Притча про совість

Був чудовий літній вечір, місячне сяйво освітлювало стежку, якою йшов чоловік. Замислившись, він не побачив каменя, спіткнувся об нього і впав, боляче забився. Встав, подивився на камінь і пішов собі далі.

Через деякий час на стежці з'явився інший чоловік. Посвистуючи, він ще здалеку помітив камінь. Підійшов до нього і подумав: «Це ж моя мама йтиме цією стежкою, не помітить каменя і впаде». Узяв він камінь та й відніс на узбіччя.

Та ось з'явився ще один чоловік. Він побачив камінь, що лежав віддалік, зловтішно посміхнувся і поклав його знову серед стежки. Починало світати. На доріжці з'явився четвертий чоловік. Коли він побачив камінь, то подумав, що люди можуть його не помітити і прибрав камінь зі стежки.

Стародавні греки вважали, що стежка - це наше життя. А чотири чо­ловіки - це ми, люди, такі різні, в цьому житті; перший чоловік - байдужий, другий - егоїст, третій - безсовісний і тільки четвертий - людина із совістю.

Чи згодні ви з такою оцінкою людей? Обґрунтуйте своє твердження.

(Відповіді учнів.)

Прислів'я про совість

•Ти йому - хліб, а він тобі - камінь.

•Тіло в злоті, а душа - в болоті.

•Святий та тихий, а сумління заздрісне.

•Добре ім'я - найкраще багатство. •Совість без зубів гризе.

Учитель. То що ж таке совість? Давайте за порадами В.Сухомлинського складемо Кодекс совісті п'ятикласника. Поради В.Сухомлинського

•Роби так, як має бути, не для годиться, не тому, що хтось побачить твої добрі вчинки і похвалить тебе, а за велінням власної совісті.

•Бути справжньою людиною наодинці зі своєю совістю значно важче, ніж на людях, що оцінюють твої вчинки, схвалюють добро й осуджують зло.

•Звітувати перед своєю совістю значно важче, ніж перед іншою людиною.

•Якщо ти наодинці із собою робиш погане і думаєш, що про це ніхто не знатиме, ти помиляєшся. Ховатися від людей - негідність, ховатися від самого себе - негідність, помножена на підлість і лицемірство. Будь гранично чесним наодинці з собою. \г^^

•Бажання зробити добро тільки заради того, щоб тебе похвалили, -означає, що на чистому тілі твоєї совісті з'являється плямочка.

•Совість - річ надзвичайно тонка, ніжна і примхлива. Якщо потурати її примхам і норовам, вона стає жорстокою. Треба вчитися керувати своєю совістю, тоді вона стає мудрим і благородним вартовим учинків, поведінки, всього життя.

Учитель. До всіх цих висловлювань я б хотів доповнити ще одне: не можна забувати про тих рідних нам людей, які пішли з життя, глумитися з їх могил, дозволяти, щоб вони заростали бур'янами.

А тепер проведемо маленьку гру «Слабка ланка». Прошу у вагончиках порадитись і відрядити одного представника на гру.

Запитання

І.Хто з античних філософів першим порушив проблему совісті?

(Сократ.) \

2. Що про совість сказав Аристотель? (Правдивий суд доброї людини.)

З.У якій книзі сказано, що совість - це голос Божий? (У Біблії.)

4.Як перекладається з грецької мови слово «совість»? (Калька, почут­тя, обов'язок, голос внутрішнього «я».)

Учитель. А як ви вважаєте, що означає слово «каяття» та ритуал свято­го причастя:

•коли людина кається у своїх гріхах;

•коли людина хоче позбавитися від мук душевних, бо в народі кажуть, що совість без зубів гризе;

• коли людина хоче стати кращою. (Відповіді учнів.)

Учитель. А ви хочете позбутися своїх провин?

Через день, 19 січня, свято Водохреща. Здавна існує повір'я, що в цей день вода має надзвичайну цілющу силу для тіла і душі. Вважали, що вода і вогонь є очищенням від усякого зла.

Давайте виконаємо таку цікаву роботу: на одному аркуші напишемо свої чесноти, а на іншому - вади. Чесноти прикріпимо на водохресне гільце, а всі свої негативні риси характеру вкинемо у чарівний «вадоглот».

(Учні кидають у горщик аркуші, на яких записано вади, вчитель їх спалює.)

Учитель. Ось і все! Хочеться, щоб і ваші вади щезли так легко, як перетворилися на попіл оці аркуші! А це залежить насамперед від вас.

Ми з вами проїхали етичними станціями. То прощо ж ми згадали? По­гляньте на цей кросворд.

(Учнірозв'язують кросворд.)