ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД КОМУНАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

«Харківський коледж медичного обладнання»

Курсовий проект з предмету «Рентгенівська медична апаратура»

Тема: «Проектування рентгенівського відділення районної лікарні»

	Студента групи ТЕ-21 Кофанов И Керівник курсового проекту Щербак Н.С.

Харків

2012

ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД КОМУНАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ «Харківський коледж медичного обладнання» Дисципліна «РЕНТГЕНІВСЬКА МЕДИЧНА АПАРАТУРА» Спеціальність «Експлуатація і ремонт електронної медичної техніки»

ЗАВДАННЯ

на курсовий проект студента

Кофанов Игоря Викторовича

1Тема проекту : проектування рентгенівського відділення районної лікарні

2. Строк здачі студентом закінченого проекту ________________________________________

3. Вихідні дані до проекту _______________________________________________________________________ _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

5. Перелік графічного матеріалу План рентгенівського відділення (формат А3), План освітлювальної проводки (формат А3) План енергопостачання рентгенівського відділення (формат А3)

Керівник проекту ________________________________________________________

ЗМІСТ

Вступ.

1. Вибір і планування приміщень рентген відділення.

2. Розрахунок потужності освітлювальної проводки.

3. Розрахунок потужності трансформаторної підстанції. Розрахунок силової електропроводки.

4. Розрахунок заземлюючого пристрою рентгенівського кабінету.

5. Розрахунок захисту від невикористаного рентгенівського випромінювання.

6. Техніка безпеки при монтажі рентгенівського апарата.

Висновок.

ВСТУП

Медична допомога являє собою комплекс лікувально-діагностичних, профілактичних заходів, які проводяться за визначеною технологією з метою досягнення конкретних результатів. Основним елементом системи являється ефективність медичної допомоги, яка являє собою характеристику даного об’єкта, яка відображає ступінь досягнення конкретних результатів при визначених матеріальних, часових та трудових витратах. Під конкретними результатами в залежності від оцінюваного об’єкта можуть розуміється динаміка стану пацієнтів, стан здоров’я визначеного контингенту, трудової політики, задоволення споживача, яким може бути пацієнт, медичний працівник, що назначив які-небудь дослідження, консультації та ін. Матеріальні, часові та трудові витрати відображують і ступінь застосування матеріальних і кадрових ресурсів та визначають по суті вартості надання медичної допомоги.

Ефективність медичної допомоги залежить від вибору медичних технологій та їх виконання чи якості медичної допомоги. Медичні технології являють собою сукупність та порядок різних заходів, методів діагностики, лікування, реабілітації, профілактики, необхідних для досягнення конкретних результатів.

Медичне опромінення, тобто опромінення пацієнтів у результаті медичного обстеження чи лікування, являє собою один з головних антропогенних факторів опромінення населення.

Сучасне рентгенологічне відділення оснащено складним фізико-технічним обладнанням, має розвинуту організаційну структуру та поєднує в собі особливості лікарської праці з працею інженерною.

У поняття «загальна організація» сучасного рентгенологічного відділення входять:

- високий рівень капіталовкладень на будівництво й оснащення, при цьому спостерігається тенденція до постійного подорожчання обладнання;

- необхідність раціонального використання обладнання з метою зниження собівартості проведення рентгенологічного дослідження і підвищення пропускної здатності відділення;

- необхідність ритмічного забезпечення витратними матеріалами;

- потреба в обміркованій організації потоків і транспортування хворих із різних відділень лікувального закладу;

- необхідність організації обміну інформацією вирішення питань зв’язку й упорядковування потоків документів;

- наукова організація праці персоналу.

Лікарня (клініка, госпіталь) - медична установа, проводить повний комплекс лікування хворих і спостереження за ними в стаціонарних умовах. У лікарнях пацієнтам надаються всі види послуг, зокрема хірургічне втручання або процедури з використанням найсучаснішого устаткування. Окрім цього, в завдання клінік входить ізоляція пацієнтів з інфекційними захворюваннями.

