2.Ознаки держ виконавчої влади.
1.це відносно самостійна гілка держ влади
2.один із важливих держ заходів соц. Управління,які застосовуються з метою безпосередньої практичної реалізації держ політики в різних сферах та галузях самостійного життя.
3.державна виконавча влада маєа належну правову основу функціонування(легітивність)
4.має свою функціональну компетенційну визначеність по організації і забеспеченню виконання законождавчих приписів
5.має складну централізовану систему субординаційно підпорядкованих органів
6.реалізуеться через управлінську діяльність наділених значним колом державно-владних повноважень.
7.має офіційний юридично-владний організуючий характер,є підзаконною.
8.носить універсальний характер як в часі,так і в просторі,так і по колу осіб
9.як правило владно і імперативно впливає на поведінку підпорядкованих обєктів,завдяки наявності комплексі різноманітних організаційно-правових засобів впливу
10.Держ виконавча влада є формою і практичною реалізацією такої діяльності як держ управління.
Держ викон влада володіє значними мат-технічними,фінансовими,бюджетними ресурсами.
Держ викон влада — це самостійна частина єдиної державної влади,яка через управлінську діяльність своїх субєктів функціонально призачена для організації і забеспечення практичного виконання законів в різних сферах і галузях сусп життя.
3.Принципи держ правління — це основополжні керівні ідеї, відправні засади,які покладені в основу організації діяльності механізму держ управління.
Основні(конституційні,політико-правові) — ті які носять універсальний і всебічний характер для управлінської діяльності.
-розподілу держ влади і функціональних повнважень
-законності
-верховенства права
-демократизму
-гуманізму
-рівноправності громадян(національності,статі)
-поєднання центраалізованого держ управлінського впливу з місцевим самоврядуванням
-департизацій та ін..
Галузеві:
.-ринкової спрямованості
-гласності
-офіційності
-підконтрольності пердиденту та ВРУ
-економічної доцільності
-науковості та ін..
Допоміжні (організаційно-технічні) — ноять галузевий характер.
-галузевий
-функціональний
-територіальний
-поєднання колегіальності
-відповідальності субєктіворганізаційної діяльності
Напрями розвитку держ управління в сучасний період — концепція адмін реформи,план економічних реформрозроблений адміністрацією президента України.
ДЗ принципи держ управління (на оремому аркуші навести приклади конституц,або адмін-правових норм,які підтверджують наявність тих принципів які ми перерахували(департизації — у ЗУ про прокуратуру))
Тема 3: адміністративно. Правові норми
План:
1. Механізм адміністративно правового регулювання.
2. Адмінвстративно правові норми їх структура і види.
3. Адміністративно правові відносини їх структура і види. Ддддззззззз Ковпаков, кузьмін.
1. Механізм - це сукупність адміністративно правових засобів та заходів, прийомів, способів за допомогою яких відбувається упорядкування суспільних відносин (адміністративних правовідносин) конкретній сфері, галузі або безпосередньо інших випадків тих чи інших адміністративних відносин.
Складається з сукупності 4 елементів:
1) Адміністративно-правові норми
2) Адміністративні-правовідносини
3) акти реалізацїї
4) акти тлумачення.
2. Адміністративно-правові норми їх риси.
1) за допомогою адмін пр норм регулюється окреме коло окремих відносин
2) як правело Адмін пр нормами визначаються межі кордонів влади органів внутрішнього управління.
3) адмін пр норми розразовані на велику кількість випадків управлінських відносин.
4) норми адмін права мобільні (часто змінюються).
5) велика чесельність.
За структурою адмін пр норми можуть складатися з 3 частин диспозиція гіпотиза санкція заохочення
Диспозиція саме правело
Гіпотиза- умови при яким слід керуватися
Заохочення- позитивний вплин.
Види:
- матеріальні
- процесуальні.
Приклад:
1,2,3 розід це матеріалні норми, принципи.
4,5 це процесуальні норми.
