
- •1. Мета та завдання дисципліни, її місце в навчальному процесі
- •1.1 Мета викладення дисципліни
- •1.2 Завдання вивчення дисципліни
- •1.3 Перелік дисциплін, знання яких необхідно студенту для вивчення курсу
- •2. Зміст дисципліни
- •3.1. Мутагенність навколишнього середовища
- •Система екогенетичного моніторингу
- •Система екологічного моніторингу
- •Джерела та типи забруднень довкілля
- •Типи збурення екосистеми
- •Загальний поділ джерел забруднень
- •Фактори техногенного забруднення
- •Джерела забруднення
- •Нормування забруднень
- •Система знешкодження та утилізації відходів
- •Комплексні заходи утилізації відходів
- •5.1.2. Порядок визначення методів для знешкодження та утилізації відходів
- •Промислові та побутові відходи міст та агропромислового комплексу
- •Тверді відходи
- •Рідкі відходи
- •Основні напрямки знищення відходів міст
- •Біологічні методи промислової мікробіології в екобіотехнології
- •Біологічні методи очищення та контролю стоків
- •Загальні умови здійснення біологічного очищення
- •Біопроцеси та типи біоочищувачів забруднення
- •Біотестування хімічних речовин (забруднювачів)
- •Біоіндикація забруднень
- •Селекція штамів - деструкторів забруднювачів
- •Фототрофи в системі моніторингу забруднення водойм
- •Початкові стоки
- •Вплив забруднень води на екосистему
- •Показники забруднення води
- •Групи стічних вод залежно від складу домішок.
- •Побутові стічні води
- •Гранично допустиме скидання та ступінь очищення стічних вод
- •Ступінь забруднення побутових стічних вод
- •Хімічний склад домішок стічних вод
- •Виробничі стічні води
- •Ступінь забруднення промислових стічних вод
- •Категорії промислових відходів стічних вод
- •Комплекс промислових очисних споруд та водовідвідних систем
- •Типи комплексів очисних споруд
- •Групи споруд комплексу очищення
- •Етапи очищення стічних вод
- •Типи очищення стічних вод
- •Механічне очищення
- •Фізичне очищення
- •Хімічні і фізико-хімічні методи очищення
- •Реагентний метод
- •Флотація
- •Типи коагулянтів та флокулянтів
- •Самоочищення водойм
- •Випуск стічних вод у водойми
- •Нормативні показники водойми після спуску стічних вод.
- •3. Процеси біоочищеня стоків
- •3.1. Багатостадійність біологічного очищення
- •3.2. Процес та біосистеми біоочищеня стоків
- •3.2.1. Типи процесів біоочищеня стоків
- •3.2.2. Типи біологічних систем очищення стоків
- •3.2.3. Осади біоочисних систем
- •3.3. Характеристика високотехнологічних схем біоочищення стоків
- •4. Аеробні процеси очищення стічних вод
- •4.1. Грунтові методи біоочищення
- •4.1.1. Поля зрошування та поля фільтрації
- •4.1.2.Біоінженерні споруди типу біоплато
- •4.1.3. Біологічні ставки.
- •4.1.3.1. Типи біоставків
- •4.1.3.2. Схеми очищення в біоставах
- •Жс ( сульфат
- •Злив мул вода
- •4.1.3.3. Механізм очищення стічних вод у біоставках
- •4.1.3.4. Біоочищення ставків водяними рослинами
- •4.2. Система краплинного фільтрування
- •4.2.1. Процес очищення стічних вод біофільтруванням
- •4.2.3. Біологічний склад біоплівки
- •4.3. Система активного мулу
- •4.3.1. Процес біоочищення стічних вод активним мулом
- •4.3.2. Принципи аеробного очищення стічних вод в аеротенку
- •4.3.3. Групи бактерійної компоненти активного мулу аеротенків
- •4.3.4. Аеробне біоочищення в аеротенках
- •4.3.5. Аераційні системи очищення
- •4.3.6. Аеробне очищення в окситенках
- •4.3.7. Аеробне очищення в шахтних біореакторах
- •4.4. Типова технологічна схема очищення води в аеротенках
- •4.5. Схема поверхневої аерації
- •4.5.1. Основні характеристики проекту
- •4.5.2. Комп’ютерна модель технологічного процесу біохімічної очистки стічних вод
- •4.5.3. Модифікація конфігурації ліній аерації.
