План лекції:
Визначення поняття «антраценпохідні».
Класифікація антраценпохідних.
Поширення і локалізація антраценпохідних.
Фізико – хімічні властивості антраценпохідних.
Застосування антраценпохідних в медицині і промисловості.
ЛР і ЛРС, які містять похідні хризацину.
ЛР і ЛРС, які містять похідні алізарину.
Антраценпохідні – це група природних сполук, в основі яких лежить ядро антрацену різного ступеня окислення типу зв’язку і конденсації мономерних форм.
Класифікація антраценпохідних:
Відновні форми
Окисні форми
Відновні форми антраценпохідних:
Залежно від будови агліконів антраценпохідні розподіляються на три основні підгрупи:
Мономерні – антраценпохідні з однією молекулою антрацену.
Димерні – сполуки з двома молекулами антрацену.
Конденсовані – антраценпохідні, в яких два мономери зв’язані між собою двома одинарними і одним подвійним зв’язками.
Окислені форми:
Клас емодіну або хризацину(хризофанол, алое-емодин, реїн і т.д.) – мають замісники –ОН- групи в обох бензольних кільцях.
Клас алізарину (алізарин, луцедин тощо) – ОН-групи розташовані в одному бензольному кільці антраценового ядра.
Агліконами глікозидів можуть бути всі групи антраценпохідних, за винятком діантрахінонів. Цукрові компоненти: глюкоза, рамноза, ксилоза, арабіноза.
Поширення і локалізація.
Антраценпохідні поширені в вищих рослинах, лишайниках, грибах, бактеріях, комахах і морських тваринах. Значна частина похідних антрахінону виділена із нижчих грибів роду аспергілюс і пеніціліум, антрацекліни виділені із мікроорганізмів – стрептоміцети. В вищих рослинах антрахінони зустрічаються в таких родинах ранникові, гречкові, бобові, крушинові.
Частіше антраценпохідні накопичуються в листях, плодах, корі, підземних органах. Вони знаходяться в розчиненому вигляді в клітинному соку, рідше – в відмерлих частинах рослин.
Антраценпохідні в лікарській рослинній сировині представлені глікозидами і агліконами.
Фізико-хімічні та біологічні властивості.
Антраценпохідні – кристалічні речовини блідо-жовтого, оранжевого і червоного кольору. Їх аглікони добре розчинні в ефірі, хлороформі, низькомолекулярних спиртах, у воді не розчинні.
Глікозиди навпаки – розчинні в спирто-водних сумішах, воді, не розчинні у полярних органічних розчинниках.
При нагріванні сировини антраценпохідні сублімують.
Антраглікозиди і аглікони, які мають вільну ОН-групу (в бета-положенні), утворюють солі як з розчинами лугів, так і з розчинами карбонатів і аміаку. Антраценпохідні, які мають ОН-групу не в бета-положенні, не розчинні в розчинах карбонатів і аміаку, а розчинні легко в лугах.
Реакції з утворенням забарвлених сполук
З NaOH - одержується вишнево-червоне або фіолетове забарвлення. Цю реакцію дають окислені форми. Відновні форми дають цю реакцію після попереднього окислення перекисом.
З солями важких металів антраценпохідні утворюють комплексні сполуки, забарвлені в яскраві кольори „лаки”.
Застосування. В медицині вони застосовуються як проносні, літолітичні і протизапальні засоби, протипухлинну (конденсовані).
Кількісне визначання
Колориметрія забарвлених розчинів з NaOH. Мономери
ЛР і ЛРС, що містять антраглікозиди групи емодіну або хризацину.
Кора крушини – Cortex Frangulaе
Крушина вільховидна (крушина ламка) – Frangula alnus (син. Rhamnus frangula)
Род жостерові Rhamnaceae
Народна назва: вовчі ягоди.
Рослина. Високий кущ або деревце з гладкими розміщеними почергово гілками, покритими білими сочевичками.
Листя почергові широкоеліптичні, цільнокраї, блискучі, гладкі з 6-8 паралельними вторинними жилками.
Квітки мілкі, зеленувато-білі, зібрані пучками в пазухах листя. Плід кістянка, яка змінює своє забарвлення (зелене, червоне, чорне). Містить 2, рідше 3 двояковипуклі кісточки з дзьобоподібним носиком. Плоди отруйні.
Заготівля. Ранньою весною в фазі сокоруху. На відведеній території стовбур косо зрізають пилкою або топором не нижче 10 см від землі. Таким способом відновлюється молода паросль.
Охоронні заходи. Періодичність заготівлі 3-5 років для невисоких кущів, для високих – 7 років.
Сушка. Проводиться на відкритому повітрі, або під навісом перемішуючи.
Сировина. Трубчаті і жолобкуваті куски різної дожини, товщиною до 2 мм. Зовні кора більш - менш гладка, темно бура або темно сіра, часто з білуватими поперечно витягнутими сочевичками і сiрими плямами.