Або за змістом, за конструкцією диспозицїї:
- забороняючі
- зобовязуючі
- уповноважуючі
- рекомендаційні
- стимулюючі
Норми дифініцїі
Норми принципи.
Поділ норм у часі:
- безтрокові
- строкові
В простірі:
- К загально місцеві
- загально державні.
По колу осіб:
- тільки до неповнолітніх.
По окремим галузям:
- тільки по освіті.
Реалізація правових норм:
Виконання — це активна поведінка суб'єкта адміністративних правовідносин щодо виконання юридичних обов'язків. До цього варіанта реалізації адміністративно-правових норм належать такі дії, як сплата податків, подання звітів, здійснення реєстрації, одержання паспорта тощо.
Використання — це активна поведінка суб'єкта адміністративних правовідносин щодо здійснення наданих йому юридичних прав (можливостей). Діями щодо використання адміністративно-правових норм є: подання скарги, заява про відпустку, використання наданих державою пільг тощо.
Додержання — це пасивна поведінка суб'єкта адміністративних правовідносин, який не допускає порушень адміністративно-правових заборон.
Застосування — це діяльність державних виконавчо-розпорядчих органів з вирішення управлінських справ і видання індивідуальних юридичних актів, що грунтуються на вимогах матеріальних або процесуальних норм.
Способи вирираження:
- в усній формі
- в письмовій формі
- коньюдентна норма за допомогою жестів, сигналів.
3) адміністративні правовідносини - це результат впливу адміністративно правових норм на суспільні відносини у сфері публічного правління.
Усі правовідносини складаються з визначених елементів: суб'єктів, об'єкта і змісту правовідносини.
Суб'єкти адміністративно-правових відносин:
державні органи та їх структурні підрозділи; підприємства, установи, організації;
громадські (недержавні) об'єднання;
службовці державних органів та організацій, громадських об'єднань;
представники громадських формувань, наділені адміністративними правами й обов'язками;
Об'єктом адміністративних правовідносин є вольове поводження людини, його діяння.
Зміст адміністративних правовідносин має дві сторони: матеріальну (поводження суб'єктів) і юридичну (суб'єктивні юридичні права і обов'язки).
Нормами адміністративного права точно визначається, між якими суб'єктами повинні виникати правовідносини, які будуть права та обов'язки сторін. Наприклад: відносини громадян, пов'язані з призовом на військову службу, виникають при заздалегідь визначених обставинах, з певними органами виконавчої влади, при цьому права та обов'язки сторін чітко закріплені юридичними нормами. У визначений термін, за певною формою, визначеним адресатам організації.
Адміністративно-правові відносини підрозділяються на види: залежно від елемента юридичної норми; по втримуванню; по характері дій зобов'язаного суб'єкта; залежно від розподілу прав і обов'язків між сторонами; по характері зв'язків між сторонами.
Залежно від елемента юридичної норми (диспозиції або санкції) адміністративні правовідносини діляться на регулятивні й охоронні.
Регулятивні правовідносини - це правове регулювання організаційних управлінських відносин у суспільстві, пов'язаних з реалізацією позитивних завдань виконавчої влади.
Охоронні правовідносини регулюють правоохоронну діяльність шляхом установлення правових заборон і застосування до порушників мер адміністративного примуса, наприклад, мер адміністративного припинення (затримка правопорушників), адміністративної відповідальності й інших заходів адміністративного впливу.
Матеріальні адміністративно-правові відносини виникають на основі матеріальної норми.
Адміністративно-процесуальні відносини — це відносини, які складаються у зв'язку з рішенням індивідуальних справ у сфері керування й регулюються адміністративно-процесуальними нормами.
Адміністративно-процесуальні відносини тут виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян, підприємствами, засобами масової інформації, їхніми керівниками й іншими посадовими особами й громадянами.
По характері дій зобов'язаного суб'єкт а адміністративно-правові відносини можуть бути активними, тобто зобов'язаний суб'єкт повинен зробити певні дії (громадянин, якій здійснилося 16 років, зобов'язаний одержати паспорт, з одержанням повістки з'явитися у військкомат), або пасивними — зобов'язаний суб'єкт повинен утриматися від здійснення певних дій (від здійснення правопорушення: дисциплінарного, адміністративного).
