВВП – домогосподарств, фірм, держав та іноземців. Отже, ВВП (Y) за методом кінцевого використання – це сукупна вартість усіх товарів і послуг, необхідна для того, щоб викупити на ринку весь обсяг виробництва:

Y = C + I + G + NX,

де С – споживання (Consumption) , або кінцеві споживчі витрати домогосподарств на товари і послуги (за винятком витрат на придбання житла):

• витрати домогосподарств на предмети довготривалого користування (автомобілі, телевізори…)

• товари поточного використання (хліб, молоко…)

• споживчі витрати на послуги (лікарів перукарів…)

І - інвестиції (Investment) або валові приватні внутрішні інвестиції

до валових приватних внутрішніх інвестицій відносяться:

• витрати фірм на будівництво будівель і споруд, у тому числі житлове будівництво;

• на придбання обладнання, машин, машин, механізмів, нових технологій, амортизація, амортизаційні відрахування, зміна товарно-матеріальних запасів.

• витрати домогосподарств на придбання житла

G – державні витрати (Government) органів влади на утримання армії, апарату управління, виплату заробітної плати працівникам державного сектору за відрахуванням трансфертів.

NX – чистий експорт - це величина, на яку зарубіжні витрати на вітчизняні товари і послуги перевищують вітчизняні витрати на іноземні товари і послуги.

Наведене рівняння ВВП називають основною макроекономічною тотожністю.

Щорічні відрахування, які показують обсяг капіталу, котрий споживається в ході виробництва в окремі роки, називають амортизацією.

Валові приватні внутрішні інвестиції включають виробництво усіх інвестиційних товарів, призначених для заміщення машин, обладнання і споруд, які споживані в ході виробництва у поточному році, та будь-які чисті додавання до обсягу капіталу в економіці. Отже, вадові інвестиції включають і суму заміщення, і приріст інвестицій.

Термін "чисті приватні внутрішні інвестиції" вживають для характеристики доданих інвестицій, що мали місце протягом поточного року.

Співвідношення валових інвестицій і амортизації є індикатором стану економіки: піднесення, застій або спад.

1. Зростаюча економіка. Якщо валові інвестиції перевищують амортизацію, економіка перебуває на піднесенні, її виробничі потужності (обсяг капіталу) зростають. У зростаючій економіці чисті інвестиції є величиною позитивною. За рік споживається менше капіталу, ніж виробляється.

2. Статична (застійна) економіка валові інвестиції дорівнюють амортизації, або чисті інвестиції дорівнюють нулю. Це означає, що економіка перебуває у стані спокою. В економіці виробляється стільки капіталу, скільки необхідно, щоб замістити те, що споживається під час виробництва ВВП даного року.

3. Спадна (стагнаційна) економіка. Якщо валові інвестиції менші, ніж амортизація. Це означає, що в економіці за рік споживається більше капіталу, ніж виробляється. За спадної економіки, або такої, що перебуває у стані рецесії, чисті інвестиції матимуть негативний знак. А в економіці відбудеться зменшення інвестицій, або деінвестування

Метод кінцевого використання (витратний метод) ВВП вимірюється як сума кінцевого попиту на продукцію продукція, вироблена і економіці, може бути використана для споживання домогосподарствами (С), державою (G), на інвестиції в новий капітал (І) або на чистий експорт (NX).

М, 20 Є, 374

Структура ВВП за методом кінцевого використання (за витратами):

• Особисті споживі витрати

1. предмети споживання тривалого використання

2. товари поточного споживання

3. споживчі витрати на послуги

• Валові інвестиції

1. інвестиції на заміщення капіталу, що вибув

2. інвестиції на збільшення капіталу

3. інвестиції на матеріальні запаси

• Державні закупівлі товарів і послуг

витрати уряду і місцевих органів влади на закупівлю товарів і послуг

• Чистий експорт

вартість товарів і послуг, вироблених в країні і проданих за кордон, за вирахуванням вартості імпортних товарів і послуг (чистий експорт може мати від'ємну величину, якщо імпорт перевищує експорт)

ІІІ. У межах розподільчого методу ВВП визначається як сума доходів, створених резидентами країн за рік.

