1. З’ясування одержаного завдання, організація наступу.

При наступі з положення безпосереднього зіткнення з противником вся робота з організації бою проводиться на місцевості.

Одержавши бойову задачу, командир відділення з’ясовує її. При цьому він повинен зрозуміти задачу взводу, відділення, а також задачі сусідів; визначити час готовності до виконання задачі, порядок і терміни її виконання; оцінюючи обстановку, з’ясувати, де противник і що він робить, а також місця розташування його вогневих засобів; вивчити місцевість, її захисні і маскуючи властивості, вигідні підступи, загородження і перешкоди, умови спостереження і ведення вогню; визначити задачі особовому складу, після чого він повинен віддати бойовий наказ.

Призначений командир відділення з’ясовує отриману задачу і потай виводить відділення на вихідну позицію.

Після цього викладач переконується в правильності з'ясування отриманої задачі командиром відділення. По цьому питанню командир відділення повинний доповісти: де противник і що він робить; задачу взводу, свого відділення і сусідів; порядок дії відділення до початку й у ході атаки; встановлені сигнали і час готовності до наступу.

Командир відділення повинен нагадати, що у вихідному положенні для наступу відділення повинне бути в постійній готовності до відбиття можливого наступу противника. За його командою БТР(БМП) , займає вогневу позицію за своїм відділенням у складках місцевості або за природними укриттями.

Після заняття вихідного положення, командир відділення організовує спостереження за противником і ставить задачу на відбиття можливого наступу.

При необхідності командир відділення організовує роботу з дообладнування траншеї у вихідному положенні для наступу і підготовку її до оборони.

Після зайняття навчаємими вихідного положення командир відділення перевіряє, як вони сховані від вогню противника і замасковані, чи забезпечують їх позиції ведення спостереження за противником, і ведення вогню по ньому на різних відстанях. Оцінив вибір вогневих позицій (місць для стрільби) кожним з тих, хто навчається, командир відділення викликає до себе особовий склад, проводить його по позиції відділення і показує, яка позиція вибрана найбільш вдало. Для переконання наказує по черзі зайняти її і приготовитись до стрільби. В подальшому вказує на недоліки невдало вибраної позиції на іншому місці. Повторивши декілька разів тренування особового складу в виборі вогневої позиції (місця для стрільби), і впевнившись, що студенти твердо з’ясували вимоги, яким повинна відповідати вогнева позиція (місце для стрільби), та навчилися швидко і безпомилково вибирати їх, командир відділення віддає розпорядження особовому складу на посилення спостереження за противником(“Відділення, посилити спостереження”); на знищення виявлених вогневих засобів та живої силі противника в об’єкті атаки(“Кулеметнику, самостійно виявляти та знищувати живу силу та вогневі засоби лівіше ор. 2-го”) і доповідає командиру взводу про все помічене у противника, а також про результати вогню.

Далі керівник, оживляючи обстановку шляхом імітації цілей на передньому краї оборони противника, заслуховує постановку завдання спостерігачу. При цьому він вимагає, щоб постановка завдання спостерігачу проводилась у встановленій послідовності і з урахуванням конкретно сформованих умов обстановки. У даному конкретному випадку командир відділення при постановці задачі спостерігачу вказує: орієнтири, передній край оборони противника і розташування його вогневих засобів, місце для спостереження і як його доустатковувати, сектор спостереження і на що звернути особливу увагу, порядок доповіді про результати спостереження.

Після визначення завдань відділенню по діям у вихідному положенні, командир відділення віддає бойовий наказ на наступ.

У бойовому наказі командир відділення вказує:

• орієнтири;

• склад, розташування і характер дій противника, накреслення переднього краю оборони, місця розташування вогневих засобів;

• задачу взводу (об'єкт атаки і напрямок подальшого наступу);

• задачу відділення (об'єкт атаки і напрямок подальшого наступу);

• задачі сусідів, танка, за яким буде наступати відділення, його номер (розпізнавальний знак);

• задачі особовому складу: навіднику-оператору (навіднику кулемета), кулеметнику і гранатометнику й іншому особовому складу – цілі для ураження і порядок ведення вогню; механіку-водію (водію) – напрямок, порядок руху в атаку, подолання загороджень; всьому особовому складу – номер (пізнавальний знак) танка, за яким буде діяти відділення, порядок взаємодії з ним, а також порядок використання вогню артилерії й інших вогневих засобів; при атаці в пішому порядку всьому особовому складу, крім того, указуються місце кожного солдата в цепу відділення, місце і порядок спішування, порядок подолання перешкод і загороджень;

• сигнали оповіщення, управління, взаємодії і порядок дій за ними;

• час готовності до наступу і свого заступника.