4.2 Визначити коефіцієнт підсилення.

4.2.1 У віконці (рис. 4.3) установити розмірність mV і таку амплітуду вхідної напруги, при якій досягається максимальна неспотворена вихідна напруга.

Рисунок 4.4 – Панель налаштування осцилографа

4.2.2 Забезпечити нерухомість зображення наступними діями:

– зупинити зображення клавішею Pause;

– збільшити зображення клавішею Expand на осцилографі;

– розгорнути зображення горизонтальною прокруткою (рис. 4.4).

4.2.3 Навести в масштабі часову діаграму роботи підсилювача, зберігаючи постійну складову та звертаючи увагу на фазу сигналів (зверху вхідна напруга, знизу – вихідна; розміщення епюр вхідної та вихідної напруг у різних стовпцях або на різних сторінках не дозволяється).

4.2.4 Вимірити постійну складову вихідної напруги U_0К, амплітуди вхідної U_mвх та вихідної U_mвих напруг, визначити коефіцієнт підсилення К = і занести результати вимірювань та розрахунків до рядку 1таблиці 4.1.

А

Таблиця 4.1 – Визначення коефіцієнта

підсилення

Номер вимірювання	Параметри
	Um вх, мВ	Um вих, В	К	U0К , В
1	12.5	-1.89	-0.15	6.75
2	7.36	-1.14	-0.15	3

мплітуди U_mвх та U_mвих виміряються на збільшеному екрані осцилографа (рис. 4.4) установленням маркерів 1 і 2 на різнополярні амплітуди. Подвійні амплітуди сигналів можна відлічити у правому віконці:

2 U_{m вх}= VA2 – VA1,

2 U_{m вих}= VВ2 – VВ1.

4.2.5 Зробити висновки щодо складу вихідної напруги (змінна та постійна складові) та полярності вхідної і вихідної напруг.

4.2.6 Зменшити амплітуду вхідної напруги вдвічі і результати вимірювань за методикою п. 4.2.4 занести до рядку 2 таблиці 4.1.

4.2.7 Зробити висновки щодо впливу амплітуди вхідного сигналу на коефіцієнт підсилення, постійну і змінну складові вихідної напруги.

4.3 Дослідити вплив положення робочої точки на спотворення сигналу.

4.3.1 Змінюючи в обидва боки опір R_Б1 до появи помітних спотворень (рис. 2.2,б та рис. 2.2,в), зняти та навести в масштабі часову діаграму роботи підсилювача з позначенням умов їхнього походження (R_Б1< R_Б1опт та R_Б1> R_Б1опт) (зверху вхідна напруга, знизу – вихідна; розміщення епюр вхідної та вихідної напруг у різних стовпцях або на різних сторінках не дозволяється).

4.3.2 Зробити висновки щодо впливу опору R_Б на постійну складову вихідної напруги та спотворення сигналу.

5 Зміст звіту

5.1 Виконання практичного завдання

5.1.1 Схема дослідження підсилювача за п. 3.1.

5.1.2 Очікувані діаграми роботи за п. 3.2.

5.1.3 Розрахунок напруги живлення за п. 3.3.

5.1.4 Форма таблиці 4.1.

5.2 Виконання лабораторного завдання

5.2.1 Часова діаграма роботи за п. 4.2.3.

5.2.2 Таблиця 4.1.

5.2.3 Висновки за п. 4.2.5 та 4.2.7.

5.2.4 Часова діаграма роботи за п. 4.3.1.

5.2.5 Висновки за п. 4.3.2.

Лабораторна робота № 2

Дослідження підсилювача зі зворотним зв’язком

Мета роботи: навчитися складати схеми підсилювачів зі зворотним зв’язком (ЗЗ), експериментально визначати коефіцієнт підсилення, експериментально визначати вхідний опір підсилювача.

Обладнання: персональний комп'ютер з прикладним програмним забезпеченням – пакетом схемотехнічного моделювання Еlectronic work bench.