2. Використання сучасних форм фінансування малого та середнього підприємництва

В умовах перехідної економіки найгострішою проблемою малого та середнього бізнесу є дефіцит фінансових ресурсів. У такій ситуації підприємництво може виникнути і вижити, раціонально використовуючи найсучасніші форми фінансування і кредитування.

Факторинг – це різновид торгово-комісійної операції, пов’язаної з кредитуванням обігових чи інших коштів. За суттю факторинг – це викуп платіжних вимог у постачальника товарів чи послуг. Факторинг можна визначити як діяльність спеціалізованої установи зі стягнення грошових коштів у боржників свого клієнта й управління його борговими вимогами.

Лізинг – довготермінова оренда (від шести місяців до декількох років) машин, обладнання, транспортних засобів, виробничих споруд тощо на підставі відповідного договору між орендодавцем і орендарем.

Фінансовий лізинг – це найчастіше застосовувана форма лізингу, у процесі якої орендар виплачує амортизаційні відрахування орендованого майна. Суттєвою ознакою фінансового лізингу є наявність трьох сторін, які беруть участь в орендній угоді, – орендаря, посередника (лізингової фірми) і власника обладнання. Посередник укладає дві угоди: з орендарем про здавання в оренду і з власником на закупівлю майна.

Зворотній лізинг полягає в тому, що власник машини або обладнання продає їх лізинговій фірмі, яка після цього здає їх в оренду. Зворотний лізинг передбачає продаж основних фондів фінансовій організації з одночасним отриманням таких фондів в оперативний чи фінансовий лізинг.

Оперативний лізинг означає, що устаткування передають в оренду на термін значно менший, ніж термін повної амортизації. Устаткування після закінчення угоди можна здавати в оренду на новий термін.

Компенсаційний лізинг полягає в тому, що орендар як орендну плату поставляє лізинговій фірмі товар, вироблений з використанням орендованих машин і обладнання.

Для розвитку лізингу в Україні важливим є впровадження міжнародної конвенції по фінансовий лізинг, широке залучення іноземних інвестицій, надання митних пільг у разі тимчасового ввезення обладнання, податкових пільг під час купівлі вітчизняного обладнання. Лізинг сприятиме розвитку виробництва основних засобів та структурній перебудові економіки.

Загальну політику розвитку лізингу формує держава. Складові цієї політики державного лізингу показано на рис. .

На підставі аналізу лізингової діяльності у нашій країні та за кордоном О. Галущак запропонував класифікацію лізингових операцій за певними ознаками (табл. ).

Таблиця .

Класифікація видів лізингу

Ознаки класифікації	Види лізингу
Ступінь окупності майна протягом терміну угоди	З повною окупністю майна (фінансовий) З неповною окупністю майна (оперативний)
Ступінь новизни майна	Нове Використовуване
Рух майна між учасниками угоди	Прямий Зворотний
Тип майна, який здається в лізинг	Рухоме Нерухоме
Характер обслуговування техніки	“Чистий” (техніку обслуговує користувач) “Мокрий” (техніку обслуговує лізингодавець) З обмеженим комплексом послуг
Частка використання об’єкта лізингової угоди	Цілий об’єкт угоди Частина об’єкта угоди
Надання гарантій на величину залишко-вої вартості майна з боку користувача	Відкритого типу (гарантія є) Закритого типу (без гарантії)
Вид лізингових платежів	Грошові Компенсаційні Змішані
Територіальне розташування суб’єктів угоди	Внутрішній Зовнішній: експортний, імпортний, транзитний
Кількість суб’єктів лізингової угоди	Тристоронній Багатосторонній
Можливості лізингокористувача після закінчення терміну угоди	З правом продовження терміну угоди З правом купівлі орендованого майна Без права продовження терміну або купівлі майна

Селенг – це специфічна форма зобов’язання, яку регламентує угода майнового найму. Суть селенгу полягає в передачі власником своїх прав на використання й управління його майном селенговій компанії за певну плату. Власник продовжує володіти переданим майном і може на першу вимогу повернути його. Майном можуть бути гроші, земельні ділянки, підприємства, будівлі, обладнання тощо.

Сьогодні в Україні є умови для розвитку селенгу, передусім, у малому бізнесі. Зокрема це:

• постійні труднощі на грошовому ринку;

• зменшення прибутку в господарських суб’єктів, що обмежує їхню можливість вкладати достатню суму коштів у розвиток нових технологій і розширення виробництва.

Селенг сприяє загостренню конкурентної боротьби на грошовому ринку і спрямовує її на зменшення ціни послуг (наприклад, відсотка за кредит).

Овердрафт також є однією з сучасних форм фінансування малого і середнього бізнесу. Це форма короткотермінового кредиту, який надають шляхом використання клієнтом банківських коштів з його рахунку понад наявний залишок.

У результаті такої операції створюється заборгованість клієнта банкові. Банк і клієнт укладають між собою угоду, в якій визначають максимальну суму овердрафту, умови його надання, порядок погашення та величину сплачуваного відсотка за кредит.

У разі овердрафту на погашення заборгованості переказують усі кошти, які надходять на поточний рахунок клієнта. Тому обсяг кредиту змінюється в міру надходження коштів. Цим овердрафт відрізняється від звичайної позики.

Цю форму широко застосовують у світовій практиці. Україна – одна з перших країн колишнього Союзу, яка впровадила таку прогресивну форму розрахунків.

Отже, у сучасних умовах господарювання, коли в державі немає прямої підтримки малого і середнього бізнесу через пільгове оподаткування, для функціонування та виживання підприємництва потрібно використовувати сучасні методи фінансування і кредитування.