
- •1. Мета та завдання дисципліни, її місце в навчальному процесі
- •1.1 Мета викладення дисципліни
- •1.2 Завдання вивчення дисципліни
- •1.3 Перелік дисциплін, знання яких необхідно студенту для вивчення курсу
- •2. Зміст дисципліни
- •3.1. Мутагенність навколишнього середовища
- •Система екогенетичного моніторингу
- •Система екологічного моніторингу
- •Джерела та типи забруднень довкілля
- •Типи збурення екосистеми
- •Загальний поділ джерел забруднень
- •Фактори техногенного забруднення
- •Джерела забруднення
- •Нормування забруднень
- •Система знешкодження та утилізації відходів
- •Комплексні заходи утилізації відходів
- •5.1.2. Порядок визначення методів для знешкодження та утилізації відходів
- •Промислові та побутові відходи міст та агропромислового комплексу
- •Тверді відходи
- •Рідкі відходи
- •Основні напрямки знищення відходів міст
- •Біологічні методи промислової мікробіології в екобіотехнології
- •Біологічні методи очищення та контролю стоків
- •Загальні умови здійснення біологічного очищення
- •Біопроцеси та типи біоочищувачів забруднення
- •Біотестування хімічних речовин (забруднювачів)
- •Біоіндикація забруднень
- •Селекція штамів - деструкторів забруднювачів
- •Фототрофи в системі моніторингу забруднення водойм
- •Початкові стоки
- •Вплив забруднень води на екосистему
- •Показники забруднення води
- •Групи стічних вод залежно від складу домішок.
- •Побутові стічні води
- •Гранично допустиме скидання та ступінь очищення стічних вод
- •Ступінь забруднення побутових стічних вод
- •Хімічний склад домішок стічних вод
- •Виробничі стічні води
- •Ступінь забруднення промислових стічних вод
- •Категорії промислових відходів стічних вод
- •Комплекс промислових очисних споруд та водовідвідних систем
- •Типи комплексів очисних споруд
- •Групи споруд комплексу очищення
- •Етапи очищення стічних вод
- •Типи очищення стічних вод
- •Механічне очищення
- •Фізичне очищення
- •Хімічні і фізико-хімічні методи очищення
- •Реагентний метод
- •Флотація
- •Типи коагулянтів та флокулянтів
- •Самоочищення водойм
- •Випуск стічних вод у водойми
- •Нормативні показники водойми після спуску стічних вод.
- •3. Процеси біоочищеня стоків
- •3.1. Багатостадійність біологічного очищення
- •3.2. Процес та біосистеми біоочищеня стоків
- •3.2.1. Типи процесів біоочищеня стоків
- •3.2.2. Типи біологічних систем очищення стоків
- •3.2.3. Осади біоочисних систем
- •3.3. Характеристика високотехнологічних схем біоочищення стоків
- •4. Аеробні процеси очищення стічних вод
- •4.1. Грунтові методи біоочищення
- •4.1.1. Поля зрошування та поля фільтрації
- •4.1.2.Біоінженерні споруди типу біоплато
- •4.1.3. Біологічні ставки.
- •4.1.3.1. Типи біоставків
- •4.1.3.2. Схеми очищення в біоставах
- •Жс ( сульфат
- •Злив мул вода
- •4.1.3.3. Механізм очищення стічних вод у біоставках
- •4.1.3.4. Біоочищення ставків водяними рослинами
- •4.2. Система краплинного фільтрування
- •4.2.1. Процес очищення стічних вод біофільтруванням
- •4.2.3. Біологічний склад біоплівки
- •4.3. Система активного мулу
- •4.3.1. Процес біоочищення стічних вод активним мулом
- •4.3.2. Принципи аеробного очищення стічних вод в аеротенку
- •4.3.3. Групи бактерійної компоненти активного мулу аеротенків
- •4.3.4. Аеробне біоочищення в аеротенках
- •4.3.5. Аераційні системи очищення
- •4.3.6. Аеробне очищення в окситенках
- •4.3.7. Аеробне очищення в шахтних біореакторах
- •4.4. Типова технологічна схема очищення води в аеротенках
- •4.5. Схема поверхневої аерації
- •4.5.1. Основні характеристики проекту
- •4.5.2. Комп’ютерна модель технологічного процесу біохімічної очистки стічних вод
- •4.5.3. Модифікація конфігурації ліній аерації.
