1. «Йодний», що триває 1,5—2 місяці;

2. «Цезієвий» — який може тривати довгі роки.

Під час аварії чи вибуху оцінку обстановки проводять на основі розрахунків, для чого необхідно мати такі вихідні дані:

• час ядерної аварії (вибуху);

• потужність (для вибуху);

• місце та вид ядерного вибуху

• кількість радіоактивних речовин, що надійшли у навколишнє середовище;

• ізотопний склад радіоактивних речовин;

• дисперсність часток хімічних речовин;

• тривалість та інтенсивність викиду радіоактивних речовин;

• метеорологічні умови.

Методом прогнозу можна встановити напрямок і швидкість руху радіоактивної хмари, визначити розміри зон радіоактивного забруднення і найбільш імовірний їх рівень розміщення на місцевості, використовуючи таблицю 2 та примітку до неї, або (Довідник Демиденко Г.П. та ін., дод. 10).

Розглянемо ситуаційне завдання з метою проведення якісного прогнозу обстановки.

ЗАВДАННЯ №1. Визначення параметрів зон радіоактивного

Зараження місцевості.

Приклад: Стався ядерний вибух о 8.00 год. ранку 20 жовтня на південній околиці нас. пункту N, потужністю - q= 100 кт., вибух наземний (Н), метеорологічні умови: швидкість середнього вітру W=25км/год., Визначити параметри зон радіоактивного зараження.

Результатом розв’язання ситуаційної задачі має бути звіт оформлений на папері формату А-4, за змістом: вступ до роботи; мету роботи; порядок визначення за даними свого варіанту:

• параметрів зон радіоактивного зараження місцевості (див. табл. №2., або (Довідник Демиденко Г.П. та ін., дод. 10).);

• відображення цих зон схематично на папері (карті) у масштабі, (див. рис 1.);

• основних способів та засобів захисту співробітників і населення;

• напрямку евакуації людей (у разі потреби).

За кінцевими результатами прогнозування зробити висновок щодо мінімізації втрат та збитків.

Після визначення глибини і ширини усіх зон радіоактивного зараження за табл. 2., наносимо в масштабі на папері:

• точки з рівнем радіації 8 р/год. з’єднуємо блакитною лінією. Це буде зовнішня межа зони А (зони помірного зараження місцевості);

• точки з рівнем радіації 80 р/год., з’єднуємо зеленою лінією, це зовнішня межа зони Б (зони сильного зараження місцевості);

• точки з рівнем радіації 240 р/год. з’єднують коричневою лінією, Це зовнішня межа зони В (зони небезпечного зараження місцевості);

• точки з рівнем радіації 800 р/год. - чорною лінією, це зовнішня межа зони Г (зони надзвичайно небезпечного зараження місцевості).

Середнім вітром називається вітер, який за швидкістю і напрямом для всіх шарів атмосфери від поверхні землі до висоти підйому радіоактивних речовин є середнім. Напрям середнього вітру вказується (визначається) азимутом у градусах.

При точних розрахунках необхідно враховувати напрям руху всіх атмосферних потоків від поверхні Землі і до висоти підйому радіоактивних речовин.

При аваріях, на зразок Чорнобильської, коли процес викиду радіоактивних речовин триває досить довго, розрахунки, зроблені на основі середнього вітру, не дають бажаних результатів і можуть призвести до серйозних прорахунків в оцінці обстановки і це треба враховувати.