Самоочищення водойм

Самоочищення води у водоймах - це сукупність взаємозв'язаних гідродинамічних, фізико-хімічних, мікробіологічних і гідробіологічних процесів, що ведуть до відновлення первинного стану водного об'єкту. У зв'язку з тим, стічні води промислових підприємств не повинні порушувати роботу мереж і споруд; мати руйнуючу дію на матеріал труб і елементи очисних споруд; обмежити наявність зважених і спливаючих речовин; не містити речовин, здатних засмічувати мережі або відкладатися на стінках труб; не містити пальних домішок і розчинених газоподібних речовин, здатних утворювати вибухонебезпечні суміші; не містити шкідливих речовин, що перешкоджають біологічному очищенню стічних вод або скиданню у водоймище.

Випуск стічних вод у водойми

Для надання очищеним стічним водам якостей природної води, їх доочищення проводиться в каскаді біологічних ставків чи на біоінженерних спорудах типу біоплато.

Стічні води попередньо піддають механічному очищенню та дезинфекції, а, відтак, природньому (аеробні поля фільтрації та зрошування, біологічні ставки, анаеробні болотяні лагуни) або штучному (аеробні біофільтри та аеротенки та анаеробні метантенки) біоочищенню, аналізують та спускають у водойми чи використовують для технічних потреб.

Побутові стоки (550 000 м³/доба) міського населення (1 млн чол.) можуть бути очищені комбінованими системами з попередньою обробкою (4 резервуари на 35 000 м³) окисленням в аеротенках з керамічними аераторами (27 установок на 39 000 м³) та добродженням у відстійниках (9 штук на 94 000 м³).

Вода, використана в технологічному процесі, містить домішки у різному вигляді. Домішки, що містяться в технічній воді, часто є цінною сировинною чи готовою продукцією. Відходи аеробної очистки – активний мул (натуральний або після обробки – 20% с.р.) застосовують для удобрення лісів та полів, для переробки в біогаз.

Метанове бродіння традиційно застосовують після аеробної ферментації для очистки міських побутових стоків, для утилізації відходів домашнього господарства (Китай, Індія, азійські країни – близько 10 млн біореакторів на 10 м³) та для очистки стоків промислових підприємств і відходів ферм (європейські, американські країни – крупні біогазові установки).

Біологічний метод дає добрі результати при очищенні комунально-побутових стоків, при очищенні відходів підприємств нафтопереробної, целюлозно-паперової промисловості, виробництві штучного волокна.

Нормативні показники водойми після спуску стічних вод.

Існують спеціальні «Правила охорони поверхневих вод від забруднень стічними водами». Дані правила нормують показники забруднення у водоймищі після змішування стічних вод з природними водами.

Найважливіші нормативні показники забруднень водойм за вимогами ДЕСТ :

• кількість розчиненого у воді кисню після змішування - не менше 4 мг/л;

• вміст завислих частинок після спуску стоків < 0,24 мг/л, але не 0.75 мг/л (для водоймищ різної категорії);

• вода не повинна мати запахів і присмаків;

• на поверхні не повинно бути плівок, плаваючих плям;

• вміст отруйних речовин - в межах граничних допустимих концентраціях (ГДК) для людей і тварин;

• забороняється скидати у водоймища радіоактивні речовини;

• органічні речовини, що потрапили у водоймища, окислюються до СО₂ і Н₂О в межах здатності водоймищ до самоочищення;

• мати вміст азоту < 2,0 мг/л;

• допускати вміст хлоридів < 300,0мг/л;

• рівень БПК < 6 мг/л.

• рН повинен бути в межах 6.5-8.5;

• при спуску у водойму мати температуру не вище 40˚С.