МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ФЕДЕРАЦІЯ ПРОФЕСІЙНИХ СПІЛОК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ТУРИЗМУ

Факультет туристичного менеджменту

Кафедра спеціальних туристських дисциплін

ПРАКТИЧНА РОБОТА

на тему: «Опис туристського маршруту»

Підготував:

студент II-го курсу

Книш М.К.

Керівник:

Тодоренко О.В.

Київ – 2012 р.

Зміст:

• Район подорожі.

• Вид туризму.

• Характер маршруту.

• Категорія складності маршруту.

• Нитка маршруту.

• Протяжність маршруту в кілометрах.

• Тривалість маршруту в днях.

• Графік руху.

• Історико-краєзнавчий та технічний опис маршруту.

• Карта з нанесеною лінією маршруту.

• Висновки та рекомендації.

• Список використаної літератури.

1. Район подорожі – м. Київ, Печерський район;

2. Вид туризму – пішохідний;

3. Характер маршруту – кільцевий;

4. Категорія складності маршруту – не категорійний;

5. Нитка маршруту:

ст. м. «Арсенальна» — Арсенальська площа, пам’ятник робочим заводу «Арсенал» («Гармата») — парк «Аскольдова могила» — Зелений театр — Нижній вал опорної стіни — Хресна дорога — Церква св. Миколая на Аскольдовій могилі — меморіал пам’яті героїв Крут — каплиця та пам’ятник Андрія Первозванного — Дендропарк — Пам’ятник військовий льотчикам (Леоніду Бикову) — Парк Вічної Слави — Вічний вогонь — Національний музей «Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні» — пам’ятний знак «І мертвим, і живим, і ненароджени — Янголи при вході до меморіалу — Площа Слави — ст. м. «Арсенальна».

6. Протяжність маршруту в кілометрах - ≈ 3 км; 7. Тривалість маршруту в днях – 1 день;

8. Графік руху:

Дні	Ділянки маршруту	Кілометри	Спосіб руху	Екскурсійні об’єкти та умови їх відвідування
1		3	пішохідний

9. Технічний опис маршруту.

Початок пішохідної частини маршруту найзручніше розпочати зі станції метро «Арсенальна». Вийшовши з метро, опиняємось на Арсенальській площі, з якої бачимо пам’ятник робочим заводу «Арсенал» (гармата). Рухаємось на північний схід. Пройшовши 100 м, повертаємо на північний захід і плавно спускаємось східцями, до кінця не сходимо, помічаємо симпатичну стежинку, якою вирішуємо рухатись далі до проїжджої частини. Перейшовши дорогу, потрапляємо до парку «Аскольдова могила». Рухаємось у північному напрямку 70 м похилою доріжкою вниз, що закінчується східцями, перед нами відкривається вид на «Зелений театр». Оглянувши місцевість, продовжуємо рух уже північно-східним напрямком і через 100 м наближаємось до нижньої опорної стіни, біля якої розгортаються туристсько-альпіністські змагання. Поспостерігавши деякий час, повертаємо назад, відповідно на південь, піднімаємось східцями та виходимо на густо застеленою пожовклим листям доріжку. Стрілка компасу показує східний напрямок, рухаємось в бік майданчика, який міг би бути оглядовим, якби не густота засаджень. Потрапляємо на доріжку, яка зветься «Хресною», робимо декілька зупинок біля «стацій». Спускаємось до новозбудованої каплички, милуємось краєвидом, який розгортається і прямуємо назад південно-східним напрямком, піднімаємось східцями 50 метрів, бачачи перед собою верхівку греко-католицької церкви «Св. Миколая на Аскольдовій могилі». Огинаючи її з лівого боку, підходимо до пам’ятника, що носить назву «Тіло Ісуса вкладають до гробу», далі огинаємо церкву з правого боку, бачимо пам’ятник, «Героям Крут». Виходимо на проїжджу частину, переходимо дорогу, перед нами постає відносно новий 2000-го року пам’ятник «Св. Апостол Андрій Первозванний». Компас вказує нам на південний-схід і ми крокуємо 50 метрів до храму «Св. Андрія Первозванного». Входимо до дендропарку, йдемо і помічаємо пам’ятний знак «Калиновий гай пам’яті жертвам голодомору 32-33 рр.» (зроблений за ініціативи В. Ющенка). Прямуємо на південний-схід, піднімаємось бруківкою, потім сходами, далі праворуч обабіч дороги і підходимо до пам’ятника військовим льотчикам (Леоніду Бикову). Повертаємо назад сходами доверху і підходимо до «Вічного вогню», огинаємо з лівого боку і 80 метрів прямуємо до пам’ятки, присвяченій жертвам Голодомору, далі прямуємо на південний схід, звернувши увагу на ще один пам’ятний знак «І мертвим, і живим, і ненародженим» (дівчинка з колосками в руках на площі Пам’яті), виходимо з території музею на проїжджу частину, далі – північно-східним напрямком 200 метрів крокуємо парком Вічної Слави прямо до площі Слави. Перед собою бачимо готель «Салют», зліва – Транспортний університет. Тут ми і закінчуєм свій маршрут, у північному напрямку, через 500 м знаходиться ст. м. «Арсенальна».

Історико-краєзнавчий опис маршруту.

Наш маршрут відбувся в Печерському районі міста Києва, розпочався зі станції метро «Арсенальна», тому з цього і розпочнемо усю історію, пов’язану з нашим маршрутом.