Основними задачами рентгенологічного відділення є:

• надання кваліфікованої рентгенодіагностичної допомоги ( в тому числі й використання флюорографії у діагностичних цілях);

• проведення профілактичних флюорографічних досліджень населення у відповідності з діючою інструкцією при наявності необхідної апаратури;

• упровадження комплексних методів рентгенологічного дослідження з участю в необхідних випадках лікарів інших спеціальностей;

• підвищення кваліфікації персоналу рентгенодіагностичного відділення (кабінету);

• участь в проведенні клінічно-рентгенологічних конференцій;

• виявлення і аналіз причин розходження рентгенологічних висновків з клінічними і патологоанатомічними діагнозами.

1 Приміщення рентгенівського відділення

Рентгенівський кабінет - це комплекс приміщень, в яких розташовується рентген - апарат, допоміжне обладнання для рентген дослідження, фотохімічної обробки плівки і описання рентгенограм.

1.1 Рентгенівські кабінети доцільно розміщувати централізовано в складі рентгенологічного відділення суміжно із стаціонаром та поліклінікою. Окремо розміщують рентгенівські кабінети інфекційних, туберкульозних та акушерських відділень лікарень та, за необхідності, - флюорографічні кабінети приймальних та поліклінічних відділень.

1.1 Рентгенологічне відділення, що обслуговує тільки стаціонар чи тільки поліклініку, має розміщуватися в торцевих частинах будинку. Відділення не може бути прохідним.

1.2 Склад та площі приміщень рентгенологічних відділень наведені у таблиці 1. При цьому слід враховувати характер і особливості рентгенологічних досліджень, що в них проводяться. Забороняється розміщення флюорографа в одній процедурній з рентгенодіагностичним комплексом (далі - РДК) або двох флюорографів разом.

Таблица 1 - Склад та площі приміщень рентгенологічного відділення

Найменування приміщення	Площа (не менше), м2
Кабінети рентгенодіагностик для загальних досліджень:
а) процедурна з поворотним столом-штативом і стійкою знімків, телеуправляемым штативом	34
б) процедурна з поворотним столом-штативом, столом, стійкою і штативом знімків	45
в) то ж з підсилювачем рентгенівського зображення	48
г) процедурна із столом знімків, штативом знімків і стійкою знімків	34
д) процедурна з поворотним столом-штативом з дистанційним управлінням	24
е) процедурна із столом знімків з приставкою для томографії, штативом знімків і універсальною стійкою-штативом	24
ж) процедурна із столом знімків з приставкою для томографії, штативом знімків, стійкою для знімків і з рентгенокімографом або рентгенополиграфом	24
з) процедурна з універсальною стійкою-штативом і столом-каталкою	12
и) кімната управления1)	10
к) кабінет врача2)	10
л) кабіна для приготування барії	4
м) убиральня для пацієнтів (тільки у кабінетах для дослідження шлунково-кишкового тракту)	3
н) фотолабораторія при одному кабінеті	10
п) то ж при двох кабінетах	12
р) ксеролаборатория	10
Рентгенофлюрографічеський кабінет:
а) процедурна	20
б) роздягальна (у кабінеті для масових обстежень) з розділенням по підлозі	15
в) ожидальная (у кабінеті для масових обстежень)	15
г) фотолабораторія	6

Площа процедурної може бути скорегована відповідно до проекту, погодженого в установленому порядку, з урахуванням таких вимог:

- відстань від робочого місця персоналу за малою захисною ширмою до стін приміщення – не менше 1,5 м;

- відстань від робочого місця персоналу за великою захисною ширмою до стін приміщення – не менше 0,6 м;

- відстань від поворотного столу-штатива (далі - ПСШ) чи від столу для знімків до стін приміщення – не менше 1,5 м;

- відстань від стійки для знімків до найближчої стіни – не менше 0,1 м;

- відстань від рентген-променевої трубки до оглядового вікна – не менше 2 м (для маммографічних і дентальних апаратів – не менше 1 м);

- ширина технологічного проходу для персоналу між штативами й стінами – не менше 0,8 м;

- зона розміщення каталки для пацієнта – не менше 1,5 2 м;

- додаткова площа при ввезення каталки в процедурну – 6 м².