Залежно від розподілу прав і обов'язків між сторонами адміністративно-правових відносин вони можуть бути як однобічні, так і двосторонні (взаємно обумовлені права й обов'язки суб'єктів правовідносин).
По характері зв'язків між сторонами адміністративно-правових відносин останні розділяються на вертикальні й горизонтальні.
Вертикальні адміністративно-правові відносини - це відносини субординационного характеру. Вони мають місце там, де одна сторона підлегла інший. Це взаємини, що існують між вищестоящими й органами нижчого підпорядкування виконавчої влади.
Вертикальні адміністративно-правові відносини існують і тоді, коли одна зі сторін, наділена певним обсягом владних повноважень, має право видавати акти, здійснювати приписання, які є обов'язковими для непідлеглої сторони..
Горизонтальні адміністративно-правові відносини виникають між непідлеглими органами державної влади, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами, громадянами. Іншими словами, це відносини, учасники яких не перебувають у підпорядкуванні один одного (наприклад, відносини, які виникають між органами виконавчої влади й громадянином у зв'язку із призначенням пенсії, розглядом заяви, скарги, і т.п.).
Тема. суб’єкти адмін.. права
Поняття суб’єкта адмін. Права
Фізичні особи як суб’єкти адмін. Права
Виконавчо розпорядчі органи як суб’єкти адмін.. права
Державні службовці як суб’єкти адмін. Права
Об’єднання громадян як суб’єкти адмін.. права
Суб’єкт адмін. права можна визначити як носій або власник суб’єктивних прав або обов’язків в сфері публічного правління. Характеризуються такі елементи як адмін.. право здатність та адмін. Дієздатність, а також наявність прав та обов’язків у сфері публічного правління.
Адміністративна правоздатність – це здатність суб’єкта адміністративного права мати суб’єктивні права та виконувати суб’єктивні обов’язки в сфері публічного правління.
Адміністративна дієздатність суб’єкта адміністративного права – це здатність суб’єкта своїми діями або бездіяльності реалізовувати надані права або виконувати надані обов’язки в сфері публічного правління.
Адміністративна деліктоздатність – це здатність особи нести адміністративну відповідальність за скоєння адміністративних правопорушень.
Деліктоздатність з’являється з 16 років.
2. громадяни україни,іноземці, інші особи як суб’єкти адміністративного права.
Іноземці. Їх особливості (особливого правового статусу) регулюється законом україни про іноземців, осіб без громадянства тощо, їх адмін.. деліктоздатність визначає стаття 16 КОАП і стаття 24 КОАП україни.
До виконавчо-розпорядчих органів відносяться ті органи які наділені виконавчо-розпорядчими функціями. Ці органи можна поділити на:
Державні
Виконавчо-розпорядчі органи місцевого самоврядування
Виконавчо-розпорядчі органи не державних формувань.
Державні поділяють на ті органи які є органами виконавчої влади і інші державні органи які не являються органами виконавчої влади.
Ознаки органів виконавчої влади:
Порядок утворення
Обсяг компетенції
Порядок вирішення відомчих питань
Положення в управлінській системі
Масштаб діяльності
За масштабом діяльності: вищі, центральні, місцеві. Вищим органом – є кабінет міністрів єдиним вищим органом виконавчої влади. Центральні органи виконавчої влади такими різновидами є: служби, інспекції, агентства. Основним центральним органом виконавчої влади є міністерства. Місцеві органами виконавчої влади передусім є місцеві державні адміністрації.
За порядком їх утворення: ті що утворюються в законодавчому порядку, президентом України, що утворюються кабінетом міністрів України, самі органи виконавчої влади можуть утворювати ці органи.
За обсягом компетенції: органи загальної компетенції, органи галузевої компетенції, органи міжгалузевої компетенції.
