
- •1. Мета та завдання дисципліни, її місце в навчальному процесі
- •1.1 Мета викладення дисципліни
- •1.2 Завдання вивчення дисципліни
- •1.3 Перелік дисциплін, знання яких необхідно студенту для вивчення курсу
- •2. Зміст дисципліни
- •3.1. Мутагенність навколишнього середовища
- •Система екогенетичного моніторингу
- •Система екологічного моніторингу
- •Джерела та типи забруднень довкілля
- •Типи збурення екосистеми
- •Загальний поділ джерел забруднень
- •Фактори техногенного забруднення
- •Джерела забруднення
- •Нормування забруднень
- •Система знешкодження та утилізації відходів
- •Комплексні заходи утилізації відходів
- •5.1.2. Порядок визначення методів для знешкодження та утилізації відходів
- •Промислові та побутові відходи міст та агропромислового комплексу
- •Тверді відходи
- •Рідкі відходи
- •Основні напрямки знищення відходів міст
- •Біологічні методи промислової мікробіології в екобіотехнології
- •Біологічні методи очищення та контролю стоків
- •Загальні умови здійснення біологічного очищення
- •Біопроцеси та типи біоочищувачів забруднення
- •Біотестування хімічних речовин (забруднювачів)
- •Біоіндикація забруднень
- •Селекція штамів - деструкторів забруднювачів
- •Фототрофи в системі моніторингу забруднення водойм
- •Початкові стоки
- •Вплив забруднень води на екосистему
- •Показники забруднення води
- •Групи стічних вод залежно від складу домішок.
- •Побутові стічні води
- •Гранично допустиме скидання та ступінь очищення стічних вод
- •Ступінь забруднення побутових стічних вод
- •Хімічний склад домішок стічних вод
- •Виробничі стічні води
- •Ступінь забруднення промислових стічних вод
- •Категорії промислових відходів стічних вод
- •Комплекс промислових очисних споруд та водовідвідних систем
- •Типи комплексів очисних споруд
- •Групи споруд комплексу очищення
- •Етапи очищення стічних вод
- •Типи очищення стічних вод
- •Механічне очищення
- •Фізичне очищення
- •Хімічні і фізико-хімічні методи очищення
- •Реагентний метод
- •Флотація
- •Типи коагулянтів та флокулянтів
- •Самоочищення водойм
- •Випуск стічних вод у водойми
- •Нормативні показники водойми після спуску стічних вод.
- •3. Процеси біоочищеня стоків
- •3.1. Багатостадійність біологічного очищення
- •3.2. Процес та біосистеми біоочищеня стоків
- •3.2.1. Типи процесів біоочищеня стоків
- •3.2.2. Типи біологічних систем очищення стоків
- •3.2.3. Осади біоочисних систем
- •3.3. Характеристика високотехнологічних схем біоочищення стоків
- •4. Аеробні процеси очищення стічних вод
- •4.1. Грунтові методи біоочищення
- •4.1.1. Поля зрошування та поля фільтрації
- •4.1.2.Біоінженерні споруди типу біоплато
- •4.1.3. Біологічні ставки.
- •4.1.3.1. Типи біоставків
- •4.1.3.2. Схеми очищення в біоставах
- •Жс ( сульфат
- •Злив мул вода
- •4.1.3.3. Механізм очищення стічних вод у біоставках
- •4.1.3.4. Біоочищення ставків водяними рослинами
- •4.2. Система краплинного фільтрування
- •4.2.1. Процес очищення стічних вод біофільтруванням
- •4.2.3. Біологічний склад біоплівки
- •4.3. Система активного мулу
- •4.3.1. Процес біоочищення стічних вод активним мулом
- •4.3.2. Принципи аеробного очищення стічних вод в аеротенку
- •4.3.3. Групи бактерійної компоненти активного мулу аеротенків
- •4.3.4. Аеробне біоочищення в аеротенках
- •4.3.5. Аераційні системи очищення
- •4.3.6. Аеробне очищення в окситенках
- •4.3.7. Аеробне очищення в шахтних біореакторах
- •4.4. Типова технологічна схема очищення води в аеротенках
- •4.5. Схема поверхневої аерації
- •4.5.1. Основні характеристики проекту
- •4.5.2. Комп’ютерна модель технологічного процесу біохімічної очистки стічних вод
- •4.5.3. Модифікація конфігурації ліній аерації.
