Оборона країни базується на тому, що наша країна:

• не визнає війну як засіб розв’язання міжнародних проблем;

• прагне до нейтралітету й дотримання неядерних принципів ( не мати, не виробляти, не купувати, і не розміщувати ядерної зброї);

- не має територіальних претензій до жодної держави і не бачить у жодному народі образу ворога;

• ніколи першою не розпочне бойових дій проти будь-якої країни, якщо не стане сама об'єктом агресії.

Організація Оборони України включає:

- формування військової політики держави та її військової доктрини, розвиток військової науки;

- здійснення відповідних заходів на міжнародній арені для запобігання агресії;

- охорону державних кордонів;

- підготовку, розвиток, формування й забезпечення необхідної чисельності Збройних Сил, підтримання їх боєздатності, бойової та мобілізаційної готовності до оборони;

- вироблення і проведення військово-технічної політики та забезпечення Збройних Сил озброєнням, військовою технікою, продовольством, речовим майном та іншими матеріальними ресурсами у повному обсязі;

- мобілізаційну підготовку народного господарства, державних органів і систем управління до дій в умовах військового стану;

- підготовку населення і території країни до оборони.

Цей комплекс напрямків діяльності та заходів щодо забезпечення Оборони України має чіткий розподіл з повноважень державних органів і осіб. Так, формування і проведення військової політики держави, законодавче регулювання питань сфери оборони та військового будівництва здійснюється виключно Верховною Радою України.

Президент України згідно з Законом про оборону є Верховним головнокомандуючим Збройними Силами України і головою Ради національної безпеки і оборони України, вживає необхідних заходів щодо забезпечення обороноздатності України та постійної бойової готовності її Збройних Сил.

Рада національної безпеки і оборони України, головою якої є Президент - є вищим державним органом колегіального керівництва з питань оборони та безпеки України.

В особливий період і під час війни Рада оборони України бере на себе функції державної влади і управління.

Кабінет Міністрів України керує діяльністю усіх підпорядкованих йому органів та організацією по забезпеченню оборони, оснащенню Збройних Сил

озброєнням, військовою технікою, іншими матеріальними засобами; мобілізаційною підготовкою і мобілізаційним розгортанням народного господарства та переведенням його на режим роботи в умовах військового стану, видає відповідні нормативні акти.

Міністерство оборони України є органом державного управління Збройними Силами України і несе повну відповідальність за їх розвиток та підготовку до виконання завдань оборони.

Використання Збройних Сил України для виконання завдань, не пов'язаних з обороною держави, вирішується виключно Верховною Радою України, а в деяких випадках Президентом України.

У випадку війни Збройні Сили України свої завдання виконують у тісній взаємодії з Прикордонними військами України, Службою безпеки України та іншими військовими формуваннями.