За порядком вирішення питань: колегіальні, єдиноначальні.
За положенням в управлінській системі: вищи стоячі, нижче стоячі.
До виконавчо-розпорядчих органів відносяться ті органи які наділені виконавчо-розпорядчими функціями.
Можна поділити на:
- державні
- виконавчо-розпорядчі органи місцевого свмоврядування.
- виконавчо розпорядчий орган не дердавних офрмувань.
Деражвні:
- які відносяться до виконавчої влади
- інші державні органи які не являються органами виконавчої влади.
Голови рад -органи місцевого самоврядування.
Виконавчо-розпорядчі органи не державні формування (наприклад політ партію, на підприємстві дирекцїї).
Органи виконавчої влади:
- маштаб діяльності
- порядок утворення
- обсяг комтитенцїї
- положення в управлінській системі.
Поділяютці органи на:
- вищі
- центральні
- місцеві.
Вищим орган виконавчої влади є кабінет міністрів.
1. Центральні органи виконавчої влади:
- служби(переважають управлінські повнвоаження)
- агентства(переважають по наданнью управлінських послуг
- інспекцїї (переважають контрольно-наглядові повноваження)
2. Провідним органом викон влади є міністерсва.
Керівник міністрів входить до складу каб міну приймає участь в урядовій політиці.
3. Цнтральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом.
Указ прищидентав 6 грудня 2006 року який визначає схему органів виконавчої влади.
Місцеві органи виконавчої влади є місцеві державні адміністрацїї. Закон про місцеві державні органзацїї.
Можуть утворюватися:
1. Ті що утворються в законодавчому порядку
2. Пизидентом україни (в межах бюджету України)
3. Що утворюється каб міном
4. Самі органи виконавчої влади можуть отворювати певні органи при собі.
За обсягом компитенці:
- загальної
- галузевої компитенцїї міністрества інфраструктури вирішують питяння повязані з рухом транспорту)
- між галузеві (стосуються будь яких галузей)
За порядком вирішення питань:
- колегіальні (колективно)
- єдиноначальні (одноосібно)
Вище стоячі і нищо стоячі органи.
Державна служба- Це професійна діяльінсть осіб які займають поди в державних органів та їх апаратів та практично забезпечують реалізацію завдань та функцій держави за що їм зараховується деражавна плата з держ бюджету.
Класифікація державних службовців передбачає 7 категорій яким відповідає 15 рангів (1,2,3 ранги відповідають 1 категорій...)
1 категорїї приданчає призидент України
2 категорїї каб мін.
Присвоєння відповідних рангів 3-7 за рішенням керівника того органу в якому працює держ службовець.
Вищі державні посади їх правовий статус визначається окремими законами.
Не можуть бути:
- не погашена судимість.
- осудна
- дієздатна
- Підпорядкована родичам.
Дддззз
1 підстави припиненя служби
2. Підстава відставки.
3. Обмеженяг щодо діяльності держ службовців.
Закон про обєднанян громодян, про політичні партїї, про молодіжні обєднання.
Обєднення громодян- добровільне громадське формування створене на основі єдності інтересів для спільної реалізацїї громодянами своїх прав та обовязків.
Не розповсюджується на пров спілки, релегійні обєднанян, мають на меті прибутку.
Політ партія- це обєднання прихільників певної загально національної програми громадського розвитку яка ставить за мету:
1. Участь у виробленні державної політики.
2. Формування органів влади.
3. Формквання органів місцевого самоврядування.
4. Представнмцтво складів органів влади і органів місцевого самоврядування.
Принципи створення обєднань громадян:
- добровільність створення
- рівноправність всіх членів
- самоврядування
- законність
- гласність.
Обмеження:заборонення створувати обєднання громодян якщо за мету ціх обєднання ставить:
- зміна шляхом насилля кс ладу.
- у противозаконгій форму теритріальної цілісності держави.
- підрив безпеки у формі діяльності на користь іноземних держав.
- пропоганда війни, жорстокості, насильства, фашизму, неофашизму.