- •7.10 Застосування методу рекомбінантних днк у біодеградації
- •7.11 Мікробні пестициди
- •7.11.1 Бактерійні препарати з пестицидними властивостями.
- •7.11.2 Перспективи Bacillus thuringiensis.
- •7.11.3 Грибні препарати з пестицидними властивостями
- •7.11.4 Дія грибних біопрепаратів
- •7.11.5 Перспектива грибкових пестицидів
- •7.11.6. Вірусні препарати з пестицидними властивостями
- •7.12 Біогебіциди
- •7.13 Біодобрива
- •7.14 Культура рослинних клітин і тканин
- •7.15 Техніка злиття протопластів з утворенням гаплоїдних рослини
4.3. Система активного мулу
Достатнього поширення набув метод вторинного очищення стоків - система активного мулу, що застосовується з 1914 року. Для його реалізації створюється система неглибоких біологічних ставків, в котрих йде змішування стічних вод з мулом, що утворився при попередньому окисленні стічних вод. В активному мулі багато мікроорганізмів, які завершують знешкодження ставків. В цьому випадку вода після первинного очищення поступає в резервуар, де могли б розміститися декілька припаркованих один за одним трейлерів. Суміш детрітофагів, так званий активний мул, додається у воду, коли та поступає в резервуар. У міру руху по ньому вона інтенсивно аерується, тобто створюється багате киснем середовище, ідеальне для розвитку цих організмів. В ході їх живлення кількість органічної речовини, включаючи патогенні мікроорганізми, зменшується. Покидаючи аераційний резервуар, вода містить безліч детрітофагів, тому її направляють у вторинні відстійники.
Оскільки організми зазвичай збираються в шматочках детриту, відстояти їх відносно нескладно; осадом є той самий активний мул, який знову закачують в аераційний резервуар. Таким чином, детрітофаги рециклізуются, а вода очищається від органічної речовини на 90-95%. Надлишки активного мулу, що накопичуються в процесі розмноження організмів, зазвичай об'єднують з мулом-сирцем і надалі обробляють їх разом.
4.3.1. Процес біоочищення стічних вод активним мулом
Очищення активним мулом в аеробних умовах здійснюють, в основному, в ставках або аеротенках. В практиці комунального господарства використовують одноступеневі аеротенки, багатокамерні аеротенки та окситенки. Концентрація аеробного активного мулу в аеробних системах – 1,5-10 г/л середовища (біомаса у вільному стані, біомаса у вигляді флокул з носіями завислих частинок d=0,3-0,9 мм або біомаса у вигляді іммобілізованої плівки на носіях).
З погляду екологічної біотехнології найбільш важливі аеробні процеси очищення і стабілізації стічних вод з використанням різних конструкцій реакторів, які загалом розділяються на два основні типи: гомогенні реактори та біофільтрувальні реактори, в яких нерухома біоплівка нанесена на інертний субстрат. Деякі з цих реакторів можуть бути взаємозамінні (наприклад, станції аерації і краплинні біофільтри), тоді як інші придатні тільки в спеціальних випадках. Проте, всі ці реактори повинні працювати в умовах, коли гідравлічне навантаження і навантаження по субстрату безперервно змінюються протягом доби і повсякчас. Навантаження по субстрату, окрім того, залежить від специфіки стоків, що переробляються, але гідравлічні навантаження можуть коливатися від 0,5 стоку при сухій погоді (ССП) до 3,6 ССП і навіть 8 ССП, тобто реактори працюють за вельми мінливих умов, в кращому разі в квазістаціонарному режимі.
