Значення коефіцієнта к2, що враховує ландшафтно-геохімічні умови, в яких знаходяться забруднені ґрунти

Елементарні природні ландшафти	Коефіцієнт К2
Елювіальний	2,0
Транселювіальний	4,0
Субаквальний	8,0

Значення коефіцієнта к3, що враховує призначення чи використання ґрунтів

Розміщення забруднених ґрунтів	Коефіцієнт К3
Понад 3 км за межами міста і на значному віддалені від поверхневих водойм	2,0
Понад 3 км за межами міста і поблизу поверхневих водойм	4,0
У межах території міста і на віддалені від поверхневих водойм	8,0
У межах території міста і поблизу водойм	16,0
На с-г угіддях і більше 3 км від поверхневих водойм	32,0
На с-г угіддях і поблизу поверхневих водойм	64,0
На рекреаційних територіях і більше 3 км від поверхневих водойм	128,0
На рекреаційних територіях і поблизу поверхневих водойм	256,0

Практичні завдання та вправи

1. На хімічному підприємстві м. Дніпропетровськ (населення 1080,8 тис. чол.) на джерелі викиду зафіксовано середню концентрацію сірчистого ангідриду 41 мг/м³ при об’ємній витраті 240 м³/с. Тимчасово погоджений норматив викиду сірчистого ангідриду становить 7,2 г/с. В такому режимі джерело працювало 50 діб. Визначте розмір платежу за викиди сірчистого ангідриду в атмосферне повітря.

2. На хімічному підприємстві м. Київ на джерелі викиду зафіксовано середню концентрацію сполук нікелю 15 мг/м³ при об’ємній витраті 157 м³/с. Тимчасово погоджений норматив викиду сполук нікелю становить 2 г/с. В такому режимі джерело працювало 120 діб. Визначте розмір платежу за викиди сполук нікелю в атмосферне повітря.

3. На хімічному підприємстві м. Одеса (населення 1029,0 тис. чол.) на джерелі викиду зафіксовано середню концентрацію сполук мангану 7 мг/м³ при об’ємній витраті 287 м³/с. Тимчасово погоджений норматив викиду сполук мангану становить 1,7 г/с. В такому режимі джерело працювало 57 діб. Визначте розмір платежу за викиди сполук мангану в атмосферне повітря.

4. На хімічному підприємстві м.Івано-Франківськ (населення 233,4 тис. чол.) на джерелі викиду зафіксовано середню концентрацію сполук кадмію 17 мг/м³ при об’ємній витраті 113 м³/с. Тимчасово погоджений норматив викиду сполук кадмію становить 1,7 г/с. В такому режимі джерело працювало 90 діб. Визначте розмір платежу за викиди сполук кадмію в атмосферне повітря.

5. На хімічному підприємстві м. Кривий Ріг (населення 712,5 тис. чол.) на джерелі викиду зафіксовано середню концентрацію стиролу 26 мг/м³ при об’ємній витраті 276 м³/с. Тимчасово погоджений норматив викиду стиролу становить 6,3 г/с. В такому режимі джерело працювало 50 діб. Визначте розмір платежу за викиди стиролу в атмосферне повітря.

6. На хімічному підприємстві м.Олександрія Кіровоградської обл. (населення 104,5 тис. чол.) на джерелі викиду зафіксовано середню концентрацію вуглеводнів 137 мг/м³ при об’ємній витраті 250 м³/с. Тимчасово погоджений норматив викиду вуглеводнів становить 20,3 г/с. В такому режимі джерело працювало 67 діб. Визначте розмір платежу за викиди вуглеводнів в атмосферне повітря.

7. На хімічному підприємстві на джерелі викиду зафіксовано середню концентрацію оксиду карбону 57 мг/м³ при об’ємній витраті 320 м³/с. Тимчасово погоджений норматив викиду оксиду карбону становить 32 г/с. В такому режимі джерело працювало 50 діб. Визначте розмір платежу за викиди оксиду карбону в атмосферне повітря.

8. На енергетичному підприємстві на джерело №1 працює 4 котлоагрегати. Об’ємна витрата димових газів, що відходять від кожного агрегата, становить 140 м³/с. Граничний норматив утворення оксидів нітрогену в перерахунку на діоксид нітрогену для цього типу котлоагрегатів становить 200 мг/м³. Вимірами встановлено середню концентрацію оксидів нітрогену в перерахунку на NO_х 450 мг/м³. В такому режимі технологічне обладнання працювало цілодобово впродовж 45 діб. Визначте розмір платежу за забруднення атмосферного повітря.

9. Підприємство викидає в атмосферне повітря наступні забруднюючі речовини – бензпірен (15 кг/день), вуглеводні (8,3 кг/день), фенол (14,5 кг/день), формальдегід (22,5 кг/день). В такому режимі підприємство працювало 90 діб. Визначити екологічні збитки від викиду шкідливих речовин в атмосферу, за умови, що підприємство не перевищує нормовано допустимі викиди.

