4.Тарифна система зарплати

Основою організації оплати праці є тарифна система оплати праці, яка включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники).

Основними елементами тарифної системи є:

• тарифно-кваліфікаційні довідники, за допомогою яких визначають розряд роботи і розряд робітника;

• тарифна сітка, що включає перелік тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів і тарифних ставок;

• тарифний розряд, що визначає ступінь складності роботи та у залежності від цього встановлює норму оплати праці робітника;

• тарифний коефіцієнт, що показує, у скільки разів тарифна ставка даного розряду більше тарифної ставки 1-го розряду;

• тарифна ставка, що визначає норму оплати праці робітника кожного розряду за одиницю часу.

Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від їх кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати.

Формування тарифної сітки (схеми посадових окладів) провадиться на основі тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

Віднесення виконуваних робіт до певних тарифних розрядів і присвоєння кваліфікаційних розрядів робітникам провадиться власником або уповноваженим ним органом згідно з тарифно-кваліфікаційним довідником за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником).

Кваліфікаційні розряди підвищуються насамперед робітникам, які успішно виконують встановлені норми праці і сумлінно ставляться до своїх трудових обов'язків. Право на підвищення розряду мають робітники, які успішно виконують роботи більш високого розряду не менш як три місяці і склали кваліфікаційний екзамен. За грубе порушення технологічної дисципліни та інші серйозні порушення, які спричинили погіршення якості продукції, робітникові може бути знижено кваліфікацію на один розряд. Поновлення розряду провадиться в загальному порядку, але не раніше ніж через три місяці після його зниження.

Посадові оклади службовцям установлює власник або уповноважений ним орган відповідно до посади і кваліфікації працівника. За результатами атестації власник або уповноважений ним орган має право змінювати посадові оклади службовцям у межах затверджених у встановленому порядку мінімальних і максимальних розмірів окладів на відповідній посаді.

Організація оплати праці безпосередньо на підприємстві складається з наступних елементів:

1. Формування фонду оплати праці, що являє собою джерело коштів, призначених для виплат заробітної плати і виплат соціального характеру;

2. Нормування праці, що дає можливість враховувати якість праці й індивідуальний внесок працівника в загальні результати діяльності підприємства;

3. Установлення тарифної системи, що дозволяє порівнювати різноманітні конкретні види праці з урахуванням їх складності й умов виконання.

4. Визначення форм і систем заробітної плати, що встановлюють зв'язок між величиною заробітку, кількістю і якістю праці. Визначають порядок її нарахування в залежності від організаційних умов виробництва і результатів праці.

5. На більшості підприємств діє дві форми оплати праці — погодинна і відрядна.

Погодинна форма оплати праці (ПФОП) - заробітна плата працівникам нараховується по встановленій тарифній ставці чи окладу за фактично відпрацьований час.

Вона є переважною формою у світовій практиці, тому що дозволяє збільшувати інтенсивність праці без збільшення його оплати. На погодинній оплаті знаходиться 60% робітників Великобританії і Німеччини, 70% робітників США і Франції.

Погодинна форма оплати праці застосовується на підприємствах з регламентованим технологічним режимом, де робітник не може безпосередньо впливати на збільшення випуску продукції.

Застосування ПФОП є найбільш доцільним у наступних умовах:

• для ділянок, де якість продукції є найважливішим показником нормальної роботи;

• на ділянках, де нормування й облік праці вимагають великих витрат і є економічно недоцільними, чи там де праця не може бути точно пронормована.

Застосовується дві системи заробітної плати (Зп) при ПФОП:

1) Проста погодинна система. Заробітна плата визначається за формулою:

Зп = Зтар = Сг * Тфакт,

де Сг — годинна тарифна ставка працівника відповідного розряду, грн./год;

Тфакт — фактично відпрацьований час, год.

2) Погодинно-преміальна. Заробітна плата визначається за формулою:

Зппр = Зтар + Д, Д = (Зтар * %доплат) / 100, грн

де Зтар – сума зарплати, нарахованої за прямою погодинною системою,грн

Д - сума преміальних доплат до тарифної ставки за виконання встановлених показників і умов преміювання, грн. ;

Відрядна форма оплати праці (ВФОП) - заробітна плата встановлюється працівникам по заздалегідь установлених розцінках за кожну одиницю виконаної роботи чи випущеної продукції. Ця форма сприяє виконанню об'ємних показників, тому що вона використовує міру інтенсивності праці — норму:

• норму часу — час, необхідний для створення одиниці чи партії виробів;

• або норму виробітку — обсяг продукції, що повинний бути випущений за конкретний час.

ВФОП доцільно застосовувати в наступних умовах:

• при наявності кількісних показників роботи, що безпосередньо залежать від даного працівника;

• при можливості збільшити виробіток чи обсяг виконаних робіт;

• при необхідності стимулювати об'ємні показники даної ділянки;

• при наявності можливості точного обліку виконуваної роботи, застосуванні технічно обґрунтованих норм праці.

ВФОП підрозділяється на системи по способах:

• визначення відрядної розцінки (пряма, непряма, акордна, прогресивна, підрядна);

• розрахунків із працівниками (індивідуальна чи колективна);

• матеріального заохочення (із преміальними виплатами чи без них).

Застосовується такі системи заробітної плати при ВФОП:

1) Пряма індивідуальна відрядна система заробітної плати. Заробітна плата робітника розраховується за формулою: n

Зпів = Зтарвід = ∑ Р_і * Q_і ,грн.

і

де Рі — розцінка на i-й вид продукції чи роботи, грн. Розцінка може бути визначена як Рі_відр = Сг * Нчасу , (Нчасу - норма часу на виконання роботи чи виготовлення продукції, год/шт.), або Рі_відр = Сг / Нвир (Нвир — норма виробітку за 1 годину, шт/год);

Q_i — кількість випущеної продукції чи виконаної роботи, нат.одиниць.

2) Пряма колективна відрядна система заробітної плати. Величина заробітку визначається аналогічно через колективні розцінки і загальний обсяг продукції.

3) Відрядно-преміальна система. Крім заробітної плати виплачується премія за перевиконання встановлених показників.

Загальний заробіток визначається за формулою:

З відр _прем= Зтарвід + Д_відр ; Д_відр = Зтарвід * (( П₁ + П_{2 *} П_пп)) / 100

де Д_відр – сума преміальних доплат , грн

П₁, П₂ — розмір доплат за виконання плану та розмір доплат за кожен % перевиконання плану відповідно, %;

П_пп - % перевиконання плану, П_пп = (Qф –Qпл) /Q пл,

де Qф ,Qпл – фактичний та плановий обсяг випуску продукції за місяць, нат.од.

Преміювання здійснюється за 2-3 якісними показниками.

4) Непряма відрядна система заробітної плати застосовується для допоміжних робітників (що обслуговують основних робітників), чия праця оказує суттєвий вплив на працю основних робітників: Сгі

З відр _нп = ∑ ----------- * Q_і ,грн.