Розрахунок ВВП розподільчим (дохідним) методом підсумовує усі види факторних доходів (фактори виробництва: праця, капітал, які беруть участь у виробничому процесі)

Структура ВВП за доходами:

1. Заробітна плата

2. Прибуток

3. Рента

4. Відсоток, дивіденди

У національних рахунках України підрахунок ВВП розподільчим методом (дохідний) охоплює такі економічні категорії

Три методи підрахунку повинні привести до однакового результату.

Для полегшеного розуміння показника ВВП вводять ще один показник – ВВП на душу населення, або вартість виробленої продукції на одну людину. Його одержують діленням ВВП країни на чисельність населення в даному році.

ВВП на душу населення = ВВП / чисельність населення

Поняття "ВВП" та "Валовий національний продукт" є різними за означеннями

ВНП (Gross National Product, GNP) – це ринкова вартість усіх кінцевих товарів та послуг, вироблених громадянами держави за певний період часу, тим часом як ВВП – ринкова вартість усіх кінцевих товарів та послуг, вироблених у країні за певний період часу. Період часу, як правило, означає один рік.

Більш точним показникові обсягу виробництва продуктів для споживання і нагромадження капіталу є показник чистого національного продукту (Net Domestic Product, NDP)

ЧНП – це ВНП, зменшений на суму амортизації, або на величину споживання основного капіталу ЧНП = ВНП – амортизація

У макроекономічному аналізі використовується показник особистого доходу. Як такий він відсутній в СНС, але може бути розрахованим на основі інших показників СНС

Особистий дохід – це зароблений приватними особами дохід.

Особистий дохід одержується відніманням від НД внесків на соціальне страхування, нерозподіленого прибутку корпорацій, податків на прибуток корпорацій плюс трансфертні платежі. Необхідно також відняти процентні доходи бізнесу і додати особисті доходи,отримані у вигляді процентів, у тому числі процентів по державному боргу (див. також Агапову, с. 30-31)

Використовуваний дохід, або дохід після сплати податків, або після податковий дохід, розраховується відніманням від показника особистого доходу податку з доходів фізичних осіб та деяких неподаткових платежів державі

Використовуваний дохід = особистий дохід – індивідуальні податки.

Використовуваний особистий дохід використовується домогосподарством на споживання (С) і заощадження (S). Заощадження визначаються як дохід за мінусом споживання

Є, 377

Національне багатство країни охоплює людський, фізичний і природний капітал.

Величина цього показника визначається рівнем розвитку матеріального і нематеріального виробництва.

Світовий банк на експериментальній основі використовує нові методи оцінки НБ. Хоча ці методи не є досконалими, завдяки їм було отримано несподівані результати.

Головню складовою багатства країни традиційно вважався фізичний капітал (нагромаджені матеріально-речові фонди). Однак, згідно з оцінкою світового банку, у 1995 р. в 192 країнах частка фізичного капіталу в середньому дорівнювала лише 16% загального обсягу НБ. Більш вагоме значення має людський капітал, що у середньому становить 64%. У країнах із високим рівнем доходів, наприклад, у Німеччині, Японії, Швейцарії, його частка дорівнює 80% загального обсягу капіталу. Проте в країнах Африки, розташованих на південь від Сахари, де людські ресурси обмежені, понад половину НБ, як і раніше, становлять природні ресурси.

Є, 378

Згідно з методикою обчислення НБ, що застосовується в нашій країні, до його складу входять:

• фонди виробничого призначення

• фонди невиробничого призначення

• природні ресурси

Порівнявши, легко помітити головну відмінність методик, обчислення НБ у розвинених країнах світу та в Україні: вітчизняна методика не враховує нагромадженого досвіду знань, кваліфікації працівників.

В умовах НТР людський капітал є головним чинником, що впливає на обсяги ВВП і національного багатства країни.