- •По раціональному використанню добрив в господарствах Чернігівської області
- •1 Розміщення культур
- •2 Характеристика основних показників родючості ґрунтів та оптимізація умов живлення сільськогосподарських культур
- •2.1 Реакція ґрунтового розчину (рН)
- •2.2 Вміст гумусу
- •2.3 Основні елементи живлення рослин та умови застосування мінеральних добрив
- •2.3.1 Азот і застосування азотних добрив
- •2.3.2 Фосфор і застосування фосфорних добрив
- •2.3.3 Калій і застосування калійних добрив
- •3 Мікроелементи. Використання мікродобрив
- •4 Застосування органічних добрив
- •5 Розрахунок норм добрив на запланований урожай за нормативами витрат поживних речовин на одиницю продукції
- •14020 М. Чернігів, вул. Малиновського, 41
2.3.2 Фосфор і застосування фосфорних добрив
Фосфор відіграє велику роль у синтезі білків, енергетичному обміні, репродуктивному процесі, передачі генетичної інформації, в створенні клітинних мембран. Виключно велике значення цього елемента у фотосинтезі та аеробному диханні. Нестача фосфору проявляється у відставанні в рості й розвитку рослин, затримці достигання, що приводить до зниження врожаю і погіршення його якості. Групування ґрунтів за вмістом рухомого фосфору (Р2О5) наведено в таблиці 8.
Таблиця 8 - Групування ґрунтів за вмістом рухомого фосфору (Р2О5)
Вміст рухомого фосфору |
За методами |
||
Кірсанова |
Чирікова |
Мачигіна |
|
мг/кг грунту |
|||
Дуже низький |
0 – 25 |
0 - 20 |
0 –10 |
Низький |
26 – 50 |
21 – 50 |
11 – 15 |
Середній |
51 – 100 |
51 – 100 |
16 – 30 |
Підвищений |
101 – 150 |
101 – 150 |
31 – 45 |
Високий |
151 – 250 |
151 – 200 |
46 – 60 |
Дуже високий |
більше 250 |
більше 200 |
більше 60 |
Більшість сільськогосподарських культур дуже чутливі до фосфорного голодування в перші фази розвитку, коли їх коренева система не здатна засвоювати фосфати з ґрунту. В цей час вони засвоюють фосфати значно інтенсивніше ніж в послідуючі фази росту і розвитку. Рослини створюють запас цього елементу живлення і потім перерозподіляють його по органах рослин.
Фосфорне голодування в перші фази розвитку рослин значно знижує їх продуктивність. Тому найбільш ефективний спосіб використання гранульованого суперфосфату, як одного з найбільш поширених видів фосфорних добрив, є внесення його в рядки при посіві 0,5-1,0 ц/га. Це дає можливість незначними дозами забезпечити більшу площу посівів, зменшити кількість внесення фосфорних добрив під основний обробіток грунту, підвищити економічну ефективність їх використання. Найбільш ефективно фосфорні добрива діють при застосуванні їх на ґрунтах з низьким вмістом фосфору та при загортанні у вологий шар ґрунту. Вони добре закріплюються в ґрунті і слабо переміщуються вглиб по профілю. Тому фосфорні добрива можна вносити під основний обробіток ґрунту, восени та навесні під оранку, або навесні локально на глибину 12-16 см. При застосуванні фосфоритного борошна слід враховувати, що цей вид фосфорних добрив більш ефективний при внесенні його на кислих грунтах та в суміші з фізіологічно кислими азотними та калійними добривами.
При плануванні доз фосфорних добрив слід враховувати кількість фосфору внесеного під попередник, так як фосфорні добрива мають високу післядію.
Максимальної продуктивності сівозмін в цілому можна досягти при вмісті рухомого фосфору 130-160 мг/кг ґрунту за Чиріковим. За методом Мачигіна фосфатний оптимум перебуває в межах 40-60, а Кірсанова – 130-180 мг/кг ґрунту.
Оптимальні фосфатні рівні грунтів залежно від біологічних вимог рослин коливаються від 100 до 180 мг Р2О5 на 1 кг грунту (табл.9).
Таблиця 9 – Оптимальний вміст рухомого фосфору в основних типах ґрунтів
Грунт |
Культура |
Вміст рухомого фосфору, мг/кг |
Дерново-підзолисті |
Озима пшениця |
150-170 |
Ячмінь ярий |
110-140 |
|
Чорноземи опідзолені і темно-сірі опідзолені |
Озима пшениця |
110-140 |
Соняшник |
100-110 |
|
Чорноземи типові |
Озима пшениця |
130-150 |
Кукурудза на зерно |
140-150 |
|
Цукрові буряки |
160-180 |