Тема 3. Металургійний комплекс

3.1. Виробництво чавуну

3.1.1 . Загальна характеристика

3.1.2 . Географія і показники

3.1.3. Основні процеси

3.1.4. Ресурсозабезпечення

3.1.5 . Характеристика впливу на екологію

3.1.6 . Альтернативні рішення

3.2. Виробництво сталі

3.2.1. Загальна характеристика

3.2.2. Головні показники. Географія галузі

3.2.3. Необхідні ресурси

3.2.4. Принципові технологічні процеси отримання сталі

3.2.5. Характер впливу на довкілля

3.2.6 . Захист довкілля від шкідливого впливу сталеплавильного виробництва

3.2.7. Основні шляхи утилізації відходів сталеплавильного виробництва

3.2.8. Зменшення шкідливих викидів

технологічним шляхом

3.3. Виробництво кольорових металів

3.3.1. Характеристика галузі

3.3.2. Цілі і завдання кольорової металургії

3.3.3. Продукти металургійного виробництва

3.3.4. Географія галузі

3.3.5. Основні технологічні процеси

3.3.6 . Вимоги до металургійного процесу і його структури

3.3.7 . Вплив кольорової металургії на екологію

3.4. Виробництво алюмінію

3.4.1. Загальна характеристика

3.4.2. Основні показники та географія

3.4.3 . Виробництво алюмінію

3.4.4. Необхідні ресурси

3.4.5. Вплив на екологію

3.4.6. Заходи боротьби зі шкідливим впливом на екологію . Альтернативні рішення

3.3. Виробництво кольорових металів

3.3.1. Характеристика галузі

Потреба в кольорових металах із року в рік зростає. Цьому сприяє не тільки невпинно зростаючий попит на них традиційних споживачів металів, але і бурхливий розвиток таких галузей науки і техніки, як радіоелектроніка, обчислювальна техніка, ракетобудування і космічна техніка, ядерна енергетика та ін. Загальне споживання всіх кольорових металів у даний час знаходиться на рівні 30-40 млн. т на рік.

Основною сировиною для одержання кольорових металів ДОСІ Є РУДИ.

Крім рудних джерел, для виробництва багатьох кольорових металів (алюмінію, міді, цинку, свинцю, благородних і ряду інших) використовують вторинну сировину. До неї відносять відходи металообробної промисловості, браковані і металеві деталі, що відслужили свій термін, різноманітний металевий брухт, побутовий утиль та інші матеріали, що містять метал. У перспективі вторинна сировина повинна стати основним джерелом одержання деяких кольорових металів, а за рахунок переробки руд буде покриватися лише дефіцит балансу між споживанням і виробництвом даного металу.

Крім руд, концентратів і вторинної сировини, у кольоровій металургії широко застосовуються інші корисні копалини, найважливішими з яких є паливо і флюси. Паливо використовують як джерело теплоти, одержуваної при його спалюванні. При виробництві кольорових металів застосовують газоподібне (природний газ), тверде (вугілля, вугільний пил, кокс) і рідке (дизельне паливо, мазут) паливо. Природне паливо в основному має органічне походження. До його складу входять вуглець, водень і сірка, що становлять гарячу масу. Крім того, паливо може містити воду і попіл (негорюча частина палива, що складається з оксидів кремнію, алюмінію, кальцію й ін.).

Основною теплотехнічною характеристикою палива є теплота його згоряння, що виражається в кілоджоулях на кілограм, кубічний метр або моль. Для порівняльної оцінки різноманітних видів палива введене поняття умовного палива з теплотою згоряння, рівною 29300 кДж/кг. Для перерахунку витрати будь-якого палива або теплоти в умовне потрібно розділити кількість теплоти його згоряння на 29300 і знайти еквівалент даного палива в одиницях умовного палива. Так, 1 мЗ природного газу з теплотою згоряння 36500 кДж/кг буде еквівалентний 36500:29300 = 1,25 кг умовного палива, а кам'яне вугілля з теплотою згоряння 25000 кДж/кг - 25000:29300 = 0,85 кг умовного палива. У ряді металургійних процесів вуглецеві матеріали одночасно з функціями палива виконують роль відновлювачів.

В останні роки в кольоровій металургії при переробці деяких сульфідних руд і концентратів почали широко використовувати теплоту згоряння самих сульфідів. Теплоти, що виділяється при окислюванні сульфідів, у багатьох випадках цілком достатньо для самостійного (без витрат сторонніх джерел теплової енергії) перебігу металургійних процесів. Такі процеси називаються автогенними.

Використання автогенних процесів у кольоровій металургії має величезне народногосподарське значення, тому що дозволяє заощадити велику кількість вуглецевого палива або електроенергії. Флюсами називають мінеральні добавки, що вводяться в шихту багатьох плавок із метою коригування складу утворених металургійних шлаків. Як флюсуючі добавки найчастіше застосовують кварцити і вапняк. У шихту деяких металургійних плавок вводять залізну руду, соду, фториди і т.п.