Площа процедурних рентгенівських кабінетів може бути змінена залежно від складу і габаритних розмірів обладнання.

При організації рентгеновідділення, що складається з кількох рентгенкабінетів, фотолабораторію слід передбачати єдиною на все відділення. Її площа дорівнює 10 м² плюс 2 м² на кожний додатковий рентген - апарат.

Для обслуговування амбулаторних хворих слід передбачати кабіни для роздягання при процедурних.

Фотолабораторія може складатися з одного приміщення – "темної кімнати". При оснащенні лабораторії проявним автоматом і великому обсязі робіт доцільно передбачати додаткову "світлу" кімнату для сортування та маркування сухих знімків.

Мінімальна площа фотолабораторії ("темної кімнати") для малоформатних знімків – 6 м², для великоформатних – 10 м². Мінімальна ширина проходу для персоналу між елементами устаткування в “темній кімнаті” – 1,0 м. Ширина дверей – 0,9 - 1,0 м.

У приміщеннях рентгенологічного відділення (кабінету) необхідно забезпечити комфортні умови для пацієнта й персоналу: температура повітря має бути в межах 18 –20С.

У рентгенівських кабінетах, що будуються, вентиляція має бути автономною. Приплив повинен здійснюватися у верхню зону, витяжка: з верхньої зони – 40%, з нижньої – 60 %. У діючих кабінетах допускається наявність неавтономної загальнообмінної припливно-витяжної вентиляції, за винятком відділень комп'ютерної томографії і рентгенологічних відділень інфекційних лікарень.

Періодичність випробувань кратності повітрообміну встановлюється у відповідності до технічної документації на вентиляційну систему.

Кабінет для рентгенодіагностики (діагностичний кабінет) складається з:

1) процедурної - приміщення, де розташовується рентген апарат для обстеження хворого;

2) кімнати управління (пультової), звідки управляють апаратом та стежать за хворим;

3) фотолабораторії, складеної з одної (темної) або двох (темної та світлої) кімнат для обробки рентгенограм;

4) чекальної, яка при довжині коридору більше двох метрів може бути розташована у ньому;

5) роздягальних кабін або роздягальних кімнат у випадку флюорографічного кабінету;

6) кабіни з кушеткою і примикаючим санвузлом, необхідним для обстеження шлункового тракту;

7) комори або господарчої кімнати для інвентарю;

8) кабінету лікаря (рентгенолога).

Планування приміщень рентгенівських відділення та вимоги до приміщень

Процедурна і пультова рентгенодіагностичного кабінету - приміщення суміжні. Фотолабораторія є окремою кімнатою і розташовується суміжно з процедурною та кімнатою управління. Якщо є кілька діагностичних кабінетів, то бажано робити одну загальну, гарно обладнану й автоматизовану фотолабораторію. Її можна розташувати, або суміжно між двома кабінетами, або на іншій стороні кабінету або коридору так, щоб відстань від кабінету, в якому робляться знімки, до фотолабораторії була мінімальна.

З очікувального приміщення повинен бути видний гарно вхід у процедурну.

Вхід у терапевтичну процедурну з очікувальні через пультову забороняється. В пультовій необхідно передбачити місце для роздягання хворого (звичайно за ширмою).

Кабіна з кушеткою і санвузлом має тільки одні двері і тільки діагностичну процедуру.

При кількох рентгенодіагностичних кабінетах рентген відділення може мати одну централізовану фотолабораторію, яка складається з двох кімнат, темної - для хімічної обробки плівки й зарядки касет і світлої - для сушки і огляду рентгенограм.

У стіні між процедурною і пультовою повинно бути вікно для спостереження. Смотрове вікно повинно розташовуватися в стороні від направлення робочого пучку випромінювання. Крізь смотрове вікно повинно бути видно весь апарат і робоче місце лікаря-рентгенолога.

