Риси неустойки:
грошова сума, рухоме та нерухоме майно;
не допускається зменшення неустойки, якщо передбачено законом;
допускається посилення санкцій;
утримання неустойки – це право кредитора;
виплата неустойки не звільняє боржника від виконання зобов-нь в натурі;
відсотки на неустойку не нараховуються.
За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Риси поруки:
П. забезпечує виконання зобов'язання частково або у повному обсязі;
поручителем може бути одна особа або кілька осіб;
боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники,
якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя;
поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник (сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків), якщо інше не встановлено договором;
особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідар-
но, якщо інше не встановлено договором поруки;
у разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов'язаний повідомити про це боржника, а в разі пред'явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі;
поручитель має право висунути проти вимоги кредитора заперечення, які
міг би висунути сам боржник, за умови, що ці заперечення не пов'язані з
особою боржника.
після виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, креди-
тор повинен вручити йому документи про обов'язок боржника;
до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою,
переходять усі права кредитора;
боржник, який виконав зобов'язання, повинен повідомити поручителя;
поручитель має право на оплату послуг, наданих ним боржникові;
припинення поруки: виконання зобов’язань, відмова кредитора прийняти виконання зобов’язань, переведення боргу на іншу особу, закінчення строку поруки або шість місяців після закінчення строку договору.
За гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку.
Риси гарантії:
гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
гарантія діє протягом строку, на який вона видана.
гарантія є чинною від дня її видачі, не може бути відкликана гарантом,
якщо в ній не встановлено інше.
зобов'язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов’язання;
гарант має право на оплату послуг, наданих ним боржникові.
припинення гарантії : 1) сплата кредиторові суми, на яку видано гарантію; 2) закінчення строку дії гарантії; 3) відмови кредитора від своїх прав за гарантією шляхом повернення її гарантові бо шляхом подання гаранту письмової заяви про звільнення його від обов'язків за гарантією.
гарант, якому стало відомо про припинення гарантії, повинен негайно повідомити про це боржника.
гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.
Завдаток - це грошова сума, що видається однією зі сторін у рахунок належних з неї за договором платежів іншій стороні як доказ укладення договору і забезпечення його виконання.
Риси :
сторонами можуть бути як юридичні особи, так і фізичні особи;
функції завдатку: платіжна, посвідчувальна та забезпечувальна (відповідаль- ність сторін, лише грошові зобов’язання)
письмова форма (договір двусторонній, реальний);
слід відрізняти від авансу ( платіжна та посвідчувальна функція).
Аванс - це також визначена грошова сума або цінності, які покупець чи замовник передають продавцю чи виконавцю робіт в рахунок майбутніх платежів за передане майно, виконану роботу чи надані послуги.
В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом.
Риси:
забезпечується вимога, яка може виникнути в майбутньому;
підстави виникнення: договір, закон або рішення суду;
види застави: іпотека, заклад, застава товарів в обороті або переробці, застава цінних паперів та застава майнових прав;
предмет застави – будь-яке майно, яке знаходиться у власності, що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення;
не можуть бути предметом застави:
а) речі, вилучені із цивільного обороту;
б) культурні цінності, що є об'єктами права державної чи комунальної власності і
занесені або підлягають занесенню до Державного реєстру національного
культурного надбання;
в) пам'ятки культурної спадщини, занесені до Переліку пам'яток культурної спадщини,
що не підлягають приватизації.
г) вимоги, які мають особистий характер ( право на отримання пенсії, аліменти);
д) речі, які заборонено відчужувати ( паспорт, посвідчення0.
предмет застави залишається у заставодавця, якщо інше не передбачено договором;
зміст договору: предмет, розмір, строк, опис заставленого майна;
форма договору: письмова проста або нотаріальна; застава підлягає обов’язковій державній реєстрації нерухомості та за бажанням запис до Державного реєстру обтяжень рухомого майна;
предмет застави може бути замінений за згодою сторін;
страхування предмета застави;
користування заставодавця майном або ні; обов’язки володільця предмета застави;
звернення стягнення на предмет застави за рішенням суду, публічні торги.
В силу притримання кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання ним у строк зобов'язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов'язаних з нею витрат та інших збитків має право притримати її у себе до виконання боржником зобов'язання.
Риси притримання:
притриманням речі можуть забезпечуватись інші вимоги кредитора, якщо інше не встановлено договором або законом;
кредитор має право притримати річ у себе також у разі, якщо права на неї, які виникли після передачі речі у володіння кредитора, набула третя особа;
ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження притриманої речі несе кредитор, якщо інше не встановлено законом;
кредитор, який притримує річ у себе, зобов'язаний негайно повідомити про це боржника;
кредитор відповідає за втрату, псування або пошкодження речі, яку він притримує в себе, якщо втрата, псування або пошкодження сталися з його вини;
кредитор не має права користуватися річчю, яку він притримує у себе;
до кредитора, який притримує у себе річ боржника, не переходить право власності на неї;
боржник, річ якого кредитор притримує, має право розпорядитися нею, повідомивши набувача про притримання речі і права кредитора.