Розділ і особливості розвитку та виховання гнучкості

1.1.Загальна характеристика гнучкості та її види

Під гнучкістю розуміють морфо-функціональні властивості опорно-рухового апарату, які визначають ступінь рухливості його ланок. Іншими словами, гнучкість - це здатність людини виконувати рухи з великою амплітудою. Гнучкість як фізична якість обумовлена еластичністю м'язів,сухожиль, зв'язок і інших елементів опорно-рухового апарату. Еластичність визначає ступінь пружності тканини, її здатності протистояти деформуючим силам розтягувального характеру. Мірою гнучкості є гранична амплітуда рухів, яка залежить від рухливості в суглобах, еластичних властивостей м'язів і зв'язок . Гнучкість - це не тільки вміння вправно володіти своїм тілом. Гарна рухливість в суглобах рятує від вивихів, розривів, інших пошкоджень суглобів.

Раніше вважалося, що сполучна тканина складається з біохімічно інертних речовин. В даний час стало очевидним, що в них протікають активні процеси життєдіяльності, вони здатні до адаптації, змінюючи свою структуру за рахунок збільшення кількості та покращення якості еластичних волокон. Гнучкість визначається здатністю м'язів поступатися протидії розтягувальній силі. «Зона еластичності» у всіх м'язів мала і приблизно однакова, а охоронні реакції на розтягнення протікають по-різному і залежать від конституційних особливостей і функціонального стану, перш за все - від стану кровотоку та інтенсивності обміну речовин у м'язах на момент виконання вправи. Ці реакції піддаються тренуванню [16].

У професійній фізичній підготовці й спорті гнучкість необхідна для виконання рухів з великою й граничною амплітудою. Недостатня рухливість у суглобах може обмежувати прояв якостей сили, швидкості реакції й швидкості рухів, витривалості, збільшуючи енерговитрати й знижуючи економічність роботи, і найчастіше призводить до серйозних травм м'язів і зв'язок. Сам термін гнучкість звичайно використається для інтегральної оцінки рухливості ланок тіла. Якщо ж оцінюється амплітуда рухів в окремих суглобах, то прийнято говорити про рухливість у них. У теорії й методиці фізичної культури гнучкість розглядається як багатофункціональна властивість опорно-рухового апарата людини, що визначає межі рухів ланок тіла [7].

Розрізняють активну і пасивну гнучкість.

Під активною гнучкістю розуміють здатність людини виконувати рухи з великою амплітудою за рахунок власних м’язових зусиль. Вона залежить не лише від ступеня рухливості в суглобах,але і від сили м’язів, що беруть участь у переміщенні відповідної ланки тіла.

Під пасивною гнучкістю розуміють здатність людини виконувати рухи з великою амплітудою за допомогою зовнішніх впливів (партнер, прилад, обтяження). Амплітуда пасивних переміщень майже завжди значно більша за амплітуду активних рухів. Різницю між ними називають резервом гнучкості. Чим більший резерв,тим легше піддається розвитку активна гнучкість [20].

Розрізняють також загальну й спеціальну гнучкість. Загальна гнучкість характеризує рухливість у всіх суглобах тіла й дозволяє виконувати різноманітні рухи з великою амплітудою. Спеціальна гнучкість - гранична рухливість в окремих суглобах, що визначає ефективність спортивної або професійно-прикладної діяльності. Розвивають гнучкість за допомогою вправ на розтягування м'язів і зв'язок [7].