5. Динаміка промислової інфляції
В повну протилежність від споживчої інфляції, у виробників промислової продукції спостерігається стабільне зростання цін. Лише у травні промислова інфляція зросла по відношенню з квітнем і склала 4,4%. Так, з грудня минулого року промислові ціни зросли майже на 15%.
Наслідки: фактично цей факт в підтримку інфляції і він повинен викликати побоювання.
6. Підтримка російським урядом український уряд
Російський банк ВТБ видав українському уряду кредит на $2 млрд. Ці кошти підуть на покриття дефіциту бюджету.
Наслідки: Вчасна допомога, а тому і цінна. Мета даного кредиту - покриття дефіциту бюджету. В травні 2010 року спостерігалося невиконання доходної частини бюджету і як наслідок, зростання дефіциту. Погашення дефіциту бюджету може відбуватись як за рахунок внутрішніх, так і зовнішніх джерел. Внутрішніми джерелами виступають - емісія ОВДП (облігації внутрішньої державної позики), приватизація держмайна. Зовнішніми - цільові кредити міжнародних фінансових установ. Попит на ОВДП дуже обмежений. Попит на державні бонди сьогодні можливо підняти лише підвищенням їх доходності, що автоматично збільшить навантаження на бюджет. Ємісія звісно планується, але перший приватизаційний конкурс відбудеться в середині червня (приватизація Лугансктепловозу, стартова ціна 400 млн. грн.), решта - на серпень, вересень. Що стосується зовнішніх джерел, то тут вся надія була на МВФ. Але ця світова фінансова установа уникає прохання українського уряду. Напевно сильно налякані дефіцитами бюджетів ряду європейських країн. $11 млрд. видали уряду Тимошенко при значно гірших економічних умовах, а тепер, коли відбувається відновлення економіки - зростає ВВП, спадає інфляція, укріпляється національна валюта черговий транш в Україну не іде. Цінність допомоги ВТБ полягає ще в тому, що на літні місяці дефіцит бюджету зменшуватись не буде тому, що значно зменшаться податкові поступлення. Звісно можливо поборотись з дефіцитом за допомогою девальвації гривні, але такий варіант уряд видкидає. Крім того, Росія благосклонність України оцінила і у вартості кредиту. Якщо вірити відкритим джерелам інформації, то кредит отриманий під 6,5 % річних, в той час коли українські облігації торгуються зі значно більшою доходністю. Дійсно «не имей сто рублей, а имей сто друзей».
7. Угоди m&a, залучення інвестицій емітентами України
Horizon Capital придбала міноритарний пакет акцій багатогалузевої агропромислової корпорації "Агро-Союз» (м. Дніпропетровськ). Було оголошено про продаж неконтрольного неблокуючого міноритарного пакету акцій «Агро-Союз» Horizon Capital за $40млн. Співуправляючий партнер інвестиційної компанії Horizon Capital Наталія Яресько повідомила, що агропромислова корпорація "Агро-Союз» планує провести первинне публічне розміщення акцій (IPO). Мета залучення - завершити реструктуризацію кредитного портфеля, а також розвиток свиноводческих комплексів.
Наслідки: Дана угода підтверджує попит іноземних інвесторів на національні акгропромислові компанії. Так, і за Уореном Баффетом тепер саме час робити покупки. Боргове навантаження вкрай вимотало компанії всіх галузей. Дана угода є класичним прикладом роботи фондів прямих інвестицій. Вартість $40млн. може виявитись значно заниженою, після виходу агрокорпорації на IPO. Таким чином Horizon Capital виграє двічі: по-перше, зможе досягти бажаної капіталізації на інвестований в дану компанію капітал, маючи портфельний пакет і, по-друге, відкриває можливість завжди прибутково вийти з бізнесу, продавши свій пакет на відкритому ринку.
ФДМ продав «Деловым партнерам» 50%+1 акцію «Точприбора» (м.Мукачево, Закарпатська обл.). Цікавим є той факт, що в торгах приймали участь 3 інвестиційні компанії, а не профільні компанії. «Деловые партнеры» спеціалізуються на торгівлі цінними паперами та брокерській діяльності. Мета: диверсифікація ризиків. Реально фондова біржа дуже слаба і з метою диверсифікації ризиків інвестиційні компанії розміщають капітал не тільки в акціях, а і в виробничі компанії.
ЄБРР (Європейський банк реконструкції та розвитку) також великі інвестиції планує розмістити в українські аграрні компанії. Так, для фінансування оборотного капіталу крупного українського агрохолдингу «Мрія» банк може відкрити кредитну лінію на суму $25 млн.
Як повідомляє Інтерфакс-Україна, Сбербанк (Росія) допускає покупку «Райффайзен Банка Аваль». Так, «Дочерний банк Сбербанка России» (Київ, група Сбербанка), проводить due diligence Райфайзен Банка Аваль (Київ) в рамках вивчення можливості повного викупу банка у групи «Райффайзен». Pfeifer & Langen купує частку у Радехівському цукровому заводі. Pfeifer & Langen один з найбільших європейських виробників цукру нещодавно припинила переговори щодо купівлі Гнідавського цукрового заводу і тепер оформлює право власності на частку в Радехівському цукровому заводі.
«Нибулон» отримав від ЄБРР $50 млн. у якості кредиту. Як пише газета «Дело» №94 (1066) від 10 червня 2010 року, гроші будуть спрямовані на реалізацію інфраструктурних проектів.
Як пише «Деловая столица», №23 (473) від 07.06.2010р. 48% акцій «Запорожсталь» придбали структури російської компанії «Тройка диалог». Звісно «Тройка диалог» є інвестиційною компанією а відповідно її роль в цій операції - це роль посередника, за яким стоїть справжній покупець чи замовник. Як пише «Деловая столица» інвестиційна компанія представляє інтереси вищого керівництва своєї країни, яке хоче довести частку в українському активі до контрольного (50%+1 акція).
Висновки:
Для України наслідки боргової кризи двоякі. Негативом є те, що звузились потоки валюти в країну з відповідними вищенаведеними наслідками. І це зрозуміло: падає ділова активність, зменшується вартість європейської валюти, тощо. Але є і позитивні моменти, це те, що наші активи іноземних інвесторів ще цікавлять, особливо аграрний сектор, хоча північного сусіда, як завжди, цікавить металургія та машинобудування. Немає значення в яку галузь інвестує інвестор, головне, що довіряє свої гроші. Хоча Росія перестраховується і допомагає з погашенням дефіциту бюджету.