4.3.2. Принципи аеробного очищення стічних вод в аеротенку
Процес очищення стічних вод активним мулом в аеротенках є найбільш звичайним варіантом процесів аеробного очищення стічних вод - безперервною ферментацією за допомогою біомаси мулу з подачею твердої сировини.
В порівнянні з біоплівкою, що функціонує в біофільтрах, біомаса активного мулу аеротенків має меншу екологічну різноманітність видів.
В аеротенках принцип очищення близький до природних способів, але інтенсифікований шляхом додаткового внесення кисню та повторним внесенням мулу.
Стоки забруднені органічними живильними речовинами в присутності кисню швидко інфікуються аеробною мікрофлорою, в основному бактеріальною, на 50 % перетворюючись в біомасу, решта – перегазовується.
Механізми біодеградації забруднень аеробним розкладом.
Фізико-хімічне перетворення в процесі аеробного очищення стічних вод складається з двох основних етапів: адсорбції та осадження, а хімічні перетворення на етапі адсорбції мають дві основних стадій: мінералізації та нітрифікації.
Стадії фізико-хімічного перетворення:
адсорбція – масопередача органічних речовин і кисню з рідини до клітинної поверхні біомаси;
дифузія – масопередача речовин і кисню всередину клітин через мембрану;
осадження - відділення очищеної рідини від частинок активного мулу.
Біохімічне окислення органічних речовин стоків в аеротенку реалізується в дві стадії.
Стадії біохімічного аеробної біоодеградації:
гліколіз біополімерів – ферментативний розклад біополімерів стоку;
неповне зброджування;
окисна мінералізація - окислення вуглецьвмісної органіки флокуло утворюючими бактеріями;
окисна нітрифікація - біомаса мулу окисляє забруднюючі речовини білкового та мінерального азоту нітрифікаторами;
метаболізм - відбувається біосинтез клітинних компонентів і приріст мікробної біомаси (утворення активного мулу) та відновлення своєї біоокислювальної здатності з виділенням енергії і виділення газу вуглекислоти.
Характеристика етапів аеробного біоочищення
Формування біосистеми. У процесах біологічного очищення бере участь складна біологічна асоціація, яка формується у вигляді активного мулу або біоплівки, проте, основною діючою скаладовою окислення забруднень стоків є мікроорганізми.
Адсорбція забруднень і кисню. Взаємодія стоків, які відстоялися, з повітрям і частинками активного мулу в аеротенку протягом певного часу (від 4 до 24 год і більше), залежно від вигляду стічних вод, необхідної глибини очищення, типу процесу. Мікроорганізми активного мулу адсорбують забруднюючі речовини стоків, що відстоялися, у кількості близько 150-200 мг/л завислих частинок і до 200-300 мг/л органічних речовин.
Мінералізація вуглецьвмісних органічних речовин.У аеробних процесах очищення частина окислюваних мікроорганізмами органічних речовин використовується в процесах біосинтезу, інша - перетворюється на нешкідливі продукти - Н2 О, СО2, NО2 і ін.
Нітрифікація азотовмісних речовин. Коли в стічних водах, що очищаються, практично не залишається вуглецьвмісних органічних речовин, настає другий етап очищення - нітрифікація (азотвмісні речовини стоків окислюються до нітритів і далі - до нітратів). Поява в стоках, що очищаються, нітратів і нітритів свідчить про глибокий ступінь очищення.
Метаболізм. Приріст біомаси та біологічних комплонентів, що створюють активний мул в процесі біоочищення, залежить від концентрації забруднюючих речовин у вхідному потоці, яка не повинна перевищувати гранично допустиму. Концентрація забруднюючих речовин знижується поступово, у міру проходження стоків системою коридорів аеротенка.
Осадження. У вторинному відстійнику відбувається відділення великої частини вільної від твердих частинок надмулової рідини, повернення активного мулу в аеротенк. Приріст біомаси активного мулу в ході очищення призводить до його «старіння» і зниження біокаталітичної активності. Тому велика частина активного мулу після вторинного відстійника виводиться з системи, і лише частина мулу повертається в реактор.