Приміщення рентгенівського кабінету повинні мати природне і дві системи штучного освітлення: загальне і робоче (адаптаційне, неактичне). Якщо є дві електричні мережі будинку - робоче освітлення повинне живитися енергією від тієї ж мережі що і рентгенівський апарат. Забороняється в процедурній і фотолабораторії зафарбовувати і заклеювати вікна наглухо. Рекомендується шторне затемнення.

Рентген-кабінети повинні мати самостійну мережу живлення, яка йде від вводу магістрального щита. Мережа живлення рентгенівського кабінету повинна передбачати загальне захисне заземлення відповідно "Інструкції по захисному заземленню електромедичної апаратури у закладах міністерства охорони здоров`я СРСР", М., 1973, 12 січня.

У приміщеннях рентген кабінету повинна бути передбачена відкрита прокладка низьковольтних та високовольтних кабелів і дроту, об`єднуючих частин рентген апарату.

Розташування обладнання та вимоги до розташування

Д і а г н о с т и ч н и й к а б і н е т.

В основному робочому приміщенні - процедурній кімнаті - повинен розміщатися тільки один апарат. Для послаблення шкідливої дії рентген променів штативи за рентген трубками розташовують так, щоб :

а) робочий пучок променів був при просвічуванні спрямований бажано в сторону капітальної стіни;

б) трубка була розташована більше 2 м від тієї стіни, на яку спрямований робочий пучок променів.

Для зменшення товщини штучно влаштованих захисних покриття стін і дверей рекомендується від двинути штативи від внутрішніх стін. Це, однак, не повинно погіршувати вільного переміщення хворих і персоналу в кабінеті.

Двері з коридору в процедурну, а також штативи й інвентар повинні бути розташовані так, щоб шлях хворого, спрямований до кушетки, столу лікаря, універсальному штативу, був як можна коротше. При цьому , рейки штативів, шланги або кабелі електричних дротів не повинні заважати проходу хворого. Необхідно враховувати конструкцію апарата при розгляданні шляху хворого до робочого місця.

Стіл для занотовування краще всього розташовувати за робочим місцем лікаря у екранознімочного устрою універсального штатива, або біля найближчої стіни кімнати.

На шляху хворого в кабіну із кушеткою не повинно зустрічатися ніяких перешкод.

Генераторний устрій розташовують біля стіни так, щоб з трьох сторін була відстань не менше 0,6 м.

У процедурних кімнатах лікарень необхідно передбачати місця для роздягання хворого(стілець, вішалка).

Стіл для знімків і пересувний біля нього штатив для знімків повинен бути розташований так, щоб підхід на каталці або носилках був зручним, щоб хворого було зручно перекладати на стіл. Штатив розташовують вздовж стіни кімнати, а його спрямовуючі рейки повинні бути відсунуті від стіни, щоб штанга, до якої прикріплений кожух із трубкою, не впирався в стіну.

Універсальний штатив розташовують так, щоб у горизонтальному стані його опорної стінки з усіх боків не менше 0,5 м (рекомендується на кресленні пунктирною лінією відзначити горизонтальний стан опорної стінки).

В процедурній бажано передбачити полицю, стіл або шафу для допоміжних речей, які потрібні під час праці (тубуси, фільтри й т.п.).

Пульт управління розташовується, як правило, поза захисною стінкою у спецкімнаті (пультовій) так, щоб лаборант, який знаходиться біля пульту, міг перед усім бачити хворого при знімках на універсальному штативі.

Мережний рубильник або мережний щит (мережна шафа) повинен бути не більше одного метра від пульта управління і повинен розташовуватися так щоб до нього можна легко було дістатися рукою від пульта управління.

В пультовій бажано мати стіл для рентген лаборанта (з негатоскопом) й шафу для збереження документації, запчастин і т.п.

У світлій кімнаті фотолабораторії розташовується стіл з негатоскопом для описання рентгенограм, сушильну шафу. В темній кімнаті фотолабораторії знаходяться баки для обробки рентгенограм, стіл (сухий) для перезарядження касет, шафа для зберігання реактивів.