Печерський район — найменший за територією та населенням район міста Києва, розташований у центральній частині столиці на правому березі Дніпра. На його території, окрім промислових, наукових, навчальних та культурних закладів, розташовані: Адміністрація Президента України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, Генеральна прокуратура, Палац спорту, головні офіси багатьох українських банків та корпорацій. Нині в Печерському районі, що займає площу 27 кв. км, мешкає 126,2 тисячі киян, тут діє близько 30 промислових підприємств, 28 науково-дослідних та проектних інститутів, чотири вищих навчальних заклади, вісім технікумів та профтехучилищ, 15 середніх, одна вечірня, дві спортивні школи і 17 дошкільних закладів, чотири лікарні і військовий шпиталь, п'ять поліклінік, заклади торгівлі і громадського харчування. Печерський район відзначається насиченістю культурницькими закладами: це — Український дім, Палац дітей та юнацтва, Центр культури, просвіти та дозвілля Збройних Сил України (будинок офіцерів), дев'ять державних музеїв, 21 бібліотека, 7 палаців та будинків культури, два театри і три театри-студії, 4 кінотеатри, Центральний парк культури і відпочинку, Національна філармонія, Міжнародний центр культури і мистецтв, дитяча картинна галерея і три дитячі музичні школи. Встановлено й районне свято, яке відзначається раз на два роки. Печерський район живе цікавим багатогранним життям.

Арсена́льна пло́ща — площа у Печерському районі м. Києва. Розташована між вулицями Михайла Грушевського, Московською та Івана Мазепи. Площа виникла, ймовірно, у XVIII столітті. Мала назву Микі́льська пло́ща — тут починалася Микільська вулиця (теперішня вулиця Івана Мазепи). В середині ХІХ століття на площі було споруджено Микільські ворота — основний в'їзд до Нової Печерської фортеці. У 1919—1964 роках мала назву пло́ща Револю́ції, з 1964 року — пло́ща Геро́їв Арсена́лу. Сучасна назва — з 1993 року.

Станція м. «Арсена́льна» — станція Київського метрополітену. Розташована на Святошинсько-Броварській лінії між станціями «Хрещатик» і «Дніпро». Відкрита 6 листопада 1960 року у складі першої черги будівництва. Пасажиропотік — 26,1 тис. осіб/добу. Наразі станція вважається найглибшою у світі, вона споруджена на глибині 105,5 метрів.

Парк «Аскольдова могила» — одна з найвідоміших історичних місцевостей та урочище у Києві, де колись також містився престижний некрополь, знищений за радянських часів. У наш час — парк, пам'ятка садово-паркового мистецтва. Розташована між Дніпровським узвозом, вулицею Івана Мазепи і Маріїнським парком, охоплюючи частину Дніпровських схилів.

Київський зелений театр – печерська фортеця, 12 століття, старовинні споруда, що нагадує античний театр.

Туристсько-алпіністькі змагання «Осінній лист». Ці змагання проходять кожен рік ще з 1961 року. Саме цими змаганнями завершується туристичний сезон у Києві. Команди демонструють своє вміння та техніку спортивного туризму. Ці змагання створені для підвищення туристської майстерності учасників змагань та безпеки проведення туристських спортивних походів; визначення рівня технічної та тактичної підготовки туристів; популяризація спортивного туризму як здорового способу життя; розвитку спортивного туризму; зміцнення дружніх стосунків між туристами.

«Хресна дорога» — дорога, якою Ісус Христос йшов на Голгофу. В Католицькій Церкві він матеріально символізується в вигляді 14 образів того трагічного ходу. В переносному значенні: «Хресна дорога» — дорога страждань, життя, повне стійко перенесених лих. Часто можна почути вислів: «Кожний свій хрест несе» — натякаючи на той важкий хрест, що його ніс Христос на Голгофу.

Церква Святого Миколая на Аскольдовій могилі — храм роботи Андрія Меленського у Києві, в урочищі Аскольдова могила. Сучасний храм збудовано у 1809 році, тим не менш, культові споруди існували на цьому місці починаючи з ХІ століття і з самого початку усі вони носили ім'я Святого Миколая.

Калиновий гай, закладений на місці спорудження Меморіального комплексу пам'яті жертв Голодомору 1932-33 років у 2005 році.

Національний музей «Меморіал пам'яті жертв голодоморів в Україні» . Це меморіальний комплекс в Києві, присвячений трагедії голодомору 1932—1933 років в Україні та голоду 1921-23 та 1946-47 років. Підпорядкований Міністерству культури України.

Музей складається з меморіальної частини (Свіча пам'яті, скульптура дівчинки з колосками в руках на площі Пам'яті, оточеній жорнами, Янголи при вході до меморіалу, алея «чорних дощок» та калиновий гай) та Зали пам'яті, що фактично виконує функцію музею.

Пам'ятник Леоніду Бикову / Військовим Льотчикам Великої Вітчизняної війни на Дніпровському узвозі в Києві, споруджений 17 травня 2009 року. Пам’ятник присвячений військовим льотчикам, котрі загинули під час визволення України. Фігура пам’ятника списана з Леоніда Бикова: він зображений у своєму найвідомішому сценічному образі – командира ескадрильї капітана Олексія «Маестро» Титаренка із кінофільму «В бой идут одни старики».