Внутрішня поверхня жовто-оранжева або червоно-бура на зламі м’якощетиниста. Запах слабкий, смак гіркуватий, при жуванні слина забарвлюється в жовтий колір.
Домішки: вільха сіра, черемха, жостер проносний, калина звичайна, верба.
Кора крушини відрізняється від інших кор:
при легкому здиранні зовнішньої частини пробки виявляється малиново-червоний шар (у інших рослин – зелений або бурий)
кори різних рослин дають реакцію з залізо-амонієвими галунами чорно -синє або чорно зелене забарвлення (крушина не дає таку реакцію)
При маркуванні необхідно вказати рік збору цієї сировини. Свіжо-зібрана кора має побічну дію: викликає тошноту, рвоту, подразнює слизові оболонки із-за присутності в свіжій корі глікозидна франгулярозиду (відновлена форма антраценпохідних). При зберіганні він окисляється ферментами в глюкофрангулін (окисна форма). Рекомендують кору крушини застосовувати через 1 рік після заготівлі. Або можна прискорити процес окислення нагріванням до 100° на протязі 1 години.
Хімічний склад: Глюкофрангулін, франгуляемодін, хрізофанол, флавоноїди, органічні кислоти.
Лікарські засоби. Кора крушини, відвар, рідкий екстракт, сухий екстракт в таблетках, збори, препарат рамніл, вікаір і вікалін.
Застосування. Для регуляції діяльності кишечника при хронічних запорах.
Плоди жостера – fructus Rhamni catharticae.
Жостер проносний – Rhamnus cathartica
Жостер слабительний, крушина слабительная
Род. жостерові – Rhamnaсeae
Описання. Невелике дводомне дерево або галузистий кущ з колючками (діагностична ознака) висотою до 8 м. Кора на гілках червоно-брунатна, на стеблі майже чорна, розтріскана.
Гілки і листя розміщені супротивно. Листя довгочерешкові, округло-яйцевидні з м’якопильчатим краєм (у крушини вільховидної край цільний). Зверху листя блискучі темно-зелені від основи листа відходять три дуговидно розміщені жилки. Зі споду – світліші. На плодючих гілках листя зібрані у пучки. Квіти дрібні, зеленкуваті, одностатеві, дводомні по 10-15 штук в пазухах листків. Плоди соковиті, блискучі, чорні, ягодоподібні кістянки з мало примітними залишками стопчика. У бурій м’якоті знаходяться 3-4 темнобурі кісточки різноманітної форми (від тригранної до яйцеподібної)
Поширення. На Україні на сухих відкритих місцях, серед чагарників, по берегах рік.
Заготівля. В період повної стиглості. Під час зберігання не можна обламувати гілки. Плоди зривають без плодоніжок. Сушать в провітрюваних приміщеннях або сушарках при 50° С.
Дефектом сировини є нестиглі, підгорілі плоди.
Недопустимою домішкою: чорних плоди крушини вільхоподібної, які отруйні.
Хімічний склад. Антраглікозиди: франгуляемодін, хризофанол, рамнокатарнін, флавоноїди, органічні кислоти.
Застосування. Відвар плодів як м’якодіючий проносний засіб при атонічних та спастичних закрепах. Плоди жостеру входять до складу проносних зборів та чаїв.
Трава звіробою – Herba Hyperici
Звіробій звичайний – Hypericum рerforatum
Звіробій плямистий – Hypericum мaсulatum
Род. звіробійні – Hypericaceae
Зверобой продырявленный, зверобой пятнистый
Описання рослини.
Стебла розгалужені з 2 реберцями, висотою 30-60 см. Листя і гілки розміщені супротивно. Листя продовгувато-овальні, тупі цільнокраї, гладкі з розсіяними по краю чорними сховищами. Квітки не зроснолисні, правильні, пелюстків, чашолистиків по 5, тичинок 50-60. Суцвіття – щитковидна волоть жовтих квіток. Плоди – багатонасінна коробочка.
Заготівля. В момент масового цвітіння довжиною 25-30 см, без грубих стебел.
Охоронні заходи. Періодичність заготівлі 2 роки.
Сушіння. В приміщенні з доброю вентиляцією тонким шаром 5 см, періодично премішують при температурі 35-40°.
Звіробій плямистий має 4-гранне пусте в середині стебло. Пелюстки жовті з чорними крапочками.
Хімічний склад: Флавоноїди, дубильні речовини (конденсовані), антраглікозиди (гіперіцин), ксантони, фенолокислоти.
Застосування. Настій і відвар мають в’яжучу протимікробну, кровоспинну, протизапальну дію.
Настойка звіробою і препарат новоіманін діють антибактеріально. Рослина входить до складу препаратів спазмолітичної дії: поліфітол, гербогастрін, фітоліт, арфазетин. Препарат депрім на основі ксантонів має антидепресивну дію.