3.3 Розрахунок перетину кабелю або проводу на дільниці “Магістральний щит - рентгенівський апарат” ( мщ-ра)

Розрахунок перетину проводів на ділянці магістральний щит –рентгенівський апарат можна проводити по допустимій втраті напруги на даній ділянці. На практиці частіше використовують метод, який викладено нижче. Згідно ДСТУ 26140-84 робочі режими апаратів повинні бути забезпечені, якщо при номінальній напрузі й номінальній потужності рентгенівського живлючого пристрою опір живлючої мережі дорівнює або менше вказаного в ГОСТ 26140-84 "Апарати рентгенівські".

3.3.1 Перетин проводу на ділянці МЩ-РДК розраховують по формулі:

де  - удільний опір матеріалу провідника,

для меді - 0,0175 Ом * мм² /м;

L _мщ-ап - відстань від магістрального щита закладу до мережаного щитка рентгенівського апарата (по завданню до курсового проекту)

R_а - допустимий опір на ділянці МЩ- РА (Ом) (паспорта апарата).

Перетин проводів навантажених тривалий час, необхідно перевірити на нагрів по тривало-допустимому струму. У зв’язку з цим необхідно розрахувати величину струму на дільниці енергомережі, яку розраховуємо.

3.3.2 Струм, який споживається рентгенодіагностичним апаратом в режимі знімків:

де Р_д.а.пр. - номінальна потужність рентгенодіагностичного апарата в режімі просвічування, кВт (по паспорту апарата);

V_л - лінійне навантаження мережі, 220 або 380 В.

3.3.3. Перетин проводу на ділянці МЩ- флюрографічеський апарат розраховують по формулі:

де  - удільний опір матеріалу провідника,

для меді - 0,0175 Ом * мм² /м;

L _мщ-ап - відстань від магістрального щита закладу до мережаного щитка рентгенівського апарата (по завданню до курсового проекту)

R_а - допустимий опір на ділянці МЩ- РА (Ом) (паспорту апарата)

Перетин проводів навантажених тривалий час, необхідно перевірити на нагрів по тривало-допустимому струму. У зв’язку з цим необхідно розрахувати величину струму на дільниці енергомережі, яку розраховуємо.

3.3.4. Струм, який споживається рентгенодіагностичним апаратом в режимі знімків:

де Р_д.а.пр. - номінальна потужність рентгенодіагностичного апарата в режімі просвічування, кВт (по паспорту апарата);

V_л - лінійне навантаження мережі, 220 або 380 В.

Ми приймаємо провід на дільниці МШ - РДК з резиновою та поліхлорвініловою ізоляцією та шнурів з резиновою ізоляцією, з мідними жилами перерізом 95 мм².

Ми приймаємо провід на дільниці МШ - флюрографічеський апарат з резиновою та поліхлорвініловою ізоляцією та шнурів з резиновою ізоляцією, з мідними жилами перерізом 10 мм².

4 Розрахунок заземлюючого пристрою рентгенівського кабінету

Заземленням називають навмисне гальванічне зєднання металевих частин електроустановок з пристроєм, що заземлює.

Розрізняють три види заземлення:

1) захисне (виконують із метою забезпечення електробезпечності при замиканні струмоведучих частин на землю).

2) робоче (призначено для забезпечення нормальних режимів роботи апаратури).

3) блюскавкозахисне (призначено для захисту електроустаткування від перенапруг і блискавкозахисне будинків).

У більшості випадків те саме заземлення виконує декілька функцій.

Металевий провідник або група провідників, що знаходяться в безпосередньому зіткненні з землею. Провідники, що з’єднують заземлюючі частини електроустановок із заземлювачем, називають заземлюючим пристроєм.

У якості заземлювача застосовують:

• для вертикального занурення в землю – сталеві стрижні діаметром 12-16 мм, кутову сталь з товщиною стінки не менше 4 мм або сталеві некондиційні труби з товщиною стінки не менше 3,5 мм;

• для горизонтальної укладки – сталеві смуги товщиною не менше 4 мм або круглу сталь діаметром 6 мм;

• довжину вертикальних стрижнів заземлювачів рекомендують приймати 2 м ≤ L≤ 5 м, а заземлювачів з кутової сталь 2,5 м ≤ L ≤ 3 м;

• верхній кінець вертикального заземлювача доцільно зануряти на 0,5 – 0,7 м від поверхні землі.