- •7.10 Застосування методу рекомбінантних днк у біодеградації
- •7.11 Мікробні пестициди
- •7.11.1 Бактерійні препарати з пестицидними властивостями.
- •7.11.2 Перспективи Bacillus thuringiensis.
- •7.11.3 Грибні препарати з пестицидними властивостями
- •7.11.4 Дія грибних біопрепаратів
- •7.11.5 Перспектива грибкових пестицидів
- •7.11.6. Вірусні препарати з пестицидними властивостями
- •7.12 Біогебіциди
- •7.13 Біодобрива
- •7.14 Культура рослинних клітин і тканин
- •7.15 Техніка злиття протопластів з утворенням гаплоїдних рослини
Система екологічного моніторингу
Система екологічного моніторингу (за територіальним принципом) поділяється на:
глобальний ( у межах материків);
національний
регіональний (на великій ділянці території, узбережжя);
локальний(територія міста, водного об’єкту, промислового підприємства);
точковий (визначення джерела забруднення).
На реалізацію комплексу заходів з охрони довкілля в розвинених країнах виділяються асигнування близько 2-4 % національного доходу. Зокрема в США, відносні затрати складають: охорона атмосфери - 35,2 % , охорона водойм - 48,0%, знищення твердих відходів - 15,0%, зниження шуму -0,7%, інше- 1,1%.
Державна система моніторингу України базується на мережі пунктів режимних спостережень:
спостереження за рівнем забруднення атмосферного повітря проводяться більше ніж у 150 містах України, у більшості з яких заміряються концентрації від 5 до 25 інгредієнтів (О3, Sox, Nox, CO, оптична густина аерозолю, хімічний склад осадів, атмосферно-електричні характеристики та інше);
ступінь забруднення ґрунтів оцінюється за результатами більше як 30000 визначень;
забруднення поверхневих вод суші контролюється більше як по 700 водостоках та водоймах. Гідробіологічними спостереженнями охоплені біля 150 водних об`єктів.
В Україні створена Держкомісія з випробувань та реєстрації засобів для рослин при Міністерстві сільського господарства та продовольства.
В 1991р., в Україні прийнято ті переглянуто в 1995 та 1997 р.р. офіційний “ПЕРЕЛІК речовин, продуктів, виробничих процесів, побутових та природних факторів, канцерогенних для людини ” та розпочато експертизу і паспортизацію підприємств і створення реєстрів працівників канцерогенних виробництв.
Вирішення проблем довкілля у зв’язку з забрудненням навколишнього середовища потребує розробки та впровадження системи екологічного моніторингу, завданням якого є організація системних спостережень за змінами біосфери, оцінка змін довкілля, прогноз та визначення тенденцій змін біосфери.
Екологічний моніторинг канцерогенів включає спостережний контроль за їх вмістом в довкіллі, оцінку впливу та прогноз дії на екосистему для подальшої охорони навколишнього середовища та охорони здоров’я людини.
Моніторинг середовища в сучасних умовах, зокрема на наявність канцерогенів, передбачає фізико-хімічний аналіз вмісту найчастіше хімічних канцерогенів (поліциклічних вуглеводнів, нітрозосполук та їх попередників, деяких мікроелементів).
Лекція 4. Джерела та типи забруднення довкілля.
Нормування забруднень
Джерела та типи забруднень довкілля
У сучасних умовах майже усі елементами таблиці Мендєлєєва розглядаються як забруднювачі навколишнього середовища природного походження та внаслідок діяльності людини.
Типи збурення екосистеми
Типи збурення екосистеми забруднювачами, ксенобіотиками, токсикантами, хімікатами, домішками класифікуються :
біогенні та антропогенні – за походженням;
локальні, регіональні, глобальні – за місцем забруднення;
природні, промислові, побутові – за природою джерел забруднення;
механічні, хімічні (органічні неорганічні речовини токсичні та нетоксичні), бактеріальні, біологічні, радіоактивні, теплові – за механізмом дії;
тверді, рідкі, газоподібні - за консистецією;
первинні (що поступають безпосередньо в атмосферу), вторинні (що є результатом перетворення останніх) – за часом виникнення.