10. Підприємство викидає в атмосферне повітря наступні забруднюючі речовини – сполуки кадмію (3,8 кг/день), вуглеводні (8,7 кг/день), тверді речовини (200 кг/день). В такому режимі підприємство працювало 120 діб. Визначити екологічні збитки від викиду шкідливих речовин в атмосферу.

11. Підприємство зі стічними водами скидає у р. Буг наступні забруднюючі речовини – сульфати (масова частка С – 0,57 мг/л), нітрати (масова частка С – 0,75 мг/л), азот амонійний (масова частка С – 34,6 мг/л), нітрити (масова частка С – 1,2 мг/л). Визначити екологічні збитки від скидання забруднюючих речовин зі стічними водами, за умови, що підприємство не перевищує нормовано допустимий викид. Об’єм стічних вод U = 1500 тис м³; сульфати (А=0,05 т/т), нітрати (А=0,20 т/т), азот амонійний (А=0,20 т/т), нітрити (А=12,5 т/т). Коефіцієнт відносної шкідливості забруднення водних ресурсів для басейну р. Буг (К) = 2,5. Ставка платежів за нормативно допустиме скидання забруднюючих речовин зі стічними водами становить 120 грн ум/т.

12. Розрахувати плату за складування твердих відходів підприємством, за умови, що відходи зберігаються на спеціально обладнаному полігоні за 5 км від населеного пункту, а підприємство не перевищує встановлені ліміти. Тверді відходи – виробниче сміття (780 т), ртутьвмісні відходи (5 т), бите скло (3 т). Ц – виробниче сміття (1 грн/т); ртутьвмісні відходи (600 грн/т); бите скло (1 грн/т).

13. Розрахувати плату за складування твердих відходів підприємством, за умови, що відходи зберігаються на спеціально обладнаному полігоні в межах міста, а підприємство не перевищує встановлені ліміти. Тверді відходи – відходи пластмас (70 т), гальванічні шлаки (120 т), ганчірки (15 т). Ц – відходи пластмас (1 грн/т); гальванічні шлаки (60 грн/т); ганчірки (1 грн/т).

14. Підприємство забруднило ґрунти, що знаходяться в субаквальному ландшафті і призначені для сільськогосподарського використання, свинцем, цинком та кадмієм. Поруч розташована поверхнева водойма, загальна площа забруднених ґрунтів – 340 м²; з них небезпечно забруднених – 200 м², надзвичайно небезпечно забруднених – 140 м², як встановлено еколого-геохімічним картографуванням. Розрахувати плату за забруднення ґрунтів.

15. Підприємство забруднило ґрунти, що знаходяться в елювіальному ландшафті на рекреаційних територіях миш’яком, фтором та ртуттю. Поруч розташована поверхнева водойма, загальна площа забруднених ґрунтів – 280 м²; з них небезпечно забруднених – 200 м², надзвичайно небезпечно забруднених – 80 м², як встановлено еколого-геохімічним картографуванням. Розрахувати плату за забруднення ґрунтів.

16. Підприємство забруднило ґрунти, що знаходяться в транселювіальному ландшафті на відстані 7 км за межами міста на значному віддаленні від поверхневих водойм, кобальтом та нікелем. Загальна площа забруднених ґрунтів – 500 м²; з них небезпечно забруднених – 420 м², надзвичайно небезпечно забруднених – 80 м², як встановлено еколого-геохімічним картографуванням. Розрахувати плату за забруднення ґрунтів.

17. Підприємство забруднило ґрунти, що знаходяться в субаквальному ландшафті на відстані 4 км від міста на значній відстані від поверхневих водойм, марганцем та ацетофеноном. Загальна площа забруднених ґрунтів – 240 м²; з них небезпечно забруднених – 200 м², надзвичайно небезпечно забруднених – 40 м², як встановлено еколого-геохімічним картографуванням. Розрахувати плату за забруднення ґрунтів.

Запитання для самоконтролю:

1. Дайте визначення екологічного збитку як зміни корисності довкілля внаслідок його забруднення.

2. Назвіть причини понаднормових викидів полютантів в атмосферне повітря.

3. Поясніть, як здійснюється плата за використання природних ресурсів.

4. Поясніть, як проводиться оцінка збитків, заподіяних відходами виробництва.

5. Поясніть, як проводиться оцінка збитків, заподіяних стічними водами.

6. Поясніть, як проводиться оцінка збитків, заподіяних забрудненням атмосферного повітря.

7. Назвіть основні принципи економічного механізму природокористування.

8. Класифікація, токсичність та характеристики різних типів відходів.