- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Київський національний торговельно-економічний університет Кафедра філософських та соціальних наук
- •Соцільно- психологічні явища в групі
- •Систематизація методик
- •Методики діагностики міжособистісних взаємин
- •Діагностика міжособистісних взаємин на основі суб’єктивних переваг.
- •Методики непрямої оцінки міжособистісних взаємин.
- •Методики спостереження й експертної оцінки інтерпретації. Ситуаційний тест.
- •Діагностика індивідуально-особистісних властивостей, що впливають на міжособистісні взаємини.
- •Методики дослідження суб’єктивного відображення міжособистісних взаємин.
- •I. Авторитарный
- •II. Эгоистичный
- •III. Агрессивный
- •IV. Подозрительный
- •V. Подчиняемый
- •VI. Зависимый
- •VII. Дружелюбный
- •VIII. Альтруистический
Методики діагностики міжособистісних взаємин
Діагностика міжособистісних взаємин на основі суб’єктивних переваг.
Традиційна методика цієї групи - соціоме- тричний тест, запропонований Дж.Морено (1934). Його суть - суб’єктивні міжособистісні переваги (вибори) членів групи за визначеними сферами (наприклад, робота, відпочинок і т.ін.). На основі отриманих членом групи числа суб’єктивних виборів визначаються індивідуальний соціометричний статус індивіда (лідер, відкинутий, ізольований), структура міжособистісних взаємин, згуртованість групи і т.д. Тому що ця методика широко представлена у вітчизняній літературі (Ольшанський В.Б., 1981; Волков І.П., 1970; Коломийський Я.Л., 1976 та ін.), на ній докладніше зупинятися не будемо.
Метод дозволяє:
визначити структуру міжособистісних відношень;
визначити рівень авторитетності лідера, а також соціометричний статус кожного члена групи в структурі міжособистісних відношень;
визначити наявність і склад мікрогруп.
Недоліком методики суттєвих переваг є те, що свідома оцінка внаслідок соціальних установок, відношення до самого процесу дослідження чи внаслідок впливу психологічного захисту може суттєво змінюватися. Подібні недоліки мають методики ретроспекції.
Існує ряд модифікацій соціометричного тесту, зокрема аутосо- ціометричні методики, під якими розуміються такі засоби вивчення взаємин і їхнього усвідомлення, в яких обстежувані самі «вимірюють» взаємини людей один до одного і до себе (Данілін К.Є., 1981). Цікаві варіанти аутосоціометрії для дітей (Коломийський Я.Л., 1984). В аутосоціограмі обстежуваним дають лист, на якому зображені чотири концентричних кільця. їм пропонується помістити умовні позначки (або фотографії) товаришів, яким симпатизує більшість однолітків, у центральне коло; тих, кому симпатизують трішки менше ~ у друге кільце і т.д. За даними аутосоціограми всіх членів групи можна визначити соціальний статус кожного. При цьому зазначений показник більш достовірний у порівнянні зі звичайним соціоме- тричним статусом, тому що в цій процедурі обстежуваний показує своє ставлення не до частини своїх товаришів по групі, а до всіх її членів. На основі самовизначення обстежуваних методика виявляє передбачуваний, уявлюваний статус, а також показує тенденцію індивіда приписувати більшості членів групи визначений соціомет- ричний статус (соціометричну установку).
Головний недолік методик діагностики міжособистісних взаємин за допомогою суб’єктивних переваг, оцінки взаємин учасниками ін- теракцій полягає в тому, що сам принцип такого підходу зіштовхується зі схожими методологічними проблемами, як і метод інтроспекції в загальній психології. Серед інших хочеться звернути увагу на ту обставину, що свідома оцінка внаслідок соціальних установок, відношення до самого процесу дослідження чи внаслідок впливу психологічного захисту (головним чином раціоналізації і реактивних утворень) може кардинально змінитися. У цьому ж контексті з усією гостротою постає також проблема відображення емоційною відношення у свідомості людини. Тобто стає взагалі неясним, які саме психологічні реалії виявляють, скажімо, соціометричні техніки в кожному окремому випадку.
Зазначені обставини роблять зрозумілим прагнення соціальних психологів до пошуку непрямих засобів оцінки міжособистісних взаємин, що давали б можливість кількісно оцінити позитивне - негативне ставлення однієї людини до іншої.