15.Мірошніченко т.Н., Філін д.В. Система принціпів кримінального процесу. Х., 1995.

Михайленко О.Р. Публічне та приватне обвинувачення: історія зародження, співвідношення та розвиток. Прокуратура, людина, держава. 2004. № 3. с.36-40.

Михайленко А.Р. Расследование преступлений, законность и обеспечение прав граждан. К., 1999.

Михеєнко М.М. Конституційні принципи кримінального процесу. Вісник Академії правових наук України. 1997. № 2.

Мотовиловкер Я.О. О принципах объективной истины, презумпции невиновности и состязательности процесса. Ярославль, 1978.

Назаров В.В. Конституційні права людини та їх обмеження у кримінальному процесі України: Монографія. – Х.: “Золота миля”, 2009. – 400 с.

Півненко В., Коновалов С. Презумпція невинуватості: суперечності конституційних положень та норм кримінально-процесуального законодавства. Вісник прокуратури України. 2007, № 7. с. 64

Попелюшко В. Справи приватного обвинувачення: актуальні проблеми, законодавчі парадокси. //Право України.-2003.-№ 4. – С.98-100

Попелюшко В.О. Функція захисту в кримінальному судочинстві України: правові, теоретичні та прикладні проблеми: Монографія. – Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2009. – 634 с.

Права людини. Довідник для прокурорів. К.: Фенікс, 2005. 168 с.

Репешко П.И. Принципы уголовного процесса. Николаев, "Атолл", 2001.- 258с.

Ролз Дж. Теория справедливости. Перевод с английского. Новосибирск: Изд-во Новосиб. Ун-та. 1995. 536 с.

Савицкий В.М. Презумпция невиновности. М., 1997

Сервецький І.В. Науково-практичний коментар Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність». Київ, Парламентське видавництво. 2000.

Слинько С.В. Проблемы реализации конституционных норм субъектами уголовного процесса. Харьков, РИФ Арсис. 2002.

Стецовский Ю.И., Ларин А.М. Конституционный принцип обеспечения права на защиту. М., 1988.

Строгович М.С. Презумпция невиновности и право обвиняемого на защиту. М., 1984.

Тертишник В.М. Гарантії істини та захисту прав і свобод людини в кримінальному процесі. Дніпропетровськ, Юридична академія МВС України, 2002.

Толочко О.Європейський досвід застосування ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини у кримінальному судочинстві. //Право України.- 2001.- № 6.- с.41-44

Трофимов С. ""Правило Миранды" по – Украински: необходимы дополнительные гарантии. //Юридическая практика. 2003. - № 45. – С. 13.

Хавронюк М.І. Конституція України. Коментар основних положень щодо захисту прав і свобод людини та громадянина. – К.: Літера, 2008. –384 с

Якупов Р.Х. Принципы уголовного процесса. М., 1997.

Яновська О.Г. Концептуальні засади функціонування і розвитку змагального кримінального судочинства: Монографія. – К.: Прецедент, 2011. – 303 с.

Кримінально-процесуальний кодекс України 1960 року не має розділу або глави, присвячених принципам кримінального процесу. Не містить цей КПК й самого поняття “принцип кримінального процесу”. У ньому були записані лише деякі схожі терміни: “Загальні положення” (розділ 1 КПК); “Основні положення досудового слідства” (глава 11 КПК України); “Загальні положення судового розгляду” (глава 24 КПК).

Новий кримінальний процесуальний кодекс у першому розділі передбачив главу другу «Засади кримінального судочинства», у якій викладені загальні положення засад (принципів) кримінального судочинства, яким повинні відповідати зміст та форма кримінального провадження.

Наука кримінального процесу до цього часу не має єдиного погляду на визначення поняття “принципи (засади) кримінального процесу”. Безумовно, такі обставини утворюють додаткові труднощі для вивчення першого питання. Тому, з метою чіткого засвоєння поняття і сутності засад кримінального процесу, необхідно виділити критерії, які дають можливість віднести те чи інше положення до засад кримінального провадження. Головні з цих положень полягають у тому що: а) засади кримінального провадження – це викладені у Конституції України, КПК та інших правових актах кримінально-процесуальні норми загального характеру, які відображають суттєві риси і особливості кримінального процесу України; б) засади діють на усіх або деяких стадіях кримінального процесу; в) допущене порушення хоча б однієї засади тягне за собою наслідки у вигляді скасування прийнятих у справі рішень.

2. В науковій та навчальній літературі викладені різні точки зору відносно кількості засад (принципів) у кримінальному процесі України та їх системи. Тому під час обговорення другого питання, необхідно визначити підстави класифікації принципів кримінального процесу, що дає можливість чіткої уяви відносно їх систем: чи це буде їх класифікація за місцем їх викладення (Конституція України-КПК-інші нормативні акти); чи за черговістю; чи направленістю на ті кримінально-процесуальні правовідносини, які той чи інший принцип регулює. Щоб визначити зміст конкретних засад кримінального процесу, слід обов’язково вивчити статті Конституції, КПК України, де вони закріплені; показати як та чи інша засада кримінального процесу діє на різних його стадіях; які винятки з правил дії певної засади передбачені у законодавстві. Характеризуючи зміст конкретної засади необхідно звернути увагу на те, яким чином вона пов’язана і взаємодіє з іншими засадами кримінального провадження у рамках системи, яку вони утворюють.

3. Для засвоєння третього питання необхідно показати значення засад кримінального провадження: а) в регулюванні суспільних взаємовідносин, які виникають у процесі кримінально-процесуальної діяльності; б) у правозастосовчій діяльності органів досудового слідства, прокурора і суду.

Стосовно проблем застосування тих чи інших засад кримінального процесу слід відзначити, наприклад, застосування презумпції невинуватості слідчим при пред’явленні обвинувачення, прокурором при затвердженні обвинувального акту, суддею при вирішенні питання про призначення справи до судового розгляду. Здійснення правосуддя на засадах рівності громадян перед законом і судом має такі суттєві виключення (особливий порядок вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності осіб внаслідок займаної ними посади або здійснюваної діяльності – розділ шостий глва 37), що сама ця засада через такі виключення втрачає будь який сенс. Тому засвоєння змісту кожної із наведених у новому КПК України засад кримінального провадження вимагає детального вивчення складових їх змісту.