- •2 Теоретичні відомості
- •4 Лабораторне завдання
- •4.1 Настроїти лабораторний стенд.
- •4.2 Визначити коефіцієнт підсилення.
- •4.3 Дослідити вплив положення робочої точки на спотворення сигналу.
- •5.1 Виконання практичного завдання
- •5.2 Виконання лабораторного завдання
- •2 Теоретичні відомості
- •3 Практичне завдання
- •4 Лабораторне завдання
- •4.1 Настроїти лабораторний стенд.
- •4.2 Дослідити вплив зворотного зв’язку на коефіцієнт підсилення та спотворення сигналу.
- •4.3 Дослідити вплив зворотного зв’язку на вхідний опір
- •5.1 Виконання практичного завдання
- •5.2 Виконання лабораторного завдання
- •2 Теоретичні відомості
- •Для інвертуючого підсилювача коефіцієнт підсилення становить
- •3 Практичне завдання
- •4 Лабораторне завдання
- •4.1 Настроїти лабораторний стенд.
- •4.2 Визначити коефіцієнт підсилення інвертуючого каскаду.
- •4.3 Визначити коефіцієнт підсилення неінвертуючого каскаду.
- •4.4 Дослідити вплив напруги живлення оп на амплітуду вихідної напруги
- •4.5 Дослідити навантажувальну здатність повторювача
- •4.5.7 Зробити висновки щодо навантажу-вальної здатності повторювача.
- •5.1 Виконання практичного завдання
- •5.2 Виконання лабораторного завдання
- •Лабораторна робота № 4 Дослідження активних фільтрів
- •2. Теоретичні відомості
- •3. Лабораторне завдання
- •4. Порядок виконання роботи
- •5. Контрольні питання
4.3 Дослідити вплив зворотного зв’язку на вхідний опір
4.3.1 Вилучити ЗЗ закорочуванням резистора RЕ в емітерному колі клавішею Z.
4
Таблиця 4.2 –
Визначення вхідного
опору
Наявність
ЗЗ
Параметри
Umс,
мВ
Umвх,
мВ
Rвх, кОм
Без ЗЗ
Із ЗЗ
4.3.3 Увести зворотний зв’язок розко-рочуванням резистора RЕ в емітерному колі клавішею Z.
4.3.4 Вимірити Umвх осцилографом та відлічити Uтс у віконці і визначити вхідний опір за формулою (2). Результати занести до таблиці 4.2.
4.3.5 Зробити висновки щодо впливу від’ємного зворотного зв’язку на вхідний опір підсилювача. Дослідити вплив конденсатора СЕ на коефіцієнт підсилення, вимірюючи коефіцієнт підсилення за наявності ЗЗ без конденсатора СЕ та з ним і зробити з цього висновки. Конденсатор СЕ вмикається клавішею С.
5 Зміст звіту
5.1 Виконання практичного завдання
5.1.1 Схема дослідження підсилювача за п. 3.1.
5.1.2 Форми таблиць 4.1 та 4.2.
5.2 Виконання лабораторного завдання
5.2.1 Часова діаграма роботи за пп. 4.2.6 та 4.2.12.
5.2.2 Таблиця 4.1.
5.2.3 Висновки за п. 4.2.13 та 4.2.14.
5.2.4 Таблиця 4.2.
5.2.5 Висновки за п. 4.3.5.
Лабораторна робота № 3
Дослідження каскадів на операційних підсилювачах
Мета роботи: навчитися складати схеми каскадів на операційних підсилювачах (ОП), розраховувати коефіцієнт підсилення каскадів на ОП, підключати навантаження, визначати та забезпечувати необхідний коефіцієнт підсилення.
Обладнання: персональний комп'ютер з прикладним програмним забезпеченням – пакетом схемотехнічного моделювання Еlectronic work bench.
2 Теоретичні відомості
О пераційний підсилювач (ОП), умовне позначення якого наведено на рис. 2.1, має вихід Вих та диференційні входи інвертуючий Вх1 (–) і неінвертуючий Вх2 (+), які забезпечують підсилення відповідно з поворотом фази або без нього.
ОП є близьким до ідеального, тобто має:
– великий коефіцієнт підсилення (близько мільйона);
– великий вхідний опір;
– малий вихідний опір;
– нульову постійну вихідну напругу в робочій точці (при рівних вхідних напругах).
Для інвертуючого підсилювача коефіцієнт підсилення становить
Кі = , (1)
а для неінвертуючого
Кн = , (2)
де R1 та R2 – опори резисторів у колах відповідно інвертуючого входу та зворотного зв’язку.
У даній роботі досліджуються інвертуючий та неінвертуючий підсилювачі і повторювач на ОП.
Визначаються, установлюються і порівнюються їхні коефіцієнти підсилення.
Досліджуються співвідношення між напругою живлення та максимальною вихідною напругою. Експериментально визначаються припустимі амплітуди сигналу для неспотвореного підсилення.
На рисунках 2.2, 2.3 та 2.4 наведені схеми дослідження підсилювачів інвертуючого, неінвертуючого та повторювача.
Рисунок 2.2 – Схема дослідження інвертуючого підсилювача
Рисунок 2.3 – Схема дослідження інвертуючого підсилювача
Рисунок 2.4 – Схема дослідження повторювача