Відповідно до Правил улаштування електроустановок розрахунок пристроїв, що заземлюють, вибирають за умовами механічної тривкості і стійкості до корозії.

1 Відповідно до Правил улаштування електроустановок встановлюють припустимий опір заземлюючого устрою - Rз. Для електроустановок напругою до 1кВ воно не повинно бути більше 4 Ом. Відповідно до Сніп, опір устрою рентген кабінету, що заземлює повинно бути не більше 10 Ом. Якщо заземлюючий устрій є загальним для установок з різними напругами, то розрахований опір устрою приймають найменше з припустимих.

2 З урахуванням території лікувально-профілактичного закладу намічають розташування заземлювачів у ряд або по контурі.

3 Визначають розрахунковий питомий опір ґрунту для горизонтальних і вертикальних електродів з урахуванням коефіцієнта, що підвищує Кп, що враховує висихання ґрунту влітку і промерзання його зимою. Дані беруть у нижче приведених таблицях 4.1 та 4.2.

Таблиця 4.1 - Середні питомі опори ґрунтів і вод n.

	Тип ґрунту	Середній питомий опір ґрунту
1	Глина	70
2	Пісок	500
3	Чорнозем	30
4	Скеля	2000
5	Суглинок	100
6	Земля садова	50
7	Супісок	300

Таблиця 4.2 - Значення коефіцієнта К_п, що підвищує, для різноманітних кліматичних зон.

	Ознаки зони	1	2	3	4
1	Середня багаторічна низька температура січня, Со	-20Со -15Со	-14Со -10Со	-10Со-0Со	0Со+5Со
2	Середня багаторічна висока температура липня, Со	+16Со+18Со	+18Со +22Со	+22Со+24Со	+24Со+26Со
3	Значення коефіцієнта: а) при застосуванні стрижневих електродів довжиною 2-3м і глибині заглиблення їхньої вершини на 0,5-0,8м	1,8-2,0	1,5-1,8	1,4-1,6	1,2-1,4

Для розрахунку знайдемо питомий опір ґрунту з врахуванням коіфиціенту кліматичних зон . З таблиці 4.1 вибираємо грунт садова земля

 = n.*Kn = 40*1.3 = 52 Oм

4 Визначаємо опір для одного вертикального електрода відповідно до розташування електрода по формулі

5 Визначаємо орієнтоване число вертикальних заземлювачів при попередньо прийнятому коефіцієнті використання К_вв, що враховує збільшення опору заземлювача внаслідок екранізування сусідніх електродів:

Значення коефіцієнта К_вв приведені в таблиці 4.3.

Таблиця 4.3 - Коефіцієнт використання К_вв вертикальних заземлювачів, без урахування впливу горизонтальних електродів зв’язку.

Відношення відстані між електродами до їх довжини	Кількість вертикальних електродів	Значення коефіцієнту використання
1	4 6 10 20 40 60	0,66-0,72 0,58-0,65 0,52-0,58 0,44-0,50 0,38-0,44 0,36-0,42
2	4 6 10 20 40 60	0,72-0,80 0,71-0,75 0,66-0,71 0,61-0,66 0,55-0,61 0,52-0,58
3	4 6 10 20 40 60	0,84-0,86 0,78-0,82 0,74-0,78 0,68-0,73 0,64-0,69 0,62-0,67

6 Визначаємо розрахунковий опір розтіканню горизонтальних електродів у залежності від його розташування і коефіцієнта використання горизонтальних електродів, значення якого знаходять у нижче приведеній таблиці 4.4.

Г оризонтальний заземлювач із смугової сталі шириною b або круглого стрижня діаметром d (d=2b),протяжного і розташованого нижче рівня землі.

Таблиця № 4.4 Коефіцієнт використання К_вг горизонтальних сполучних електродів в контурі з вертикальних електродів.

Відношення відстані між вертикальними електродами до їх довжини	Кількість вертикальних електродів в контурі
	4	6	8	10	20	30
1	0,45	0,40	0,36	0,34	0,27	0,24
2	0,55	0,48	0,43	0,40	0,32	0,30
3	0,70	0,64	0,60	0,56	0,45	0,41

7. Уточнюють необхідний опір вертикальних електродів з урахуванням провідності горизонтальних сполучених електродів

8 Визначають число вертикальних електродів з урахуванням уточненого коефіцієнта

Висновок: опір заземлюючого пристрою який складається з 16 вертикальних пристроїв та горизонтальних заземлювачів складає 1,7 Ом та відповідає нормам ДСТУ.