- •7.10 Застосування методу рекомбінантних днк у біодеградації
- •7.11 Мікробні пестициди
- •7.11.1 Бактерійні препарати з пестицидними властивостями.
- •7.11.2 Перспективи Bacillus thuringiensis.
- •7.11.3 Грибні препарати з пестицидними властивостями
- •7.11.4 Дія грибних біопрепаратів
- •7.11.5 Перспектива грибкових пестицидів
- •7.11.6. Вірусні препарати з пестицидними властивостями
- •7.12 Біогебіциди
- •7.13 Біодобрива
- •7.14 Культура рослинних клітин і тканин
- •7.15 Техніка злиття протопластів з утворенням гаплоїдних рослини
Самоочищення водойм
Самоочищення води у водоймах - це сукупність взаємозв'язаних гідродинамічних, фізико-хімічних, мікробіологічних і гідробіологічних процесів, що ведуть до відновлення первинного стану водного об'єкту. У зв'язку з тим, стічні води промислових підприємств не повинні порушувати роботу мереж і споруд; мати руйнуючу дію на матеріал труб і елементи очисних споруд; обмежити наявність зважених і спливаючих речовин; не містити речовин, здатних засмічувати мережі або відкладатися на стінках труб; не містити пальних домішок і розчинених газоподібних речовин, здатних утворювати вибухонебезпечні суміші; не містити шкідливих речовин, що перешкоджають біологічному очищенню стічних вод або скиданню у водоймище.
Випуск стічних вод у водойми
Для надання очищеним стічним водам якостей природної води, їх доочищення проводиться в каскаді біологічних ставків чи на біоінженерних спорудах типу біоплато.
Стічні води попередньо піддають механічному очищенню та дезинфекції, а, відтак, природньому (аеробні поля фільтрації та зрошування, біологічні ставки, анаеробні болотяні лагуни) або штучному (аеробні біофільтри та аеротенки та анаеробні метантенки) біоочищенню, аналізують та спускають у водойми чи використовують для технічних потреб.
Побутові стоки (550 000 м3/доба) міського населення (1 млн чол.) можуть бути очищені комбінованими системами з попередньою обробкою (4 резервуари на 35 000 м3) окисленням в аеротенках з керамічними аераторами (27 установок на 39 000 м3) та добродженням у відстійниках (9 штук на 94 000 м3).
Вода, використана в технологічному процесі, містить домішки у різному вигляді. Домішки, що містяться в технічній воді, часто є цінною сировинною чи готовою продукцією. Відходи аеробної очистки – активний мул (натуральний або після обробки – 20% с.р.) застосовують для удобрення лісів та полів, для переробки в біогаз.
Метанове бродіння традиційно застосовують після аеробної ферментації для очистки міських побутових стоків, для утилізації відходів домашнього господарства (Китай, Індія, азійські країни – близько 10 млн біореакторів на 10 м3) та для очистки стоків промислових підприємств і відходів ферм (європейські, американські країни – крупні біогазові установки).
Біологічний метод дає добрі результати при очищенні комунально-побутових стоків, при очищенні відходів підприємств нафтопереробної, целюлозно-паперової промисловості, виробництві штучного волокна.
Нормативні показники водойми після спуску стічних вод.
Існують спеціальні «Правила охорони поверхневих вод від забруднень стічними водами». Дані правила нормують показники забруднення у водоймищі після змішування стічних вод з природними водами.
Найважливіші нормативні показники забруднень водойм за вимогами ДЕСТ :
кількість розчиненого у воді кисню після змішування - не менше 4 мг/л;
вміст завислих частинок після спуску стоків < 0,24 мг/л, але не 0.75 мг/л (для водоймищ різної категорії);
вода не повинна мати запахів і присмаків;
на поверхні не повинно бути плівок, плаваючих плям;
вміст отруйних речовин - в межах граничних допустимих концентраціях (ГДК) для людей і тварин;
забороняється скидати у водоймища радіоактивні речовини;
органічні речовини, що потрапили у водоймища, окислюються до СО2 і Н2О в межах здатності водоймищ до самоочищення;
мати вміст азоту < 2,0 мг/л;
допускати вміст хлоридів < 300,0мг/л;
рівень БПК < 6 мг/л.
рН повинен бути в межах 6.5-8.5;
при спуску у водойму мати температуру не вище 40˚С.