- розпалення нац або релегійної ворожнечі.
- створення незаконних воєнізованих формувань.
- обмеженяг загально ивщнаниз прав людей.
Статус обєднань можуть бути:
- все укр
- місцевим
- міжнародним.
Дддддддззз права свободи.
2 законних шляхи утворення обєднааннь:
- Реєстрація
- повідомлення про заснування.
Повідомлення про заснування цей шлях тягне на зопобою леганізацію обєкта, не потрібна юридична особа.
Контроль і нагляд обюєднань громодян здійснює легалізуючий орган.
Крім цього органи прокуратури здійсньють нашляд за обєднаннями за законом україни про прукуратуру.
Стягнееня:
- попередження
- штраф
- тимчасова заборона або певних видів діяльності а бо заборонена діяльність обєднання в цілому
- розпуск, або ліквідація.
Накладаються в законому порядку.
Тема: Методи державного управління
1. Поняття та властивості методів державного управління.
2. Система методів державного управління.
3. Адміністративні методи державного управління.
1.
Методи державного правління - це способи засоби прийоми державновладного, організаційно правового впливу з боку органів публічного управління (переважно органів виконавчої влади) на волю і поведінку обєктів управління (фізичних та юридичних осіб).
Властивості методів державного правління:
1. Це різноманітні засоби досягнення поставленої мети управління.
2. Це способи здійснення управлінських функцій.
3. Реалізуються шляхом цілеспрямованого управлінського впливу з боку керуючих суб'єктів на поведінку керованих обєктів з метою вирішення управлінських завдань.
4. Здійснення тих чи інших методів повинно відбуватися в межах комтенції романів виконавчої влади (посадових осіб цих органів).
Методи державного управління показують як і яким чином, органи виконвчої влаи вирішують поставлені перед ними завдання.
Методи державного управління відображають характер взаємовідносин між суб'єктом та об'єктом управління.
Методи державного управління безпосередньо і не розривно пов'язані з такими елементами управління як: комтенція, функції, зміст, форми та мета управлінської діяльності
2.
Система методів державного правління.
Класифікація методів державного правління (щодо способу ахвпливу та сфери застосування):
1. Загальні - ті які носять загальний характер, застосовуються до всіх основних функцій та галузей управлінської діяльності на всіх стадіях управлінського процесу. Серед цих загальних методів виділяють два основні універсальні методи: переконання і примус. Адміністративні методи, економічні (методи опосередкованого впливу), організаційні (регулювання, погодження, контроль, нагляд, кадрова робота), стимулюючі (різноманітні заходи матеріального і морального заохочення), морально-психологічні (правова агітація, пропаганда)
2. Спеціальні - ті прийоми, способи, засоби які властиві лише певним функціями правління застосовуються тільки в окремих галузях, або територіальних межах (ведення надзвичайного стану і заходи які передбачені зак у про нс, застосування спеціальних засобів працівниками міліції)
Переконання - добровільно
Примус керуючий суб'єкт примусово примушує учасників підпорідковуватмся тим вказівкам, які сиворені державою.
3.
Адміністративні методи - це способи, прийоми, заходи прямого одностроннього імперативного впливу з боку вищестоящого субєкту управління на об'єкти управління шляхом безпосередніх владних приписів, які носять обовязковий, дериктивний, як правило, без альтернативний характер щодо об'єкта управління і застосовуються в формі як адміністративної нормотворчості так і в формі адміністративного розпорядництва можуть включаи в себе примусово заходи.
Грунтуються на юридично владних повноваженнях у орґанів публічного правління за умови не рівноправності сторін.
Впублічному правлінніде переважають відносини влади підпорядкування.
Адміністративні методи можна класифікувати
1. Щодо юридичних властивостей: (нормативні постанови, накази.....)
2. Щодо форми вираження: (правові та не правові)
3. Щодо способу впливу: забороняючі, вповноважуючі, стимулюючі, рекомендаційні
4. Щодо характеру припису: категоричні (імперативні) рекомендаційні форми доручення.