Кримінально-правова характеристика провокації хабара... О. Грудзур

ня хабара, а не будь-якого іншого злочину, при цьому шантаж не ви-

знається метою вчинення злочину.

Дещо абстрактною, на наш погляд, видається мета провокації ха-

бара за КК Республіки Болгарія. Пояснюється це тим, що завдання

шкоди тому, хто дав або одержав хабар, може відбуватися різними

способами, включаючи і викриття цих осіб, притягнення їх до відпо-

відальності, створення штучних доказів учинення злочину, шантажу-

вання, поставлення у певну залежність та ін. Тому під ознаки прово-

кації хабара за КК Республіки Болгарія фактично підпадає досить

широке коло дій.

Порівнюючи кримінально-правові норми, які передбачають відпо-

відальність за провокацію хабара, очевидним є те, що КК України

єдиний закріплює кваліфікуючі ознаки цього злочину.

Дослідивши норми, що передбачають кримінальну відповідаль-

ність за провокацію хабара у законодавстві зарубіжних країн, слід

сформулювати наступні висновки.

По-перше, відповідальність за провокацію хабара встановлюється

у кримінальному законодавстві тільки семи зарубіжних країн, шість

із яких раніше входили до складу колишнього СРСР (Киргизька Рес-

публіка, Республіка Білорусь, Республіка Вірменія, Республіка Казах-

стан, Республіка Таджикистан та Російська Федерація), тобто прово-

кація хабара визнається самостійним злочином здебільшого у постра-

дянських країнах. Поряд із цим об’єктом провокації хабара за КК за-

рубіжних країн є не суспільні відносини у сфері службової діяльності

та суспільні відносини порядку оплати праці службових осіб (ці від-

носини є об’єктом провокації хабара за КК України та КК Республіки

Болгарія), а суспільні відносини, що виникають у зв’язку із здійсненням

правосуддя та доказуванням злочину. Предметом провокації хабара

є або гроші, цінні папери, інше майно та послуги майнового характеру,

або дар чи будь-які інші майнові блага. Характерним є також і те, що

кримінальне законодавство зарубіжних країн не закріплює мінімаль-

ного розміру предмета хабара.

По-друге, враховуючи специфіку формулювання об’єктивної сто-

рони цього злочину в законодавстві зарубіжних країн, можна виді-

лити два підходи до розуміння провокації хабара. Перший — інтер-

претує провокацію хабара як спробу передачі або передачу грошей,

цінних паперів, майна, чи надання послуг майнового характеру по-

садовій особі без її згоди. Другий — розглядає провокацію хабара як

створення обстановки та умов, які викликають пропозицію, давання

160

Вісник № 2 [57] Проблеми порівняльного правознавства

чи одержання хабара. Друга модель застосовується у КК України та КК

Республіки Болгарія, тоді як перша знаходить відображення у КК інших

зарубіжних країн, які безпосередньо встановлюють відповідальність

за провокацію хабара.

По-третє, на відміну від КК України, де суб’єктом досліджуваного

злочину є виключно службова особа, суб’єктом провокації хабара за

кримінальним законодавством зарубіжних країн є загальний суб’єкт

злочину (фізична осудна особа, що досягла віку, з якого може наста-

вати кримінальна відповідальність). Окрім того, дещо відрізняється

і мета цього злочину, яка за вітчизняним КК розуміється як викриття

того, хто дав або одержав хабар, а тому не зводиться ні до штучного

створення доказів учинення злочину (одержання хабара), ні до шан-

тажу, ні до заподіяння шкоди тому, хто дав чи одержав хабар__